Від Марка 8
1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
Naqueles dias, quando havia de novo uma multidão, e não tinham o que comer, [ Jesus ] chamou os discípulos a si, e disse-lhes:
2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
Tenho compaixão da multidão, porque já há três dias que estão comigo, e não têm o que comer.
3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
E se eu os deixar ir sem comer para suas casas desmaiarão no caminho; e alguns deles vieram de longe.
4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
Os seus discípulos lhe responderam: De onde poderá alguém saciar estes de pão aqui no deserto?
5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
[Jesus] lhes perguntou: Quantos pães tendes? E eles disseram: Sete.
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
Então mandou à multidão que se sentassem no chão. Em seguida, tomou os sete pães, e tendo dado graças, partiu-os, e os deu a seus discípulos, para que os pusessem diante deles. E eles os puseram diante da multidão.
7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
E tinham uns poucos peixinhos, e havendo dado graças, disse que também os pusessem diante deles.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
Eles comeram, e se saciaram; e levantaram, do que sobrou dos pedaços, sete cestos.
9 А їдців було тисяч з чотири!
Os que comeram eram quase quatro mil. Depois os despediu.
10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
E logo entrou no barco com os seus discípulos, e veio para a região de Dalmanuta.
11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
Os fariseus vieram, e começaram a disputar com ele, pedindo-lhe sinal do céu, para o testar.
12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
E ele, suspirando profundamente em seu espírito, disse: Por que esta geração pede um sinal? Em verdade vos digo, que não se dará sinal a esta geração.
13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
Então os deixou, voltou a embarcar, e foi para a outro lado [do mar].
14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
E [os seus discípulos] haviam se esquecido de tomar pão, e nada tinham, a não ser um pão com eles no barco.
15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
E [Jesus] lhes deu a seguinte ordem: Prestai atenção: tende cuidado com o fermento dos fariseus e o fermento de Herodes.
16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
E indagavam-se com os outros porque não tinham pão
17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
[ Jesus ] soube e lhes disse: Por que indagais que não tendes pão? Não percebeis ainda, nem entendeis? Tendes o vosso coração endurecido?
18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“І не пам'ятаєте,
Tendes olhos, e não vedes? Tendes ouvidos, e não ouvis?
19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
E não vos lembrais de, quando parti os cinco pães entre os cinco mil, quantos cestos cheios de pedaços levantastes? Responderam-lhe: Doze.
20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“І відказують: „Сім“.
Quando [parti] os sete entre os quatro mil, quantas cestas cheias de pedaços levantastes? Eles disseram: Sete.
21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
Ele lhes perguntou: Ainda não entendeis?
22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
Então vieram a Betsaida. E trouxeram-lhe um cego, e rogaram-lhe que o tocasse.
23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
Ele tomou o cego pela mão e o tirou para fora da aldeia. Depois cuspiu nos olhos dele e, pondo as mãos encima dele, perguntou-lhe: Tu vês alguma coisa?
24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
Ele levantou os olhos e disse: Vejo as pessoas; pois vejo como árvores que andam.
25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
Então [Jesus] pôs de novo as mãos sobre os seus olhos, e ele olhou atentamente. Assim ele ficou restabelecido, e passou a ver todos claramente.
26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
Então o mandou para sua casa, dizendo: Não entres na aldeia.
27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
Jesus saiu com os seus discípulos para as aldeias de Cesareia de Filipe; e no caminho perguntou a seus discípulos: Quem as pessoas dizem que eu sou?
28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
Eles responderam: João Batista, e outros, Elias; e outros, algum dos profetas.
29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
E ele lhes perguntou: E vós, quem dizeis que eu sou? Pedro lhe respondeu: Tu és o Cristo.
30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
E lhes ordenou que a ninguém dissessem aquilo dele.
31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
E começou a lhes ensinar que era necessário que o Filho do homem sofresse muito, e fosse rejeitado pelos anciãos e pelos chefes dos sacerdotes e escribas, e que fosse morto, e depois de três dias ressuscitasse.
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
Ele dizia essa palavra abertamente. Então Pedro o tomou à parte, e começou a repreendê-lo.
33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
Mas [Jesus] virou-se e, olhando para os seus discípulos, repreendeu Pedro, dizendo: Sai de diante de mim, satanás! Pois tu não compreendes as coisas de Deus, mas sim as humanas.
34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
Então chamou a si a multidão com os seus discípulos, e disse-lhes: Se alguém quiser me seguir, negue a si mesmo, tome a sua cruz, e siga-me;
35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
pois quem quiser salvar a sua vida, a perderá; mas quem perder a sua vida por causa de mim e do Evangelho, esse a salvará.
36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
Pois que proveito teria alguém, se ganhasse o mundo todo, e perdesse a sua alma?
37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
Ou que daria alguém em resgate de sua alma?
38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
Porque todo aquele que se envergonhar de mim e de minhas palavras nesta geração adúltera e pecadora, também o Filho do homem, quando vier na glória de seu Pai com os santos anjos, envergonhar-se-á dele.
