Від Марка 8
1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
In those days, the multitude being large, and having nothing which they may eat, Jesus calling His disciples, says to them,
2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
I sympathize with the multitude because three days already abide unto me, and they have nothing which they may eat.
3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
If I shall send them away to their homes fasting, they will faint on the road; indeed some of them have come from afar.
4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
And His disciples responded, Whence shall any one be able to feed these with bread in the desert?
5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
And He asked them, How much bread have you? And they said, Seven loaves.
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
He commanded the multitude to sit down on the ground; and taking the seven loaves, giving thanks, He broke, and gave them to His disciples, that they may dispense them; and they presented them to the multitude.
7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
And they had a few fishes: and blessing them, He delivered them.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
And they ate, and were filled: and they took up the residue of the fragments, seven baskets.
9 А їдців було тисяч з чотири!
And those eating were about four thousand. And He sent them away.
10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
And immediately having gone into the ship with His disciples, He came to the parts of Dalmanutha.
11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
And the Pharisees came out, and began to question Him, seeking from Him a sign from heaven. tempting Him.
12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
And groaning in spirit, He says, What sign does this generation seek after? truly I say unto you, No sign shall be given unto this generation.
13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
And having left them, coming in again He departed to the other side.
14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
And they forgot to take bread; and had but one loaf with them in the ship.
15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
And He commanded them, saying, See, beware of the leaven of the Pharisees, and of the leaven of Herod.
16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
And they were reasoning to one another, saying, It is because we have not bread.
17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
And Jesus knowing says to them, Why do you reason because you have not bread? do you not yet know, nor understand? have you your heart still hardened?
18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“І не пам'ятаєте,
Having eyes, do you not see? having ears, do you not hear? and do you not remember?
19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
When I broke the five loaves to the five thousand, how many baskets full of fragments did you take up? They say to Him, Twelve.
20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“І відказують: „Сім“.
And when the seven loaves to the four thousand, how many baskets full of fragments did you take up? And they said, Seven.
21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
And He said to them, Do you not yet understand?
22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
And they come into Bethsaida: and they bring Him a blind man, and they intreat Him that He may touch him.
23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
And taking the blind man by the hand, He led him out of the village; and spitting in his eyes, putting His hands on him, He asked him, if he sees anything.
24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
And looking up he said, I see the men walking about like trees.
25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
Then again He put His hands on his eyes, and he looked up; and was restored, and saw all things distinctly.
26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
And He sent him to his own house, saying, Go not into the village.
27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
And Jesus and His disciples went away into the villages of Caesarea Philippi; and on the way He asked His disciples, saying to them, Whom do the people say that I am?
28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
And they answered Him saying, John the Baptist: and others, Elijah; and others, One of the prophets.
29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
And He asked them, Whom do you say that I am? And Peter responding says to Him, Thou art the Christ.
30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
And He charged them that they should speak to no one concerning Him.
31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
And He began to teach them, that it behooves the Son of man to suffer many things, and to be rejected by the elders, and the chief priests and the scribes, and to be killed, and after three days to rise.
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
And He was boldly speaking the word. And Peter taking Him to him began to rebuke Him.
33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
And He turning and seeing His disciples rebuked Peter, and says, Get behind me, adversary: because thou art not thinking the things of God, but those of men.
34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
And calling the multitude to Him with His disciples, He said to them, Whosoever wishes to come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
For whosoever may wish to save his soul shall lose it; and whosoever shall lose his soul for my sake and that of the gospel shall save it.
36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
For what shall it profit a man to gain the whole world, and lose his own soul?
37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
For what would a man give in exchange for his soul?
38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
For whosoever may be ashamed of me and my words in this adulterous and wicked generation, the Son of man shall also be ashamed of him, when He may come in the glory of His Father with the holy angels.
