Від Марка 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
| اَتھَ پْرَبھاتے سَتِ پْرَدھانَیاجَکاح پْرانْچَ اُپادھْیایاح سَرْوّے مَنْتْرِنَشْچَ سَبھاں کرِتْوا یِیشُں بَنْدھَیِتْوَ پِیلاتاکھْیَسْیَ دیشادھِپَتیح سَوِدھَں نِیتْوا سَمَرْپَیاماسُح۔ |
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
| تَدا پِیلاتَسْتَں پرِشْٹَوانْ تْوَں کِں یِہُودِییَلوکاناں راجا؟ تَتَح سَ پْرَتْیُکْتَوانْ سَتْیَں وَدَسِ۔ |
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
| اَپَرَں پْرَدھانَیاجَکاسْتَسْیَ بَہُشُ واکْییشُ دوشَماروپَیانْچَکْرُح کِنْتُ سَ کِمَپِ نَ پْرَتْیُواچَ۔ |
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
| تَدانِیں پِیلاتَسْتَں پُنَح پَپْرَچّھَ تْوَں کِں نوتَّرَیَسِ؟ پَشْیَیتے تْوَدْوِرُدّھَں کَتِشُ سادھْییشُ ساکْشَں دَدَتِ۔ |
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
| کَنْتُ یِیشُسْتَداپِ نوتَّرَں دَدَو تَتَح پِیلاتَ آشْچَرْیَّں جَگامَ۔ |
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
| اَپَرَنْچَ کارابَدّھے کَسْتِںشْچِتْ جَنے تَنْمَہوتْسَوَکالے لوکَے رْیاچِتے دیشادھِپَتِسْتَں موچَیَتِ۔ |
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
| یے چَ پُورْوَّمُپَپْلَوَمَکارْشُرُپَپْلَوے وَدھَمَپِ کرِتَوَنْتَسْتیشاں مَدھْیے تَدانوں بَرَبّانامَکَ ایکو بَدّھَ آسِیتْ۔ |
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
| اَتو ہیتوح پُورْوّاپَرِییاں رِیتِکَتھاں کَتھَیِتْوا لوکا اُچَّیرُوَنْتَح پِیلاتَسْیَ سَمَکْشَں نِویدَیاماسُح۔ |
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
| تَدا پِیلاتَسْتاناچَکھْیَو تَرْہِ کِں یِہُودِییاناں راجانَں موچَیِشْیامِ؟ یُشْمابھِح کِمِشْیَتے؟ |
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
| یَتَح پْرَدھانَیاجَکا اِیرْشْیاتَ ایوَ یِیشُں سَمارْپَیَنِّتِ سَ وِویدَ۔ |
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
| کِنْتُ یَتھا بَرَبّاں موچَیَتِ تَتھا پْرارْتھَیِتُں پْرَدھانَیاجَکا لوکانْ پْرَوَرْتَّیاماسُح۔ |
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
| اَتھَ پِیلاتَح پُنَح پرِشْٹَوانْ تَرْہِ یَں یِہُودِییاناں راجیتِ وَدَتھَ تَسْیَ کِں کَرِشْیامِ یُشْمابھِح کِمِشْیَتے؟ |
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
| تَدا تے پُنَرَپِ پْروچَّیح پْروچُسْتَں کْرُشے ویدھَیَ۔ |
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
| تَسْماتْ پِیلاتَح کَتھِتَوانْ کُتَح؟ سَ کِں کُکَرْمَّ کرِتَوانْ؟ کِنْتُ تے پُنَشْچَ رُوَنْتو وْیاجَہْرُسْتَں کْرُشے ویدھَیَ۔ |
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
| تَدا پِیلاتَح سَرْوّالّوکانْ توشَیِتُمِچّھَنْ بَرَبّاں موچَیِتْوا یِیشُں کَشابھِح پْرَہرِتْیَ کْرُشے ویدّھُں تَں سَمَرْپَیامْبَبھُووَ۔ |
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
| اَنَنْتَرَں سَینْیَگَنوٹّالِکامْ اَرْتھادْ اَدھِپَتے رْگرِہَں یِیشُں نِیتْوا سینانِوَہَں سَماہُیَتْ۔ |
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
| پَشْچاتْ تے تَں دھُومَلَوَرْنَوَسْتْرَں پَرِدھاپْیَ کَنْٹَکَمُکُٹَں رَچَیِتْوا شِرَسِ سَماروپْیَ |
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
| ہے یِہُودِییاناں راجَنْ نَمَسْکارَ اِتْیُکْتْوا تَں نَمَسْکَرْتّاماریبھِرے۔ |
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
| تَسْیوتَّمانْگے ویتْراگھاتَں چَکْرُسْتَدْگاتْرے نِشْٹھِیوَنْچَ نِچِکْشِپُح، تَتھا تَسْیَ سَمُّکھے جانُپاتَں پْرَنومُح |
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
| اِتّھَمُپَہَسْیَ دھُومْرَوَرْنَوَسْتْرَمْ اُتّارْیَّ تَسْیَ وَسْتْرَں تَں پَرْیَّدھاپَیَنْ کْرُشے ویدّھُں بَہِرْنِنْیُشْچَ۔ |
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
| تَتَح پَرَں سیکَنْدَرَسْیَ رُپھَسْیَ چَ پِتا شِمونّاما کُرِینِییَلوکَ ایکَح کُتَشْچِدْ گْرامادیتْیَ پَتھِ یاتِ تَں تے یِیشوح کْرُشَں ووڈھُں بَلادْ دَدھْنُح۔ |
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
| اَتھَ گُلْگَلْتا اَرْتھاتْ شِرَحکَپالَنامَکَں سْتھانَں یِیشُمانِییَ |
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
| تے گَنْدھَرَسَمِشْرِتَں دْراکْشارَسَں پاتُں تَسْمَے دَدُح کِنْتُ سَ نَ جَگْراہَ۔ |
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
| تَسْمِنْ کْرُشے وِدّھے سَتِ تیشامیکَیکَشَح کِں پْراپْسْیَتِیتِ نِرْنَیایَ |
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
| تَسْیَ پَرِدھییاناں وِبھاگارْتھَں گُٹِکاپاتَں چَکْرُح۔ |
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
| اَپَرَمْ ایشَ یِہُودِییاناں راجیتِ لِکھِتَں دوشَپَتْرَں تَسْیَ شِرَاُورْدْوَّمْ آروپَیانْچَکْرُح۔ |
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
| تَسْیَ وامَدَکْشِنَیو رْدْوَو چَورَو کْرُشَیو رْوِوِدھاتے۔ |
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
| تینَیوَ "اَپَرادھِجَنَیح سارْدّھَں سَ گَنِتو بھَوِشْیَتِ،" اِتِ شاسْتْروکْتَں وَچَنَں سِدّھَمَبھُوتَ۔ |
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
| اَنَنْتَرَں مارْگے یے یے لوکا گَمَناگَمَنے چَکْرُسْتے سَرْوَّ ایوَ شِراںسْیانْدولْیَ نِنْدَنْتو جَگَدُح، رے مَنْدِرَناشَکَ رے دِنَتْرَیَمَدھْیے تَنِّرْمّایَکَ، |
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
| اَدھُناتْمانَمْ اَوِتْوا کْرُشادَوَروہَ۔ |
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
| کِنْچَ پْرَدھانَیاجَکا اَدھْیاپَکاشْچَ تَدْوَتْ تِرَسْکرِتْیَ پَرَسْپَرَں چَچَکْشِرے ایشَ پَراناوَتْ کِنْتُ سْوَمَوِتُں نَ شَکْنوتِ۔ |
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
| یَدِیسْراییلو راجابھِشِکْتَسْتْراتا بھَوَتِ تَرْہْیَدھُنَینَ کْرُشادَوَروہَتُ وَیَں تَدْ درِشْٹْوا وِشْوَسِشْیامَح؛ کِنْچَ یَو لوکَو تینَ سارْدّھَں کْرُشے وِدھْییتاں تاوَپِ تَں نِرْبھَرْتْسَیاماسَتُح۔ |
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
| اَتھَ دْوِتِییَیاماتْ ترِتِییَیامَں یاوَتْ سَرْوّو دیشَح سانْدھَکاروبھُوتْ۔ |
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
| تَتَسْترِتِییَپْرَہَرے یِیشُرُچَّیرَوَدَتْ ایلِی ایلِی لاما شِوَکْتَنِی اَرْتھادْ "ہے مَدِیشَ مَدِیشَ تْوَں پَرْیَّتْیاکْشِیح کُتو ہِ ماں؟" |
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
| تَدا سَمِیپَسْتھَلوکاناں کیچِتْ تَدْواکْیَں نِشَمْیاچَکھْیُح پَشْیَیشَ ایلِیَمْ آہُویَتِ۔ |
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
| تَتَ ایکو جَنو دھاوِتْواگَتْیَ سْپَنْجے مْلَرَسَں پُورَیِتْوا تَں نَڈاگْرے نِدھایَ پاتُں تَسْمَے دَتّواوَدَتْ تِشْٹھَ ایلِیَ اینَمَوَروہَیِتُمْ ایتِ نَ ویتِ پَشْیامِ۔ |
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
| اَتھَ یِیشُرُچَّیح سَماہُویَ پْرانانْ جَہَو۔ |
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
| تَدا مَنْدِرَسْیَ جَوَنِکورْدْوّادَدھَحرْیَّنْتا وِدِیرْنا دْوِکھَنْڈابھُوتْ۔ |
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
| کِنْچَ اِتّھَمُچَّیراہُویَ پْرانانْ تْیَجَنْتَں تَں درِشْدْوا تَدْرَکْشَنایَ نِیُکْتو یَح سیناپَتِراسِیتْ سووَدَتْ نَرویَمْ اِیشْوَرَپُتْرَ اِتِ سَتْیَمْ۔ |
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
| تَدانِیں مَگْدَلِینِی مَرِسَمْ کَنِشْٹھَیاکُوبو یوسیشْچَ ماتانْیَمَرِیَمْ شالومِی چَ یاح سْتْرِیو |
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
| گالِیلْپْرَدیشے یِیشُں سیوِتْوا تَدَنُگامِنْیو جاتا اِماسْتَدَنْیاشْچَ یا اَنیکا نارْیو یِیشُنا سارْدّھَں یِرُوشالَمَمایاتاسْتاشْچَ دُوراتْ تانِ دَدرِشُح۔ |
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
| اَتھاسادَنَدِنَسْیارْتھادْ وِشْرامَواراتْ پُورْوَّدِنَسْیَ سایَںکالَ آگَتَ |
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
| اِیشْوَرَراجْیاپیکْشْیَرِمَتھِییَیُوشَپھَناما مانْیَمَنْتْرِی سَمیتْیَ پِیلاتَسَوِدھَں نِرْبھَیو گَتْوا یِیشورْدیہَں یَیاچے۔ |
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
| کِنْتُ سَ اِدانِیں مرِتَح پِیلاتَ اِتْیَسَمْبھَوَں مَتْوا شَتَسیناپَتِماہُویَ سَ کَدا مرِتَ اِتِ پَپْرَچّھَ۔ |
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
| شَتَسیمَناپَتِمُکھاتْ تَجّناتْوا یُوشَپھے یِیشورْدیہَں دَدَو۔ |
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
| پَشْچاتْ سَ سُوکْشْمَں واسَح کْرِیتْوا یِیشوح کایَمَوَروہْیَ تینَ واسَسا ویشْٹایِتْوا گِرَو کھاتَشْمَشانے سْتھاپِتَوانْ پاشانَں لوٹھَیِتْوا دْوارِ نِدَدھے۔ |
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
| کِنْتُ یَتْرَ سوسْتھاپْیَتَ تَتَ مَگْدَلِینِی مَرِیَمْ یوسِماترِمَرِیَمْ چَ دَدرِشَترِح۔ |
