< Від Марка 15 >

1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
অথ প্রভাতে সতি প্রধানযাজকাঃ প্রাঞ্চ উপাধ্যাযাঃ সর্ৱ্ৱে মন্ত্রিণশ্চ সভাং কৃৎৱা যীশুং বন্ধযিৎৱ পীলাতাখ্যস্য দেশাধিপতেঃ সৱিধং নীৎৱা সমর্পযামাসুঃ|
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
তদা পীলাতস্তং পৃষ্টৱান্ ৎৱং কিং যিহূদীযলোকানাং রাজা? ততঃ স প্রত্যুক্তৱান্ সত্যং ৱদসি|
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
অপরং প্রধানযাজকাস্তস্য বহুষু ৱাক্যেষু দোষমারোপযাঞ্চক্রুঃ কিন্তু স কিমপি ন প্রত্যুৱাচ|
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
তদানীং পীলাতস্তং পুনঃ পপ্রচ্ছ ৎৱং কিং নোত্তরযসি? পশ্যৈতে ৎৱদ্ৱিরুদ্ধং কতিষু সাধ্যেষু সাক্ষং দদতি|
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
কন্তু যীশুস্তদাপি নোত্তরং দদৌ ততঃ পীলাত আশ্চর্য্যং জগাম|
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
অপরঞ্চ কারাবদ্ধে কস্তিংশ্চিৎ জনে তন্মহোৎসৱকালে লোকৈ র্যাচিতে দেশাধিপতিস্তং মোচযতি|
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
যে চ পূর্ৱ্ৱমুপপ্লৱমকার্ষুরুপপ্লৱে ৱধমপি কৃতৱন্তস্তেষাং মধ্যে তদানোং বরব্বানামক একো বদ্ধ আসীৎ|
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
অতো হেতোঃ পূর্ৱ্ৱাপরীযাং রীতিকথাং কথযিৎৱা লোকা উচ্চৈরুৱন্তঃ পীলাতস্য সমক্ষং নিৱেদযামাসুঃ|
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
তদা পীলাতস্তানাচখ্যৌ তর্হি কিং যিহূদীযানাং রাজানং মোচযিষ্যামি? যুষ্মাভিঃ কিমিষ্যতে?
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
১০যতঃ প্রধানযাজকা ঈর্ষ্যাত এৱ যীশুং সমার্পযন্নিতি স ৱিৱেদ|
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
১১কিন্তু যথা বরব্বাং মোচযতি তথা প্রার্থযিতুং প্রধানযাজকা লোকান্ প্রৱর্ত্তযামাসুঃ|
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
১২অথ পীলাতঃ পুনঃ পৃষ্টৱান্ তর্হি যং যিহূদীযানাং রাজেতি ৱদথ তস্য কিং করিষ্যামি যুষ্মাভিঃ কিমিষ্যতে?
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
১৩তদা তে পুনরপি প্রোচ্চৈঃ প্রোচুস্তং ক্রুশে ৱেধয|
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
১৪তস্মাৎ পীলাতঃ কথিতৱান্ কুতঃ? স কিং কুকর্ম্ম কৃতৱান্? কিন্তু তে পুনশ্চ রুৱন্তো ৱ্যাজহ্রুস্তং ক্রুশে ৱেধয|
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
১৫তদা পীলাতঃ সর্ৱ্ৱাল্লোকান্ তোষযিতুমিচ্ছন্ বরব্বাং মোচযিৎৱা যীশুং কশাভিঃ প্রহৃত্য ক্রুশে ৱেদ্ধুং তং সমর্পযাম্বভূৱ|
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
১৬অনন্তরং সৈন্যগণোঽট্টালিকাম্ অর্থাদ্ অধিপতে র্গৃহং যীশুং নীৎৱা সেনানিৱহং সমাহুযৎ|
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
১৭পশ্চাৎ তে তং ধূমলৱর্ণৱস্ত্রং পরিধাপ্য কণ্টকমুকুটং রচযিৎৱা শিরসি সমারোপ্য
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
১৮হে যিহূদীযানাং রাজন্ নমস্কার ইত্যুক্ত্ৱা তং নমস্কর্ত্তামারেভিরে|
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
১৯তস্যোত্তমাঙ্গে ৱেত্রাঘাতং চক্রুস্তদ্গাত্রে নিষ্ঠীৱঞ্চ নিচিক্ষিপুঃ, তথা তস্য সম্মুখে জানুপাতং প্রণোমুঃ
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
২০ইত্থমুপহস্য ধূম্রৱর্ণৱস্ত্রম্ উত্তার্য্য তস্য ৱস্ত্রং তং পর্য্যধাপযন্ ক্রুশে ৱেদ্ধুং বহির্নিন্যুশ্চ|
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
২১ততঃ পরং সেকন্দরস্য রুফস্য চ পিতা শিমোন্নামা কুরীণীযলোক একঃ কুতশ্চিদ্ গ্রামাদেত্য পথি যাতি তং তে যীশোঃ ক্রুশং ৱোঢুং বলাদ্ দধ্নুঃ|
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
২২অথ গুল্গল্তা অর্থাৎ শিরঃকপালনামকং স্থানং যীশুমানীয
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
২৩তে গন্ধরসমিশ্রিতং দ্রাক্ষারসং পাতুং তস্মৈ দদুঃ কিন্তু স ন জগ্রাহ|
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
২৪তস্মিন্ ক্রুশে ৱিদ্ধে সতি তেষামেকৈকশঃ কিং প্রাপ্স্যতীতি নির্ণযায
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
২৫তস্য পরিধেযানাং ৱিভাগার্থং গুটিকাপাতং চক্রুঃ|
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
২৬অপরম্ এষ যিহূদীযানাং রাজেতি লিখিতং দোষপত্রং তস্য শিরঊর্দ্ৱ্ৱম্ আরোপযাঞ্চক্রুঃ|
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
২৭তস্য ৱামদক্ষিণযো র্দ্ৱৌ চৌরৌ ক্রুশযো র্ৱিৱিধাতে|
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
২৮তেনৈৱ "অপরাধিজনৈঃ সার্দ্ধং স গণিতো ভৱিষ্যতি," ইতি শাস্ত্রোক্তং ৱচনং সিদ্ধমভূত|
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
২৯অনন্তরং মার্গে যে যে লোকা গমনাগমনে চক্রুস্তে সর্ৱ্ৱ এৱ শিরাংস্যান্দোল্য নিন্দন্তো জগদুঃ, রে মন্দিরনাশক রে দিনত্রযমধ্যে তন্নির্ম্মাযক,
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
৩০অধুনাত্মানম্ অৱিৎৱা ক্রুশাদৱরোহ|
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
৩১কিঞ্চ প্রধানযাজকা অধ্যাপকাশ্চ তদ্ৱৎ তিরস্কৃত্য পরস্পরং চচক্ষিরে এষ পরানাৱৎ কিন্তু স্ৱমৱিতুং ন শক্নোতি|
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
৩২যদীস্রাযেলো রাজাভিষিক্তস্ত্রাতা ভৱতি তর্হ্যধুনৈন ক্রুশাদৱরোহতু ৱযং তদ্ দৃষ্ট্ৱা ৱিশ্ৱসিষ্যামঃ; কিঞ্চ যৌ লোকৌ তেন সার্দ্ধং ক্রুশে ঽৱিধ্যেতাং তাৱপি তং নির্ভর্ত্সযামাসতুঃ|
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
৩৩অথ দ্ৱিতীযযামাৎ তৃতীযযামং যাৱৎ সর্ৱ্ৱো দেশঃ সান্ধকারোভূৎ|
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
৩৪ততস্তৃতীযপ্রহরে যীশুরুচ্চৈরৱদৎ এলী এলী লামা শিৱক্তনী অর্থাদ্ "হে মদীশ মদীশ ৎৱং পর্য্যত্যাক্ষীঃ কুতো হি মাং?"
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
৩৫তদা সমীপস্থলোকানাং কেচিৎ তদ্ৱাক্যং নিশম্যাচখ্যুঃ পশ্যৈষ এলিযম্ আহূযতি|
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
৩৬তত একো জনো ধাৱিৎৱাগত্য স্পঞ্জে ঽম্লরসং পূরযিৎৱা তং নডাগ্রে নিধায পাতুং তস্মৈ দত্ত্ৱাৱদৎ তিষ্ঠ এলিয এনমৱরোহযিতুম্ এতি ন ৱেতি পশ্যামি|
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
৩৭অথ যীশুরুচ্চৈঃ সমাহূয প্রাণান্ জহৌ|
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
৩৮তদা মন্দিরস্য জৱনিকোর্দ্ৱ্ৱাদধঃর্য্যন্তা ৱিদীর্ণা দ্ৱিখণ্ডাভূৎ|
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
৩৯কিঞ্চ ইত্থমুচ্চৈরাহূয প্রাণান্ ত্যজন্তং তং দৃষ্দ্ৱা তদ্রক্ষণায নিযুক্তো যঃ সেনাপতিরাসীৎ সোৱদৎ নরোযম্ ঈশ্ৱরপুত্র ইতি সত্যম্|
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
৪০তদানীং মগ্দলীনী মরিসম্ কনিষ্ঠযাকূবো যোসেশ্চ মাতান্যমরিযম্ শালোমী চ যাঃ স্ত্রিযো
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
৪১গালীল্প্রদেশে যীশুং সেৱিৎৱা তদনুগামিন্যো জাতা ইমাস্তদন্যাশ্চ যা অনেকা নার্যো যীশুনা সার্দ্ধং যিরূশালমমাযাতাস্তাশ্চ দূরাৎ তানি দদৃশুঃ|
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
৪২অথাসাদনদিনস্যার্থাদ্ ৱিশ্রামৱারাৎ পূর্ৱ্ৱদিনস্য সাযংকাল আগত
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
৪৩ঈশ্ৱররাজ্যাপেক্ষ্যরিমথীযযূষফনামা মান্যমন্ত্রী সমেত্য পীলাতসৱিধং নির্ভযো গৎৱা যীশোর্দেহং যযাচে|
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
৪৪কিন্তু স ইদানীং মৃতঃ পীলাত ইত্যসম্ভৱং মৎৱা শতসেনাপতিমাহূয স কদা মৃত ইতি পপ্রচ্ছ|
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
৪৫শতসেমনাপতিমুখাৎ তজ্জ্ঞাৎৱা যূষফে যীশোর্দেহং দদৌ|
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
৪৬পশ্চাৎ স সূক্ষ্মং ৱাসঃ ক্রীৎৱা যীশোঃ কাযমৱরোহ্য তেন ৱাসসা ৱেষ্টাযিৎৱা গিরৌ খাতশ্মশানে স্থাপিতৱান্ পাষাণং লোঠযিৎৱা দ্ৱারি নিদধে|
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
৪৭কিন্তু যত্র সোস্থাপ্যত তত মগ্দলীনী মরিযম্ যোসিমাতৃমরিযম্ চ দদৃশতৃঃ|

< Від Марка 15 >