Від Марка 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
Tango tongo etanaki, bakonzi ya Banganga-Nzambe, bakambi ya bato, balakisi ya Mobeko mpe bato nyonso ya Likita-Monene ya Bayuda basanganaki mpo na kokata likambo. Bakangaki Yesu na basinga, bamemaki Ye mpe bakabaki Ye na maboko ya Pilato.
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
Pilato atunaki Yesu: — Boni, ozali mokonzi ya Bayuda? Yesu azongisaki: — Olobi yango.
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
Bakonzi ya Banganga-Nzambe bazalaki kofunda Ye na makambo ebele.
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
Pilato atunaki Ye lisusu: — Boni, ozali te na eyano ya kopesa, na makambo nyonso oyo bazali koloba mpo na kofunda yo?
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
Kasi Yesu azongisaki ata liloba moko te; mpe Pilato akamwaki makasi.
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
Na feti nyonso ya Pasika, azalaki kobimisa na boloko mokangami moko oyo bato bazalaki kosenga.
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
Na tango wana, moto oyo bazalaki kobenga « Barabasi » azalaki kati na boloko elongo na batomboki oyo bayeisaki mobulu kati na engumba mpe babomaki moto.
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
Ebele ya bato bayaki mpe basengaki na Pilato ete asalela bango makambo oyo amesana kosalela bango mbala na mbala.
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
Pilato atunaki: — Bolingi nabimisela bino mokonzi ya Bayuda?
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
Pilato ayebaki malamu ete ezali mpo na likunya nde bakonzi ya Banganga-Nzambe bakabaki Yesu na maboko na ye.
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
Bakonzi ya Banganga-Nzambe batindikaki ebele ya bato mpo ete basenga na Pilato ete abimisela bango Barabasi longwa na boloko.
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
Pilato atunaki bango: — Nasala nini na moto oyo bozali kobenga mokonzi ya Bayuda?
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
Bagangaki lisusu: — Baka ye na ekulusu!
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
Pilato atunaki bango lisusu: — Mabe nini asali? Kasi bakobaki kaka koganga makasi koleka: — Baka ye na ekulusu!
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
Lokola Pilato alingaki kosepelisa ebele ya bato, abimiselaki bango Barabasi longwa na boloko. Sima na kobetisa Yesu fimbu, Pilato apesaki Ye na maboko na bango mpo ete babaka Ye na ekulusu.
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
Basoda bakumbaki Yesu kati na ndako ya moyangeli, na esambiselo, mpe basangisaki lisanga mobimba ya basoda.
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
Balatisaki Yesu nzambala ya motane mpe ekoti oyo basalaki na banzube;
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
mpe babandaki kopesa ye mbote: « Mbote, mokonzi ya Bayuda! »
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
Bazalaki kosalela lingenda moke mpo na kobeta Ye na moto, bazalaki kobwakela Ye soyi mpe kofukama mpo na kogumbama liboso na Ye.
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
Sima na bango kosakanela Ye, balongolaki Ye nzambala ya motane, balatisaki Ye lisusu bilamba na Ye mpe bakumbaki Ye mpo na kobaka Ye na ekulusu.
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
Bakangaki na makasi moleki nzela moko oyo awutaki na bilanga, mpo ete amema ekulusu ya Yesu; kombo na ye ezalaki Simona, moto ya Sirene mpe tata ya Alekizandre mpe Rifisi.
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
Bamemaki Yesu na esika oyo babengaka « Gologota, » oyo elingi koloba: esika ya mokuwa ya moto,
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
bapesaki Ye masanga ya vino basangisa na mire, kasi amelaki yango te.
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
Babakaki Ye na ekulusu, mpe bakabolaki bilamba na Ye, na kobeta zeke mpo na koyeba oyo moko na moko akozwa.
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
Babakaki Ye na ekulusu na ngonga ya libwa ya tongo.
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
Tala makomi oyo ezalaki kotalisa mpo na nini bakatelaki Ye etumbu: Mokonzi ya Bayuda.
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
Babomi mibale ya bato babakamaki na ba-ekulusu elongo na Yesu: moko, na ngambo ya loboko ya mobali ya Yesu; mosusu, na ngambo ya loboko na Ye ya mwasi. [
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
Ezali boye nde ekokisamaki Makomi oyo ezali koloba: « Batangaki Ye na molongo ya bato ya mabe. »]
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
Baleki nzela bazalaki kofinga Ye na koningisa mito na bango; bazalaki koloba: — Yo oyo okobuka Tempelo mpe okotonga yango lisusu na mikolo misato,
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
mibikisa yo moko mpe kita longwa na ekulusu!
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
Bakonzi ya Banganga-Nzambe elongo na balakisi ya Mobeko bazalaki mpe kotiola kati na bango: — Abikisaki bato mosusu, kasi ye moko akoki komibikisa te!
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
Tika ete Klisto, Mokonzi ya Isalaele, akita sik’oyo longwa na ekulusu, mpo ete tomona mpe tondima! Bato oyo babakamaki elongo na Yesu na ba-ekulusu bazalaki mpe kofinga Ye.
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
Kobanda na ngonga ya midi kino na ngonga ya misato ya pokwa, molili ekotaki na mokili mobimba.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
Na ngonga yango ya misato ya pokwa, Yesu agangaki: — Eloi, Eloi, lema sabachtani? Elingi koloba: « Nzambe na Ngai, Nzambe na Ngai, mpo na nini osundoli Ngai? »
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
Kati na bato oyo batelemaki wana, ndambo bayokaki Yesu; boye bakomaki koloba: — Boyoka, azali kobenga Eliya!
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
Moto moko akimaki mbangu, azindisaki eponze moko na vino ya ngayi, atiaki eponze yango na songe ya mwa nzete mpe apesaki yango Yesu mpo ete amela; alobaki: — Totala soki Eliya akoya kokitisa ye.
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
Kasi Yesu agangaki makasi mpe akataki motema.
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
Rido ya Tempelo epasukaki na biteni mibale, kobanda na likolo kino na se.
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
Mpe tango mokonzi ya basoda ya Rome, oyo atelemaki liboso ya Yesu, amonaki ndenge Yesu akufaki, alobaki: — Moto oyo azalaki penza Mwana na Nzambe!
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
Ezalaki mpe na basi oyo bazalaki kotala na mosika. Kati na basi yango, ezalaki na Mari, moto ya Magidala; Mari, mama ya Jake oyo ya elenge, ya Joze mpe ya Salome;
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
oyo bazalaki kolanda Yesu mpe kosunga Ye tango azalaki kati na Galile; ezalaki mpe na basi mosusu ebele oyo bakendeki na Yelusalemi elongo na Yesu.
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
Wana pokwa ekomaki, lokola ezalaki mokolo ya komilengela mpo ete etikalaki ngonga moke mpo na kokota na mokolo ya Saba,
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
Jozefi, moto ya mboka Arimate, oyo azalaki moto ya lokumu kati na Likita-Monene ya Bayuda mpe azalaki kozela Bokonzi ya Nzambe, abangaki te kokende epai ya Pilato mpo na kosenga nzoto ya Yesu.
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
Pilato akamwaki tango ayokaki ete Yesu asilaki kokufa; abengaki mokonzi ya basoda mpo na kotuna ye soki solo Yesu asilaki kokufa.
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
Tango ayokaki na monoko ya mokonzi ya basoda ete ezali bongo, apesaki Jozefi ndingisa ya kokamata nzoto ya Yesu.
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
Jozefi asombaki liputa ya lino, akitisaki nzoto ya Yesu longwa na ekulusu, alingaki yango na liputa yango; atiaki nzoto yango kati na kunda oyo batobolaki kati na libanga moko ya monene, mpe atindikaki libanga mosusu liboso ya ekotelo ya kunda yango.
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
Mari, moto ya mboka Magidala, mpe Mari, mama ya Joze, bazalaki kotala esika oyo akotia nzoto ya Yesu.
