Від Марка 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
Early the next morning, the chief priest, elders, and religious teachers—the whole governing council—came to a decision. They had Jesus bound and sent him to be handed over to Pilate.
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” “You said it,” Jesus replied.
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
The chief priests kept on making many accusations against him.
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
Pilate questioned him again, “Aren't you going to answer? See how many charges they're bringing against you!”
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
But Jesus didn't give any more answers, much to Pilate's surprise.
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
Now it was Pilate's custom at the Passover feast to release a prisoner to the people, whoever they requested.
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
One of the prisoners was a man called Barabbas who belonged to a group of rebels who had committed murder during an uprising.
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
The crowd went to Pilate and asked him to release a prisoner following his usual custom.
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
“Do you want me to release to you the King of Jews?” he asked them,
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
for he realized that it was because of their jealousy of Jesus that the chief priests had handed Jesus over to him.
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
But the chief priests stirred up the crowd to have him release Barabbas to them instead.
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
“Then what should I do with the one you call the King of the Jews?” he asked them.
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
“Crucify him!” they shouted back.
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
“Why? What crime has he committed?” Pilate asked them. “Crucify him!” they shouted back even louder.
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
Wanting to please the mob, Pilate released Barabbas to them. First he had Jesus flogged and then handed him over to be crucified.
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
The soldiers took him away into the Praetorium courtyard, where they called out the whole cohort.
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
They put royal purple robes on him and made a crown of thorns that they placed on him.
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
Then they saluted him, saying, “Hail King of the Jews!”
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
They repeatedly beat him around the head with a rod, spat at him, and fell on their knees before him as if in worship.
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
After they finished mocking him, they took off the purple robes, and put his own clothes back on him. Then they led him away to be crucified.
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
They forced a passer-by, Simon of Cyrene, who was coming from the countryside, to carry his cross. Simon was the father of Alexander and Rufus.
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
They brought Jesus to the place called Golgotha, which means “the Place of the Skull.”
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
They offered him wine mixed with myrrh, but he refused it.
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
Then they crucified him. They divided his clothes, and threw dice to decide who would have what.
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
It was nine in the morning when they crucified him.
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
A sign with the written charge against him read: “The King of the Jews.”
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
They crucified two criminals with him, one on his left and one on his right.
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
People passing by shouted insults at him, shaking their heads, and saying. “Aha! You who claimed you were going to destroy the Temple and rebuild it in three days;
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
save yourself and come down from the cross!”
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
Likewise the chief priests and the religious teachers made fun of him, saying to each other, “He saved others, but he can't save himself.
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
If he really is the Messiah, the King of Israel, then why doesn't he come down from the cross so we can see and believe!” Even those who were crucified with him insulted him.
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
At noon darkness fell over the whole land until three in the afternoon.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
At three o'clock Jesus cried out, “Eloi, Eloi, lama sabachthani,” which means, “My God, my God, why have you abandoned me?”
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
Some of those standing there heard this, and said, “He's calling for Elijah.”
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
One man ran and filled a sponge with vinegar, put it on a stick, and tried to give it to Jesus to drink. “Leave him alone,” he said. “Let's see if Elijah will come to take him down.”
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
Then Jesus groaned loudly, and died.
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
The Temple veil was ripped in two from top to bottom.
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
When the centurion standing there in front of Jesus saw how he died, he said, “This man was truly the Son of God.”
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
Some women were watching from a distance including Mary Magdalene, Mary the mother of James the younger and Joses, and Salome.
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
They had followed Jesus and had taken care of him while he was in Galilee. Many other women who had come with him to Jerusalem were also there.
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
It was Friday, the day before the Sabbath. When evening came,
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
Joseph of Arimathea, a member of the governing council who was himself waiting for the kingdom of God, had the courage to go to Pilate and ask for Jesus' body.
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
Pilate was surprised that Jesus had died so soon, so he summoned the centurion and asked him if Jesus had already died.
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
Once he had confirmation from the centurion, Pilate gave permission for Joseph to take the body.
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
Joseph bought a linen sheet. Then he took Jesus' body down from the cross and wrapped it in the sheet, and placed it in a tomb that had been cut out of rock. Then he rolled a heavy stone up against the entrance.
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
Mary Magdalene and Mary the mother of Joses were watching where he was laid.
