Від Марка 15
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
ni bwu ble frist bi nikon ba shubi ni bi nikon gbua u bi nha u tra rji ni yahudawa wa babi suronmua ba vu yesu lo nda njiu nda hi ba kau nno Bilatus
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
Bilatus myeu awu yi u ehu Yahudawa? a sa ni wu andi u tre toki
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
frist bi nikon ba nhau ni kpi gbugbu wu
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
Bilatus a la mye u na hla na ka nche? to gbugbu tre wa ba ki nha wu ni tu mba
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
yesu ana la sa ni Bilatus ngana wa anno mamaki
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
to ni ntto u gan Bilatus a ta chi ndi bi la tre ri wa he troa chuwa indi wa ba kabre ni tu ma
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
u igu ni mbru bi la tre ba latre u wu ndi
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
ijubu ndi ba ye niye Bilatus ndu tie ikpie waazi tie rji mu
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
Bilatus ka sa bawu bi nyem ndu me kah chu yahudawa chuwo?
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
a to nda ni tu ngu mba baka vu yesu njiwu
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
amma nji frist ba ba con jbu ndi ba ndu ba yar gro ndu ba ka Barabbas mba cuwo
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
Bilatus a la mye mba ngarli a hi ngye mba tie ni chu Yahudawa?
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
ba la gro ngali klowu
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
Bilatus mye ba a latre ngye a tie? u ba tutu yar gre clou
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
Bilatus a son tie kpie a ba wa nda ka Barabbas cuwo ni ba wu a pua yesu tre rli nda kau nno ba kpa klo
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
soja ba bu nji nda hi ni tra u bla tre nda u yo soja ba wawuu kabi
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
ba lo tuma ni pli u ma klo ntme wiwrli nda con con lo nha
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
ba wlu nda ciu ndatre ndu rji ziu iclu yahudawa
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
ba grji tsiu ni tu ni gbugban u con ma nda ju nte ta sur ba kuqu gbarju nda kudran ni kbu ma
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
sa ba chauya ba chu pii u tuma rju hi ni wrji wa ba hi kpam wua
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
indi ri siman u gbu siren sia ye rji gburi ba vu ni gbengble to ban kukron krossa
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
soja ba nji yesu hi ni wrji wa ba yo ndi golgota
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
ba nno ma kabi ba mur wa a kama nda na soh na
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
ba kpan wu nda vu klon ma rli nra ni kpa mba
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
ba kpan u ni tu kukron ni ntton u tra
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
ba nha ni ple kukron ni ikpie a ba nhaua ichu yaluda
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
ba kpanwu ni bi ybi harli iri ni wo rli u ri ni wo kota
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
i wa yi ye tsar ni tre rji wa a hla ba bla kabi ni bi latre
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
biwa ba ka ki hia ba zren da ni whu tu nda ni tre yowa iwuwa u zii tra rji ni meu ni mi vi tra nra kpame ndi grji ni kakrona
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
nji frist ni bi nha ba ba chauyaya ngame ni kpa mba da tre
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
a ndi a kpa bai cuwo amma nda na to kpa kpama cuwo na
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
ndu kristi ichu israilawa ba grji ni gran kukron a ye meme zizanyi ndu ki to ndi kpa nyme ni wu bi wa ba kpan ba ni yesu ba hlo tre ni me
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
ni ntton u tane ibwu ye kah gbu wawuu hi ni ntton u tia
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
ni ntton u tia yesu ka yar yi gbagban me eloi eloi lama sabachthani? wa hi irji mu irji mu u tie he rli kame don?
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
bi wa ba kli wi riha kia ba wo lan tre ma nda tre din to ba a si Iliya
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
indi ri tsutsu ka yo rlikpanma ni ma waasa nda kason ni gbondo kpala nda kanno ndu soh igua tre din ki to ka Iliya ni ye njiu grji
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
ni ki yesu ka yar yi gbangban me nda qu
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
ipli u tra rjia ka yra tie harli rji ni tu mu grji hi kogboma
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
da jirmi wa kli nda si ya yesu a to ndi yesu qu ye to wa a tre din njanjimu igu yi ana vren rji imba bari ngame baki gbigbanmu nda kia yah vimi mba ana ba maryamu ba mag daliya maryamu u salomi
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
wa a he ni Galili ba hu nda ta tie ndu wu imba gbugbu u ngame ba huhi ni urshalima
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
wa yalu tiea don he u mlaki ivi wa baka rjo ri ni sabath
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
Yusufu indi u Arimathiya ye ni ki ana ri ri bi lo chu ndi wa bata nno grima nda sia gben mulki rji avu sran nda shi ni Bilatus nda mye kmo yesu
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
Bilatus tie sisri ndi yesu qu ayo jirme a nda wo ka yesu qu
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
da Bilatus a wo ni nyu jirmea ndi yesu qu ye a nno kmboa ni Yusufu
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
Yusufu ana le plia ye a grji kumo ni grani kukrona nda lou ni pli nda nji he ka yo ni beh wa ana tita wa ba tsen mlatie a tru tita hra beh a ka nyu beha
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
maryamu ba mag daliya ni Maryamu iyi yosi ba to bubu wa ba rju yesu
