Від Марка 13
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
Quando ele estava saindo do templo, um de seus discípulos lhe disse: Mestre, olha que pedras, e que edifícios!
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
Jesus disse-lhe: Vês estes grandes edifícios? Não será deixada pedra sobre pedra, que não seja derrubada.
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
Depois, sentando-se ele no monte das Oliveiras, de frente ao templo, Pedro, Tiago, João, e André perguntaram-lhe à parte:
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
Dize-nos, quando serão essas coisas? E que sinal haverá de quando todas essas coisas se cumprirão?
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
E Jesus, começou a dizer-lhes: Cuidado! ninguém vos engane;
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
muitos virão em meu nome, dizendo: “Sou eu”, e enganarão a muitos.
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
E quando ouvirdes de guerras e de rumores de guerras, não vos perturbeis; [assim] deve acontecer; mas ainda não será o fim.
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
Porque nação se levantará contra nação, e reino contra reino, e haverá terremotos em muitos lugares, e haverá fomes. Estes serão o princípio das dores.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
Mas cuidai de vós mesmos; porque vos entregarão em tribunais e em sinagogas; sereis açoitados, e comparecereis diante de governadores e reis, por causa de mim, para que lhes haja testemunho.
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
Mas antes o Evangelho deve ser pregado entre todas as nações.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
Porém, quando vos levarem para vos entregar, não estejais ansiosos antecipadamente do que deveis dizer; mas o que naquela hora for dado, isso falai. Porque não sois vós os que falais, mas o Espírito Santo.
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
E o irmão entregará ao irmão à morte, e o pai ao filho; e os filhos se levantarão contra os pais, e os matarão.
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
E sereis odiados por todos por causa do meu nome; mas quem perseverar até o fim, esse será salvo.
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
E quando virdes a abominação da desolação estar onde não deve, (quem lê, entenda), então os que estiverem na Judeia, fujam para os montes.
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
E quem estiver sobre telhado, não desça, nem entre para tomar alguma coisa de sua casa.
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
E quem estiver no campo, não volte atrás, para tomar sua roupa.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
Mas ai das grávidas, e das que amamentarem naqueles dias!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
Orai, porém, para que isso não aconteça no inverno.
19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
Porque aqueles dias serão de tal aflição, qual nunca foi desde o princípio da criação das coisas, que Deus criou, até agora, nem jamais será.
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
E se o Senhor não encurtasse aqueles dias, ninguém se salvaria; mas por causa dos escolhidos, que escolheu, ele encurtou aqueles dias.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
Então se alguém vos disser: “Eis aqui o Cristo”; ou “ei-lo ali”, não creiais nele.
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
E se levantarão falsos cristos, e falsos profetas, que farão sinais e prodígios, para enganar, se possível, até os escolhidos.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
Vós, porém, tende cuidado; tenho vos dito tudo com antecedência.
24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
Mas naqueles dias, depois daquela aflição, o sol se escurecerá, e a lua não dará seu brilho;
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
as estrelas cairão do céu, e as forças que estão nos céus se abalarão.
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
Então verão o Filho do homem vir nas nuvens, com grande poder e glória.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
Ele então enviará os anjos, e ajuntará os seus escolhidos dos quatro ventos, desde a extremidade da terra, até a extremidade do céu.
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
E aprendei a parábola da figueira: Quando o seu ramo já vai ficando tenro, e brota folhas, bem sabeis que o verão já está perto.
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
Assim também vós, quando virdes suceder estas coisas, sabei que já está perto, às portas.
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
Em verdade vos digo que não passará esta geração, até que todas estas coisas aconteçam.
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
O céu e a terra passarão, mas as minhas palavras em maneira nenhuma passarão.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
Porém daquele dia e hora ninguém sabe, nem os anjos que estão no céu, nem o Filho, a não ser somente o Pai.
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Olhai, vigiai, e orai; porque não sabeis quando será o tempo.
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
Assim como o homem que, partindo-se para fora de sua terra, deixou sua casa, e deu autoridade aos seus servos, e a cada um o seu trabalho, e mandou ao porteiro que vigiasse,
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
assim também vigiai, porque não sabeis quando virá o Senhor da casa; se à tarde, se à meia-noite, se ao cantar do galo, se pela manhã,
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
para que ele não venha de repente, e vos ache dormindo.
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
E as coisas que vos digo, digo a todos: Vigiai.
