Від Марка 13
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
And as he went out of the temple, one of his disciples says to him, Master, see what manner of stones and what buildings are here!
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
And Jesus answering said to him, See you these great buildings? there shall not be left one stone on another, that shall not be thrown down.
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
And as he sat on the mount of Olives over against the temple, Peter and James and John and Andrew asked him privately,
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
Tell us, when shall these things be? and what shall be the sign when all these things shall be fulfilled?
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
And Jesus answering them began to say, Take heed lest any man deceive you:
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
For many shall come in my name, saying, I am Christ; and shall deceive many.
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
And when you shall hear of wars and rumors of wars, be you not troubled: for such things must needs be; but the end shall not be yet.
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
For nation shall rise against nation, and kingdom against kingdom: and there shall be earthquakes in divers places, and there shall be famines and troubles: these are the beginnings of sorrows.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
But take heed to yourselves: for they shall deliver you up to councils; and in the synagogues you shall be beaten: and you shall be brought before rulers and kings for my sake, for a testimony against them.
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
And the gospel must first be published among all nations.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
But when they shall lead you, and deliver you up, take no thought beforehand what you shall speak, neither do you premeditate: but whatever shall be given you in that hour, that speak you: for it is not you that speak, but the Holy Ghost.
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
Now the brother shall betray the brother to death, and the father the son; and children shall rise up against their parents, and shall cause them to be put to death.
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
And you shall be hated of all men for my name’s sake: but he that shall endure to the end, the same shall be saved.
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
But when you shall see the abomination of desolation, spoken of by Daniel the prophet, standing where it should not, (let him that reads understand, ) then let them that be in Judaea flee to the mountains:
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
And let him that is on the housetop not go down into the house, neither enter therein, to take any thing out of his house:
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
And let him that is in the field not turn back again for to take up his garment.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
But woe to them that are with child, and to them that give suck in those days!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
And pray you that your flight be not in the winter.
19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
For in those days shall be affliction, such as was not from the beginning of the creation which God created to this time, neither shall be.
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
And except that the Lord had shortened those days, no flesh should be saved: but for the elect’s sake, whom he has chosen, he has shortened the days.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
And then if any man shall say to you, See, here is Christ; or, see, he is there; believe him not:
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
For false Christs and false prophets shall rise, and shall show signs and wonders, to seduce, if it were possible, even the elect.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
But take you heed: behold, I have foretold you all things.
24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
But in those days, after that tribulation, the sun shall be darkened, and the moon shall not give her light,
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
And the stars of heaven shall fall, and the powers that are in heaven shall be shaken.
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
And then shall they see the Son of man coming in the clouds with great power and glory.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
And then shall he send his angels, and shall gather together his elect from the four winds, from the uttermost part of the earth to the uttermost part of heaven.
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
Now learn a parable of the fig tree; When her branch is yet tender, and puts forth leaves, you know that summer is near:
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
So you in like manner, when you shall see these things come to pass, know that it is near, even at the doors.
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
Truly I say to you, that this generation shall not pass, till all these things be done.
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
Heaven and earth shall pass away: but my words shall not pass away.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
But of that day and that hour knows no man, no, not the angels which are in heaven, neither the Son, but the Father.
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Take you heed, watch and pray: for you know not when the time is.
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
For the Son of Man is as a man taking a far journey, who left his house, and gave authority to his servants, and to every man his work, and commanded the porter to watch.
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
Watch you therefore: for you know not when the master of the house comes, at even, or at midnight, or at the cock-crowing, or in the morning:
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
Lest coming suddenly he find you sleeping.
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
And what I say to you I say to all, Watch.
