Від Марка 11
1 І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
Nibakasika ku Jelusalemu kabali aafwiifwi aku Bbetipeji a Bbetani aku Chilundu chama Oliva, Jesu wakatuma basikwiiya bakwe bobile,
2 і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
wakati kuli mbabo, “Amwiinke kugunzi lilikunembo lyenu, mbumutakanjile biyo, muyoojana mwana wembongolo waangidwe nkuko, uutanatantwa naba womwe muntu. Mukamwaangunune mumweete okuno.
3 Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
Na kuli uyomubuzya kuti, “Muchitilaanzi oobu”? mukamwaambile kuti, ‘Mwami nguulikumuyanda alubo ulamuboozya aano muchiindi chifwiifwi.”
4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
Bakayinka baakumujana mwana wedonki kumbali aamunzi, kaangidwe kumanjililo aamunzi. Nibakamwaangununa.
5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
Bamwi bantu bakayimvwi mpawo bakabuzya kuti, “Muchitaanzi, nimwaangununa mwana wembongolo donki ooyu?”
6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
Bakasandula mbuli Jesu mbaakabaambilide, mpawo bantu bakabazumizya kuti beende.
7 І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
Nibakamweeta mwana wembongolo kuli Jesu bakayala majansi amusana wakwe, Jesu wakakkala aalinguwe.
8 Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
Bantu biingi bakayala milembo yabo mumugwagwa, bamwi bakayala matu ngibakatemene mumuunda.
9 А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
Bakazulwide abakalimusule bakoompolola kabati, “Hossana! Ulilongezezedwe ooyo uza muzina lyaMwami.
10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
Bulilongezegedwe ibwaami buyobuza ibwa taata wesu Davida! Hossana mujulu lyamajulu!”
11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
Jesu wakanjila mu Jelusalema akwiinka ku Chikombelo bakalangalanga boonse busena, pele nkaambo kakuti lyakali lyaba goko, wakayinka ku Bbetani abalikumi aababili.
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
Buzuba butobela nibakaboola kuzwa ku Bbetani, wakali waba aanzala.
13 І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
Mukubona mukuyu amatu aawo chakule, wakayinka kuti akabone kuti ulaamichelo na. Naakasika afwiifwi wabona matu luzutu kakutakwe michelo, kambo techakali chiindi chankuyu pe.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“А учні Його все те чули. (aiōn g165)
Elyo wakaambila mukuyu kuti, “Kutazoobi naba womwe uzoolya michelo kulinduwe.” Basikwiiya baakwe bakamumvwa kawamba majwi aayo. (aiōn g165)
15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
Naakasika mu Jelusalema, wakanjila muchikombelo mpawo wakatalika kwaandingania bakalikuula akuuzya oomo. Wakatonta matebuli aabasimuchincha mali ezyuuno zyabaabo bakalikuuzya nkwilimba.
16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
Mpawo takwe naakazumizya naba omwe kuti abweze zyakalikuuzigwa mulubaya lwatempele.
17 І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
Mpawo naakabayiisya wakati, “Tachilembedwe na kuti: `Ng'anda yangu iyotegwa ning'anda yakukombela kwamanyika wonse’? Pesi nywebo mwayichita ng'anda yabasikubba.”
18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
Bapati babapayizi abasimilawo bakaamvwa makani aya eelyo bakayandula nzila zyakumujaya aazyo, bakalikumuyowa nkaambo bantu biingi boonse bakaba aakugamba enjiisyo yakwe.
19 А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.
Nilyakaba igoko, bakazwa mudolopo.
20 А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
Chifumofumo nkabayobweenda, bakabona mukuyu nkuuyumide kuzwa kumiyanda.
21 І, згадавши, Петро гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
Pita wakayeeya mpawo wakati kuli Jesu, “Muyisi wangu langa! Mukuyu ngwakatukila wayuma!”
22 А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!
Jesu wakasandula kuti, “Amube aalusyomo muli Leza.
23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
Ndimwaambila kasimpe kuti, na umwi wati kuchilundu, ‘Nkoya ukaliwalile mulwizi,’ mpawo nkatadooneki mumoyo wakwe pesi nkasyoma kuti ezyo nzyawamba ziyochitika, ziyochitika mbubo.
24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
Nkaako ndamwaambila kuti: Kufumbwa nchimuyookumbila mukukomba, amusyome kuti muyoochijana, mpawo chiyooba chanu.
25 І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
Mpawo naa wayimikila kokomba, na nkowangilide umwi moyo, mulekelele, nkokuti Wuso wako ulikujulu akulekelele zibi zyako.
26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
[“Nkambo kuti inywe nkamutalekeleli bantu balaamilandu kuli ndinywe, alakwe Wuso uulikujulu takoyoomulekelela milandu yenu”.]
27 І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
Bakasika lubo kuJelusama. Eelyo Jesu naakayobweenda mulubuwa lwaChikombelo, bapayizi bapati, abayisyi bamulawu abapati bembungano bakeza kulinguwe.
28 і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
Bakati, “Mumanguzu aani mochita zintu ziloobu? Alimwi ngwani ukupa inguzu zyakuchita zintu eezi?”.
29 А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
Jesu wakasandula kuti, “Ndiyobuzya mubuzyo womwe. Mundisandule, eelyo ndiyomwaambila kuti munguzu zyani mwendiikuchita zintu eezi.
30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
Lubbabbatizyo lwaJohani, lwakalikuzwa kujulu na, nakuti lwakazwa kumuntu? Mundambile!”
31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
Bakayizya aatala amakani aaya mpawo bakakazyania bati, “Nitwaamba kuti, ‘Luzwa kuzulu,’ ulatubuzya kuti 'Nkamboonzi nimutamusyomi?’
32 А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
Pesi nitwaamba kuti, 'Luzwa kumuntu’....” bakayoowa bantu nkaambo muntu woonse wakalizi kuti Joni musinsimi mwinimwini.
33 І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.
Alimwi bakasandula Jesu kuti “Tatuzi pe.” Mpawo Jesu wakabaambila kuti, “Nsikomwaambila pe ambebo kuti manguzu aani ngechita aawo zintu eezi”.
