Від Марка 10
1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
He arose from there and came into the borders of Judea and beyond the Jordan. Crowds came together to him again. As he usually did, he was again teaching them.
2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
Pharisees came to him testing him, and asked him, "Is it lawful for a man to divorce his wife?"
3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
He answered, "What did Moses command you?"
4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
They said, "Moses allowed a certificate of divorce to be written, and to divorce her."
5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
But Jesus said to them, "Because of your hardness of heart, he wrote you this commandment.
6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
But from the beginning of the creation, he made them male and female.
7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
For this cause a man will leave his father and mother, and will join to his wife,
8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
and the two will become one flesh, so that they are no longer two, but one flesh.
9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
What therefore God has joined together, let no one separate."
10 А вдома про це учні знов запитали Його.
In the house, the disciples asked him again about the same matter.
11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
He said to them, "Whoever divorces his wife, and marries another, commits adultery against her.
12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
If she herself divorces her husband, and marries another, she commits adultery."
13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
They were bringing to him little children, that he should touch them, but the disciples rebuked them.
14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
But when Jesus saw it, he was moved with indignation, and said to them, "Allow the little children to come to me. Do not forbid them, for the Kingdom of God belongs to such as these.
15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
Truly I tell you, whoever will not receive the Kingdom of God like a little child, he will in no way enter into it."
16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
And he took them in his arms, laying his hands on them, and blessed them.
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
As he was going out into the way, one ran to him, knelt before him, and asked him, "Good Teacher, what must I do that I may inherit everlasting life?" (aiōnios g166)
18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
Jesus said to him, "Why do you call me good? No one is good except one—God.
19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
You know the commandments: 'Do not commit adultery,' 'Do not murder,' 'Do not steal,' 'Do not give false testimony,' 'Do not defraud,' 'Honor your father and mother.'"
20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
And he said to him, "Teacher, I have kept all these things from my youth."
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
Jesus looking at him loved him, and said to him, "One thing you lack. Go, sell whatever you have, and give to the poor, and you will have treasure in heaven; and come, follow me, taking up the cross."
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
But his face fell at that saying, and he went away sorrowful, for he was one who had great possessions.
23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
Jesus looked around, and said to his disciples, "How difficult it is for those who have riches to enter into the Kingdom of God."
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
The disciples were amazed at his words. But Jesus answered again and said to them, "Children, how hard it is for those who trust in riches to enter the kingdom of God.
25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
It is easier for a camel to go through a needle's eye than for a rich person to enter into the Kingdom of God."
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
They were exceedingly astonished, saying to him, "Then who can be saved?"
27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
Jesus, looking at them, said, "With humans it is impossible, but not with God, for all things are possible with God."
28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
Peter began to tell him, "Look, we have left everything, and have followed you."
29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
Jesus said, "Truly I tell you, there is no one who has left house, or brothers, or sisters, or mother, or father, or children, or land, for my sake, and for the sake of the Good News,
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
But many who are first will be last; and the last first."
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
They were on the way, going up to Jerusalem; and Jesus was going in front of them, and they were amazed; and those who followed were afraid. He again took the twelve, and began to tell them the things that were going to happen to him.
33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
"Look, we are going up to Jerusalem. The Son of Man will be delivered to the chief priests and the scribes. They will condemn him to death, and will deliver him to foreigners.
34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
They will mock him, spit on him, scourge him, and kill him. After three days he will rise again."
35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
James and John, the sons of Zebedee, came near to him, and said to him, "Teacher, we want you to do for us whatever we will ask."
36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
He said to them, "What do you want me to do for you?"
37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
They said to him, "Grant to us that we may sit, one at your right hand, and one at your left hand, in your glory."
38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
But Jesus said to them, "You do not know what you are asking. Are you able to drink the cup that I drink, or to be baptized with the baptism that I am baptized with?"
39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
And they said to him, "We are able." And Jesus said to them, "You will drink the cup I drink, and you will be baptized with the baptism that I am baptized with;
40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
but to sit at my right hand and at my left hand is not mine to give, but for whom it has been prepared."
41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
When the ten heard it, they began to be indignant towards James and John.
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
Jesus summoned them, and said to them, "You know that they who are recognized as rulers over the nations lord it over them, and their great ones exercise authority over them.
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
But it will not be so among you, but whoever wants to become great among you must be your servant.
44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
And whoever wants to be first among you must be slave of all.
45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
For the Son of Man also did not come to be served, but to serve, and to give his life as a ransom for many."
46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
They came to Jericho. As he went out from Jericho, with his disciples and a large crowd, Bartimaeus, the son of Timaeus, a blind beggar, was sitting by the road.
47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
When he heard that it was Jesus the Nazarene, he began to cry out, and say, "Jesus, Son of David, have mercy on me."
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Many rebuked him, that he should be quiet, but he shouted all the louder, "Son of David, have mercy on me."
49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
Jesus stood still, and said, "Call him." They called the blind man, saying to him, "Cheer up. Get up. He is calling you."
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
He, casting away his coat, jumped up, and came to Jesus.
51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
Jesus asked him, "What do you want me to do for you?" The blind man said to him, "Rabboni, that I may see again."
52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
Jesus said to him, "Go your way. Your faith has made you well." And immediately he received his sight, and followed him on the road.
