Від Марка 10
1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йорда́ну. І знову зібралися ю́рби до Нього, і знов Він навчав їх, звича́єм Своїм.
And he arose from thence, and cometh into the coasts of Judaea by the farther side of Jordan: and the people resort unto him again; and, as he was wont, he taught them again.
2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробо́вуючи: „Чи дозволено чолові́кові дружи́ну свою відпустити?“
And the Pharisees came to him, and asked him, Is it lawful for a man to put away his wife? tempting him.
3 А Він відповів і сказав їм: „Що Мойсей заповів вам?“
And he answered and said unto them, What did Moses command you?
4 Вони ж відказали: „Мойсей заповів написати листа розводо́вого, та й відпустити“.
And they said, Moses suffered to write a bill of divorcement, and to put her away.
5 Ісус же промовив до них: „То за ваше жорстокосе́рдя він вам написав оцю заповідь.
And Yahushua answered and said unto them, For the hardness of your heart he wrote you this precept.
6 Бог же з поча́тку творіння „створив чоловіком і жінкою їх.
But from the beginning of the creation YHWH made them male and female.
7 Покине тому́ чоловік свого ба́тька та матір,
For this cause shall a man leave his father and mother, and cleave to his wife;
8 і стануть обо́є вони одним тілом“, — тим то немає вже двох, але́ одне тіло.
And they twain shall be one flesh: so then they are no more twain, but one flesh.
9 Тож, що Бог спарува́в, — люди́на нехай не розлу́чує!“
What therefore YHWH hath joined together, let not man put asunder.
10 А вдома про це учні знов запитали Його.
And in the house his disciples asked him again of the same matter.
11 І Він їм відказав: „Хто дружи́ну відпустить свою, та й одру́житься з іншою, той чинить пере́люб із нею.
And he saith unto them, Whosoever shall put away his wife, and marry another, committeth adultery against her.
12 І коли дружи́на покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить пере́люб вона“.
And if a woman shall put away her husband, and be married to another, she committeth adultery.
13 Тоді поприно́сили ді́ток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоря́ли.
And they brought young children to him, that he should touch them: and his disciples rebuked those that brought them.
14 А коли спостеріг це Ісус, то обу́рився, та й промовив до них: „Пустіть ді́ток до Ме́не прихо́дити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!
But when Yahushua saw it, he was much displeased, and said unto them, Suffer the little children to come unto me, and forbid them not: for of such is the kingdom of YHWH.
15 Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
Verily I say unto you, Whosoever shall not receive the kingdom of YHWH as a little child, he shall not enter therein.
16 І Він їх пригорну́в, і поблагословив, на них руки поклавши.
And he took them up in his arms, put his hands upon them, and blessed them.
17 І коли вирушав Він у путь, то швидко набли́зивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: „Учителю Добрий, — що робити мені, щоб вічне життя вспадкува́ти?“ (aiōnios g166)
And when he was gone forth into the way, there came one running, and kneeled to him, and asked him, Good Rabbi, what shall I do that I may inherit eternal life? (aiōnios g166)
18 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
And Yahushua said unto him, Why callest thou me good? there is none good but one, that is, YHWH.
19 Знаєш заповіді: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво“, не кривди́, „шануй свого ба́тька та матір“.
Thou knowest the commandments, Do not commit adultery, Do not kill, Do not steal, Do not bear false witness, Defraud not, Honour thy father and mother.
20 А він відказав Йому: „Учителю, — це все виконав я ще зма́лку“.
And he answered and said unto him, Rabbi, all these have I observed from my youth.
21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: „Одно́го бракує тобі: іди, розпро́дай, що маєш, та вбогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста“.
Then Yahushua beholding him loved him, and said unto him, One thing thou lackest: go thy way, sell whatsoever thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven: and come, take up the cross, and follow me.
22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав!
And he was sad at that saying, and went away grieved: for he had great possessions.
23 І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“
And Yahushua looked round about, and saith unto his disciples, How hardly shall they that have riches enter into the kingdom of YHWH!
24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „ Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
And the disciples were astonished at his words. But Yahushua answereth again, and saith unto them, Children, how hard is it for them that trust in riches to enter into the kingdom of YHWH!
25 Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!“
It is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of YHWH.
26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одно́го: „Хто ж тоді може спастися?“
And they were astonished out of measure, saying among themselves, Who then can be saved?
27 Ісус же поглянув на них і промовив: „Неможливе це лю́дям, а не Богові. Бо „для Бога можливе все!“
And Yahushua looking upon them saith, With men it is impossible, but not with YHWH: for with YHWH all things are possible.
28 А Петро став казати Йому: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідо́м“.
Then Kepha began to say unto him, Lo, we have left all, and have followed thee.
29 Ісус відказав: „Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сесте́р, або матір, чи ба́тька, або діти, чи поля́ ради Мене та ради Єва́нгелії,
And Yahushua answered and said, Verily I say unto you, There is no man that hath left house, or brethren, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or lands, for my sake, and the gospel's,
31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні — першими“.
But many that are first shall be last; and the last first.
32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусали́м. А Ісус ішов попе́реду них, — аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьо́х, почав їм розповідати, що́ з Ним статися має:
And they were in the way going up to Jerusalem; and Yahushua went before them: and they were amazed; and as they followed, they were afraid. And he took again the twelve, and began to tell them what things should happen unto him,
33 „Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
Saying, Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man shall be delivered unto the chief priests, and unto the scribes; and they shall condemn him to death, and shall deliver him to the Gentiles:
34 і насміхатися бу́дуть із Нього, і бу́дуть плювати на Нього, і будуть Його бичува́ти, і вб'ють, — але третього дня Він воскресне!“
And they shall mock him, and shall scourge him, and shall spit upon him, and shall kill him: and the third day he shall rise again.
35 І підхо́дять до Нього Яків та Іван, сини Зеведе́єві, та й кажуть Йому: „Учителю, — ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що бу́демо просити Тебе“.
And James and John, the sons of Zebedee, come unto him, saying, Rabbi, we would that thou shouldest do for us whatsoever we shall desire.
36 А Він їх поспитав: „Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?“
And he said unto them, What would ye that I should do for you?
37 Вони ж відказали Йому: „Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи право́руч від Тебе один, і ліво́руч один“!
They said unto him, Grant unto us that we may sit, one on thy right hand, and the other on thy left hand, in thy glory.
38 А Ісус відказав їм: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?“
But Yahushua said unto them, Ye know not what ye ask: can ye drink of the cup that I drink of? and be baptized with the baptism that I am baptized with?
39 Вони відказали Йому: „Можемо“. А Ісус їм сказав: „Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
And they said unto him, We can. And Yahushua said unto them, Ye shall indeed drink of the cup that I drink of; and with the baptism that I am baptized withal shall ye be baptized:
40 А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому угото́вано“.
But to sit on my right hand and on my left hand is not mine to give; but it shall be given to them for whom it is prepared.
41 Як почули ж це Де́сятеро, то обурились на Якова та на Івана.
And when the ten heard it, they began to be much displeased with James and John.
42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: „Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
But Yahushua called them to him, and saith unto them, Ye know that they which are accounted to rule over the Gentiles exercise dominion over them; and their great ones exercise authority upon them.
43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.
But so shall it not be among you: but whosoever will be great among you, shall be your minister:
44 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде всім за раба.
And whosoever of you will be the chiefest, shall be servant of all.
45 Бо Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох“.
For even the Son of man came not to be ministered unto, but to minister, and to give his life a ransom for many.
46 І приходять вони в Єрихо́н. А коли з Єрихо́ну вихо́див Він ра́зом із Своїми у́чнями й з бе́зліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартиме́й, син Тиме́їв.
And they came to Jericho: and as he went out of Jericho with his disciples and a great number of people, blind Bartimaeus, the son of Timaeus, sat by the highway side begging.
47 І, прочувши, що то Ісус Назаряни́н, почав кликати та говорити: „Сину Давидів, Ісусе, — змилуйся надо мною!“
And when he heard that it was Yahushua of Nazareth, he began to cry out, and say, Yahushua, thou Son of David, have mercy on me.
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовча́в, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
And many charged him that he should hold his peace: but he cried the more a great deal, Thou Son of David, have mercy on me.
49 І спинився Ісус та й сказав: „Покличте його!“І кличуть сліпого та й кажуть йому: „Будь бадьо́рий, устань, — Він кличе тебе“.
And Yahushua stood still, and commanded him to be called. And they call the blind man, saying unto him, Be of good comfort, rise; he calleth thee.
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, — і прибіг до Ісуса.
And he, casting away his garment, rose, and came to Yahushua.
51 А Ісус відповів і сказав йому: „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“Сліпий же Йому відказав: „Учителю, — нехай я прозрю́!“
And Yahushua answered and said unto him, What wilt thou that I should do unto thee? The blind man said unto him, Master, that I might receive my sight.
52 Ісус же до нього промовив: „Іди, — твоя віра спасла тебе!“І той зараз прозрі́в, і пішов за Ісусом дорогою.
And Yahushua said unto him, Go thy way; thy faith hath made thee whole. And immediately he received his sight, and followed Yahushua in the way.
