Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Habiendo muchos tentado a poner en orden la historia de las cosas que entre nosotros han sido del todo certificadas,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
Como nos las enseñaron los que desde el principio fueron testigos de vista, y ministros de la palabra:
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
Háme parecido bueno también a mí, después de haber entendido todas las cosas desde el principio con diligencia, escribírte las por orden, oh muy buen Téofilo,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
Para que conozcas la verdad de las cosas, en las cuales has sido enseñado.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Hubo en los días de Heródes rey de Judea, un sacerdote llamado Zacarías, de la clase de Abías; y su mujer era de las hijas de Aarón, llamada Elisabet.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Y eran ambos justos delante de Dios, andando en todos los mandamientos y estatutos del Señor sin reprensión.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Y no tenían hijo; porque Elisabet era estéril, y ambos eran ya avanzados en sus días.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Y aconteció, que administrando Zacarías el sacerdocio delante de Dios en el orden de su clase,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
Conforme a la costumbre del sacerdocio, salió en suerte a quemar incienso, entrando en el templo del Señor.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Y toda la multitud del pueblo estaba fuera orando a la hora del incienso.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Y le apareció el ángel del Señor que estaba a la mano derecha del altar del incienso.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Y se turbó Zacarías viéndo le, y cayó temor sobre él.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Mas el ángel le dijo: Zacarías, no temas; porque tu oración ha sido oída; y tu mujer Elisabet te parirá un hijo, y llamarás su nombre Juan;
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
Y tendrás gozo y alegría, y muchos se gozarán de su nacimiento;
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
Porque será grande delante de Dios; y no beberá vino ni sidra; y será lleno del Espíritu Santo aun desde el vientre de su madre.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
Y a muchos de los hijos de Israel convertirá al Señor Dios de ellos;
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
Porque él irá delante de él con el espíritu y virtud de Elías, para convertir los corazones de los padres a los hijos, y los rebeldes a la prudencia de los justos, para aparejar al Señor pueblo perfecto.
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Y dijo Zacarías al ángel: ¿En qué conoceré esto? porque yo soy viejo, y mi mujer avanzada en días.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
Y respondiendo el ángel, le dijo: Yo soy Gabriel, que estoy delante de Dios; y soy enviado a hablarte, y a darte estas buenas nuevas.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Y he aquí, serás mudo, y no podrás hablar, hasta el día que esto sea hecho; por cuanto no creíste a mis palabras, las cuales se cumplirán a su tiempo.
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Y el pueblo estaba esperando a Zacarías, y se maravillaban que él se tardase tanto en el templo.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Y saliendo, no les podía hablar; y entendieron que había visto visión en el templo; y él les hablaba por señas; y quedó mudo.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
Y fue, que cumplidos los días de su ministerio, se vino a su casa.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Y después de aquellos días concibió su mujer Elisabet, y se escondió por cinco meses, diciendo:
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
Porque el Señor me hizo esto en los días en que miró para quitar mi afrenta entre los hombres.
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Y al sexto mes el ángel Gabriel fue enviado de Dios a una ciudad de Galilea, que se llama Nazaret,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
A una virgen desposada con un varón que se llamaba José de la casa de David; y el nombre de la virgen era María.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Y entrando el ángel a donde estaba ella, dijo: Tengas gozo, altamente favorecida, el Señor es contigo: bendita tú entre las mujeres.
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
Mas ella, como le vio, se turbó de su hablar; y pensaba que salutación fuese esta.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Entonces el ángel le dijo: María, no temas, porque has hallado gracia delante de Dios.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Y he aquí, que concibirás en el vientre, y parirás un hijo, y llamarás su nombre Jesús.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Este será grande, e Hijo del Altísimo será llamado, y le dará el Señor Dios el trono de David su padre;
Y reinará en la casa de Jacob eternamente, y de su reino no habrá cabo. (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Entonces María dijo al ángel: ¿Cómo será esto? porque no conozco varón.
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
Y respondiendo el ángel, le dijo: El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y la virtud del Altísimo te hará sombra; por lo cual también lo Santo que de ti nacerá, será llamado Hijo de Dios.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Y, he aquí, Elisabet tu parienta, también ella ha concebido un hijo en su vejez; y éste es el sexto mes a ella que era llamada la estéril;
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
Porque ninguna cosa es imposible para Dios.
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Entonces María dijo: He aquí la sierva del Señor, hágase en mí conforme a tu palabra. Y el ángel se partió de ella.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
En aquellos días levantándose María, fue a la serranía con priesa a una ciudad de Judá.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Y entró en casa de Zacarías, y saludó a Elisabet.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Y aconteció, que como oyó Elisabet la salutación de María, la criatura saltó en su vientre; y Elisabet fue llena de Espíritu Santo,
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Y exclamó a gran voz, y dijo: Bendita tú entre las mujeres, y bendito el fruto de tu vientre.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
¿Y de dónde esto a mí, que venga la madre de mi Señor a mí?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Porque he aquí, que como llegó la voz de tu salutación a mis oídos, la criatura saltó de alegría en mi vientre.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Y bienaventurada la que creyó, porque se cumplirán las cosas que le fueron dichas de parte del Señor.
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Entonces María dijo: Engrandece mi alma al Señor:
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
Y mi espíritu se alegró en Dios mi Salvador.
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
Porque miró a la bajeza de su sierva; porque, he aquí, desde ahora me llamarán bienaventurada todas las generaciones.
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Porque me ha hecho grandes cosas el poderoso; y santo es su nombre,
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
Y su misericordia es de generación a generación a los que le temen.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Hizo valentía con su brazo: esparció los soberbios en el pensamiento de su corazón.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Quitó los poderosos de los tronos, y levantó a los humildes.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
A los hambrientos hinchió de bienes; y a los ricos envió vacíos.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Socorrió a Israel su siervo, acordándose de su misericordia,
Como habló a nuestros Padres, a Abraham y a su simiente para siempre. (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Y se quedó María con ella como tres meses; y se volvió a su casa.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Y a Elisabet se le cumplió el tiempo de parir, y parió un hijo.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Y oyeron los vecinos y los parientes que Dios había hecho grande misericordia con ella, y se alegraron con ella.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
Y aconteció, que al octavo día vinieron para circuncidar al niño, y le llamaban del nombre de su padre, Zacarías.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
Y respondiendo su madre, dijo: No; sino Juan será llamado.
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
Y le dijeron: ¿Por qué? nadie hay en tu parentela que se llame por este nombre.
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
Y hablaron por señas a su padre, como le quería llamar.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Y demandando la tablilla, escribió, diciendo: Juan es su nombre. Y todos se maravillaron.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Y luego fue abierta su boca, y suelta su lengua, y habló bendiciendo a Dios.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Y vino un temor sobre todos los vecinos de ellos; y en toda la serranía de Judea fueron divulgadas todas estas cosas.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
Y todos los que las oían, las guardaban en su corazón, diciendo: ¿Quién será este niño? Y la mano del Señor era con él.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Y Zacarías su padre fue lleno de Espíritu Santo, y profetizó, diciendo:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Bendito el Señor Dios de Israel, que visitó, e hizo redención a su pueblo.
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
Y nos enhestó el cuerno de salud en la casa de David su siervo.
Como habló por boca de sus santos profetas, que fueron desde el principio: (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
Salvación de nuestros enemigos, y de mano de todos los que nos aborrecieron:
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Para hacer misericordia con nuestros padres, y acordarse de su santo concierto:
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
Del juramento que juró a Abraham nuestro padre,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
Que nos daría él: que libertados de las manos de nuestros enemigos, le serviríamos sin temor,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
En santidad y justicia delante de él, todos los días de nuestra vida.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
Tú, empero, o! niño, profeta del Altísimo serás llamado; porque irás delante de la faz del Señor, para aparejar sus caminos:
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
Dando ciencia de salvación a su pueblo para remisión de sus pecados:
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Por las entrañas de misericordia de nuestro Dios, con que nos visitó de lo alto el oriente,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
Para dar luz a los que habitan en tinieblas y en sombra de muerte; para encaminar nuestros pies por camino de paz.
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
Y el niño crecía, y era confortado en espíritu, y estuvo en los desiertos hasta el día que se mostró a Israel.
