Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Tendo pois muitos emprehendido pôr em ordem a narração das coisas que entre nós se cumpriram,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
Segundo nos transmittiram os mesmos que as viram desde o principio, e foram ministros da palavra,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
Pareceu-me tambem a mim conveniente escrevel-as a ti, ó excellente Theophilo, por sua ordem, havendo-me já informado minuciosamente de tudo desde o principio;
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
Para que conheças a certeza das coisas de que já estás informado.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Existiu, no tempo de Herodes, rei da Judéa, um sacerdote chamado Zacharias, da ordem de Abias, e cuja mulher era das filhas d'Aarão; e o seu nome era Isabel.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
E eram ambos justos perante Deus, andando sem reprehensão em todos os mandamentos e preceitos do Senhor.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
E não tinham filhos, porquanto Isabel era esteril, e ambos eram avançados em edade.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
E aconteceu que, exercendo elle o sacerdocio diante de Deus, na ordem da sua turma,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
Segundo o costume sacerdotal, coube-lhe em sorte entrar no templo do Senhor a offerecer o incenso.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
E toda a multidão do povo estava fóra, orando á hora do incenso,
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
E um anjo do Senhor lhe appareceu, posto em pé, á direita do altar do incenso.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
E Zacharias, vendo-o, turbou-se, e caiu temor sobre elle.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Mas o anjo lhe disse: Zacharias, não temas, porque a tua oração foi ouvida, e Isabel, tua mulher, dará á luz um filho, e lhe porás o nome de João;
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
E terás prazer e alegria, e muitos se alegrarão no seu nascimento;
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
Porque será grande diante do Senhor, e não beberá vinho, nem bebida forte, e será cheio do Espirito Sancto, até desde o ventre de sua mãe;
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
E converterá muitos dos filhos de Israel ao Senhor seu Deus;
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
E irá adiante d'elle no espirito e virtude d'Elias, para converter os corações dos paes aos filhos, e os rebeldes á prudencia dos justos; para preparar ao Senhor um povo bem disposto.
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Disse então Zacharias ao anjo: Como conhecerei isto? pois eu já sou velho, e minha mulher avançada em edade.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
E, respondendo o anjo, disse-lhe: Eu sou Gabriel, que assisto diante de Deus, e fui enviado a fallar-te e dar-te estas alegres novas;
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
E eis que ficarás mudo, e não poderás fallar até ao dia em que estas coisas aconteçam; porquanto não crêste nas minhas palavras, que a seu tempo se hão de cumprir
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
E o povo estava esperando a Zacharias, e maravilhavam-se de que tanto se demorasse no templo.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
E, saindo elle, não lhes podia fallar; e entenderam que tinha visto alguma visão no templo. E fallava por acenos, e ficou mudo.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
E succedeu que, terminados os dias do seu ministerio, voltou para sua casa.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
E depois d'aquelles dias Isabel, sua mulher, concebeu, e por cinco mezes se occultou, dizendo:
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
Porque isto me fez o Senhor, nos dias em que attentou em mim, para destruir o meu opprobrio entre os homens.
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
E, no sexto mez, foi o anjo Gabriel enviado por Deus a uma cidade da Galilea, chamada Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
A uma virgem desposada com um varão, cujo nome era José, da casa de David; e o nome da virgem era Maria.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
E, entrando o anjo aonde ella estava, disse: Salve, agraciada; o Senhor é comtigo: bemdita tu entre as mulheres.
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
E, vendo-o ella, turbou-se muito das suas palavras, e considerava que saudação seria esta.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Disse-lhe então o anjo: Maria, não temas, porque achaste graça diante de Deus;
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
E eis que em teu ventre conceberás, e darás á luz um filho, e pôr-lhe-has o nome de Jesus.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Este será grande, e será chamado filho do Altissimo; e o Senhor Deus lhe dará o throno de David, seu pae;
E reinará eternamente na casa de Jacob, e o seu reino não terá fim. (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
E disse Maria ao anjo: Como se fará isto? pois não conheço varão.
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
E, respondendo o anjo, disse-lhe: Descerá sobre ti o Espirito Sancto, e a virtude do Altissimo te cobrirá com a sua sombra; pelo que tambem o Sancto, que de ti ha de nascer, será chamado Filho de Deus.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
E eis que tambem Isabel, tua prima, concebeu um filho em sua velhice; e é este o sexto mez para aquella que era chamada esteril;
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
Porque para Deus nada será impossivel.
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Disse então Maria: Eis aqui a serva do Senhor; cumpra-se em mim segundo a tua palavra. E o anjo ausentou-se d'ella.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
E n'aquelles dias, levantando-se Maria, foi apressada ás montanhas, a uma cidade de Juda,
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
E entrou em casa de Zacharias, e saudou a Isabel.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
E aconteceu que, ao ouvir Isabel a saudação de Maria, a creancinha saltou no seu ventre; e Isabel foi cheia do Espirito Sancto,
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
E exclamou com grande voz, e disse: Bemdita tu entre as mulheres, e bemdito o fructo do teu ventre.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
E d'onde me provém isto a mim, que a mãe do meu Senhor venha a mim?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Pois eis que, ao chegar aos meus ouvidos a voz da tua saudação, a creancinha saltou de alegria no meu ventre;
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
E bemaventurada a que creu, pois hão de cumprir-se as coisas que da parte do Senhor lhe foram ditas.
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Disse então Maria: A minha alma engrandece ao Senhor,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
E o meu espirito se alegra em Deus meu Salvador;
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
Porque attentou na baixeza de sua serva; pois eis que desde agora todas as gerações me chamarão bemaventurada:
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Porque me fez grandes coisas o Poderoso; e sancto é o seu nome.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
E a sua misericordia é de geração em geração sobre os que o temem.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Com o seu braço obrou valorosamente: dissipou os soberbos no pensamento de seus corações.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Depoz dos thronos os poderosos, e elevou os humildes.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Encheu de bens os famintos, e despediu vasios os ricos.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Auxiliou a Israel seu servo, recordando-se da sua misericordia;
Como fallou a nossos paes, a Abrahão e á sua posteridade, para sempre. (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
E Maria ficou com ella quasi tres mezes, e depois voltou para sua casa.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
E completou-se para Isabel o tempo de dar á luz, e teve um filho.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
E os seus visinhos e parentes ouviram que tinha Deus usado para com ella de grande misericordia, e alegraram-se com ella.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
E aconteceu que, ao oitavo dia, vieram circumcidar o menino, e lhe chamavam Zacharias, do nome de seu pae.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
E, respondendo sua mãe, disse: Não, porém será chamado João.
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
E disseram-lhe: Ninguem ha na tua parentela que se chame por este nome.
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
E perguntaram por acenos ao pae como queria que lhe chamassem.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
E, pedindo elle uma taboinha de escrever, escreveu, dizendo: O seu nome é João. E todos se maravilharam.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
E logo a bocca se lhe abriu, e a lingua se lhe soltou; e fallava, louvando a Deus.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
E veiu temor sobre todos os seus circumvisinhos, e em todas as montanhas da Judea foram divulgadas todas estas coisas.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
E todos os que as ouviam as conservavam em seus corações, dizendo: Quem será pois este menino? E a mão do Senhor estava com elle.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
E Zacharias, seu pae, foi cheio do Espirito Sancto, e prophetizou, dizendo:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Bemdito o Senhor Deus d'Israel, porque visitou e remiu o seu povo,
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
E nos levantou uma salvação poderosa na casa de David seu servo,
Como fallou pela bocca dos seus sanctos prophetas, desde o principio do mundo; (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
Que nos livraria dos nossos inimigos e da mão de todos os que nos aborrecem;
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Para manifestar misericordia a nossos paes, e lembrar-se do seu sancto concerto,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
E do juramento que jurou a Abrahão nosso pae,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
De conceder-nos que, libertados da mão de nossos inimigos, o serviriamos sem temor,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
Em sanctidade e justiça perante elle, todos os dias da nossa vida.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
E tu, ó menino, serás chamado propheta do Altissimo, porque has de ir adiante da face do Senhor, a preparar os seus caminhos;
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
Para dar ao seu povo conhecimento da salvação, na remissão dos seus peccados;
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Pelas entranhas da misericordia do nosso Deus, com que o Oriente do alto nos visitou;
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
Para alumiar aos que estão assentados em trevas e sombra de morte; a fim de dirigir os nossos pés pelo caminho da paz.
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
E o menino crescia, e se robustecia em espirito. E esteve nos desertos até ao dia em que havia de mostrar-se a Israel.
