< Від Луки 1 >

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
우리 중에 이루어진 사실에 대하여
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
처음부터 말씀의 목격자 되고 일꾼 된 자들의 전하여 준 그대로 내력을 저술하려고 붓을 든 사람이 많은지라
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
그 모든 일을 근원부터 자세히 미루어 살핀 나도 데오빌로 각하에게 차례대로 써 보내는 것이 좋은 줄 알았노니
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
이는 각하로 그 배운 바의 확실함을 알게 하려 함이로다
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
유대 왕 헤롯 때에 아비야 반열에 제사장 하나가 있으니 이름은 사가랴요 그 아내는 아론의 자손이니 이름은 엘리사벳이라
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
이 두 사람이 하나님 앞에 의인이니 주의 모든 계명과 규례대로 흠이 없이 행하더라
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
엘리사벳이 수태를 못하므로 저희가 무자하고 두 사람의 나이 많더라
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
마침 사가랴가 그 반열의 차례대로 제사장의 직무를 하나님 앞에 행할새
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
제사장의 전례를 따라 제비를 뽑아 주의 성소에 들어가 분향하고
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
모든 백성은 그 분향하는 시간에 밖에서 기도하더니
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
주의 사자가 저에게 나타나 향단 우편에 선지라
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
사가랴가 보고 놀라며 무서워하니
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
천사가 일러 가로되 사가랴여 무서워 말라 너의 간구함이 들린지라 네 아내 엘리사벳이 네게 아들을 낳아 주리니 그 이름을 요한이라 하라
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
너도 기뻐하고 즐거워할 것이요 많은 사람도 그의 남을 기뻐하리니
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
이는 저가 주 앞에 큰 자가 되며 포도주나 소주를 마시지 아니하며 모태로부터 성령의 충만함을 입어
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
이스라엘 자손을 주 곧 저희 하나님께로 많이 돌아오게 하겠음이니라
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
저가 또 엘리야의 심령과 능력으로 주 앞에 앞서 가서 아비의 마음을 자식에게, 거스리는 자를 의인의 슬기에 돌아오게 하고 주를 위하여 세운 백성을 예비하리라
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
사가랴가 천사에게 이르되 내가 이것을 어떻게 알리요 내가 늙고 아내도 나이 많으니이다
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
천사가 대답하여 가로되 나는 하나님 앞에 섰는 가브리엘이라 이 좋은 소식을 전하여 네게 말하라고 보내심을 입었노라
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
보라 이 일의 되는 날까지 네가 벙어리가 되어 능히 말을 못하리니 이는 내 말을 네가 믿지 아니함이어니와 때가 이르면 내 말이 이루리라 하더라
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
백성들이 사가랴를 기다리며 그의 성소 안에서 지체함을 기이히 여기더니
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
그가 나와서 저희에게 말을 못하니 백성들이 그 성소 안에서 이상을 본 줄 알았더라 그가 형용으로 뜻을 표시하며 그냥 벙어리대로 있더니
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
그 직무의 날이 다 되매 집으로 돌아가니라
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
이 후에 그 아내 엘리사벳이 수태하고 다섯 달 동안 숨어 있으며 가로되
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
주께서 나를 돌아보시는 날에 인간에 내 부끄러움을 없게 하시려고 이렇게 행하심이라 하더라
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
여섯째 달에 천사 가브리엘이 하나님의 보내심을 받들어 갈릴리 나사렛이란 동네에 가서
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
다윗의 자손 요셉이라 하는 사람과 정혼한 처녀에게 이르니 그 처녀의 이름은 마리아라
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
그에게 들어가 가로되 은혜를 받은 자여 평안할지어다 주께서 너와 함께 하시도다 하니
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
처녀가 그 말을 듣고 놀라 이런 인사가 어찌함인고 생각하매
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
천사가 일러 가로되 마리아여 무서워 말라 네가 하나님께 은혜를 얻었느니라
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
보라 네가 수태하여 아들을 낳으리니 그 이름을 예수라 하라
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
저가 큰 자가 되고 지극히 높은신 이의 아들이라 일컬을 것이요 주 하나님께서 그 조상 다윗의 위를 저에게 주시리니
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
영원히 야곱의 집에 왕노릇하실 것이며 그 나라가 무궁하리라 (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
마리아가 천사에게 말하되 나는 사내를 알지 못하니 어찌 이 일이 있으리이까
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
천사가 대답하여 가로되 성령이 네게 임하시고 지극히 높으신 이의 능력이 너를 덮으시리니 이러므로 나실 바 거룩한 자는 하나님의 아들이라 일컬으리라
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
보라 네 친족 엘리사벳도 늙어서 아들을 배었느니라 본래 수태하지 못한다 하던 이가 이미 여섯 달이 되었나니
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
대저 하나님의 모든 말씀은 능치 못하심이 없느니라
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
마리아가 가로되 주의 계집종이오니 말씀대로 내게 이루어지이다 하매 천사가 떠나가니라
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
이 때에 마리아가 일어나 빨리 산중에 가서 유대 한 동네에 이르러
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
사가랴의 집에 들어가 엘리사벳에게 문안하니
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
엘리사벳이 마리아의 문안함을 들으매 아이가 복중에서 뛰노는지라 엘리사벳이 성령의 충만함을 입어
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
큰 소리로 불러 가로되 여자 중에 네가 복이 있으며 네 태중의 아이도 복이 있도다
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
내 주의 모친이 내게 나아오니 이 어찌 된 일인고
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
보라 네 문안하는 소리가 내 귀에 들릴 때에 아이가 내 복중에서 기쁨으로 뛰놀았도다
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
믿은 여자에게 복이 있도다 주께서 그에게 하신 말씀이 반드시 이루리라
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
마리아가 가로되 내 영혼이 주를 찬양하며
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
내 마음이 하나님 내 구주를 기뻐하였음은
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
그 계집종의 비천함을 돌아 보셨음이라 보라 이제 후로는 만세에 나를 복이 있다 일컬으리로다
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
능하신 이가 큰 일을 내게 행하셨으니 그 이름이 거룩하시며
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
긍휼하심이 두려워하는 자에게 대대로 이르는도다
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
그의 팔로 힘을 보이사 마음의 생각이 교만한 자들을 흩으셨고
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
권세 있는 자를 그 위에서 내리치셨으며 비천한 자를 높이셨고
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
주리는 자를 좋은 것으로 배불리셨으며 부자를 공수로 보내셨도다
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
그 종 이스라엘을 도우사 궁휼히 여기시고 기억하시되
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
우리 조상에게 말씀하신 것과 같이 아브라함과 및 그 자손에게 영원히 하시리로다 하니라 (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
마리아가 석 달쯤 함께 있다가 집으로 돌아가니라
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
엘리사벳이 해산할 기한이 차서 아들을 낳으니
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
이웃과 친족이 주께서 저를 크게 긍휼히 여기심을 듣고 함께 즐거워하더라
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
팔 일이 되매 아이를 할례하러 와서 그 부친의 이름을 따라 사가랴라 하고자 하더니
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
그 모친이 대답하여 가로되 아니라 요한이라 할 것이라 하매
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
저희가 가로되 네 친족 중에 이 이름으로 이름한 이가 없다 하고
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
그 부친께 형용하여 무엇으로 이름하려 하는가 물으니
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
저가 서판을 달라 하여 그 이름은 요한이라 쓰매 다 기이히 여기더라
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
이에 그 입이 곧 열리고 혀가 풀리며 말을 하여 하나님을 찬송하니
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
그 근처에 사는 자가 다 두려워하고 이 모든 말이 온 유대 산중에 두루 퍼지매
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
듣는 사람이 다 이 말을 마음에 두며 가로되 이 아이가 장차 어찌 될꼬 하니 이는 주의 손이 저와 함께 하심이러라
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
그 부친 사가랴가 성령의 충만함을 입어 예언하여 가로되
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
찬송하리로다 주 이스라엘의 하나님이여 그 백성을 돌아보사 속량하시며
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
우리를 위하여 구원의 뿔을 그 종 다윗의 집에 일으키셨으니
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
이것은 주께서 예로부터 거룩한 선지자의 입으로 말씀하신 바와 같이 (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
우리 원수에게서와 우리를 미워하는 모든 자의 손에서 구원하시는 구원이라
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
우리 조상을 긍휼히 여기시며 그 거룩한 언약을 기억하셨으니
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
곧 우리 조상 아브라함에게 맹세하신 맹세라
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
우리로 원수의 손에서 건지심을 입고
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
종신토록 주의 앞에서 성결과 의로 두려움이 없이 섬기게 하리라 하셨도다
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
이 아이여 네가 지극히 높으신 이의 선지자라 일컬음을 받고 주 앞에 앞서 가서 그 길을 예비하여
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
주의 백성에게 그 죄 사함으로 말미암는 구원을 알게 하리니
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
이는 우리 하나님의 긍휼을 인함이라 이로써 돋는 해가 위로부터 우리에게 임하여
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
어두움과 죽음의 그늘에 앉은 자에게 비취고 우리 발을 평강의 길로 인도하시리로다 하니라
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
아이가 자라며 심령이 강하여지며 이스라엘에게 나타나는 날까지 빈 들에 있으니라

< Від Луки 1 >