Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Since many have undertaken to set in order a narrative concerning those matters which have been fulfilled among us,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
even as those who from the beginning were eyewitnesses and servants of the word delivered them to us,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
it seemed good to me also, having traced the course of all things accurately from the first, to write to you in order, most excellent Theophilus;
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
that you might know the certainty concerning the things in which you were instructed.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zacharias, of the priestly division of Abijah. He had a wife of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
But they had no child, because Elizabeth was barren, and they both were well advanced in years.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Now while he executed the priest’s office before God in the order of his division
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
according to the custom of the priest’s office, his lot was to enter into the temple of the Lord and burn incense.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
The whole multitude of the people were praying outside at the hour of incense.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
An angel of the Lord appeared to him, standing on the right side of the altar of incense.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Zacharias was troubled when he saw him, and fear fell upon him.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
But the angel said to him, “Don’t be afraid, Zacharias, because your request has been heard. Your wife, Elizabeth, will bear you a son, and you shall call his name John.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
For he will be great in the sight of the Lord, and he will drink no wine nor strong drink. He will be filled with the Holy Spirit, even from his mother’s womb.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
He will turn many of the children of Israel to the Lord their God.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
He will go before him in the spirit and power of Elijah, ‘to turn the hearts of the fathers to the children,’ and the disobedient to the wisdom of the just; to prepare a people prepared for the Lord.”
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Zacharias said to the angel, “How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years.”
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
The angel answered him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you and to bring you this good news.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Behold, you will be silent and not able to speak until the day that these things will happen, because you didn’t believe my words, which will be fulfilled in their proper time.”
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
The people were waiting for Zacharias, and they marveled that he delayed in the temple.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
When he came out, he could not speak to them. They perceived that he had seen a vision in the temple. He continued making signs to them, and remained mute.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
When the days of his service were fulfilled, he departed to his house.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
After these days Elizabeth his wife conceived, and she hid herself five months, saying,
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
“Thus has the Lord done to me in the days in which he looked at me, to take away my reproach among men.”
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Now in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee named Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
to a virgin pledged to be married to a man whose name was Joseph, of David’s house. The virgin’s name was Mary.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Having come in, the angel said to her, “Rejoice, you highly favored one! The Lord is with you. Blessed are you among women!”
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
But when she saw him, she was greatly troubled at the saying, and considered what kind of salutation this might be.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
The angel said to her, “Don’t be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Behold, you will conceive in your womb and give birth to a son, and shall name him ‘Jesus.’
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his father David,
and he will reign over the house of Jacob forever. There will be no end to his Kingdom.” (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Mary said to the angel, “How can this be, seeing I am a virgin?”
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
The angel answered her, “The Holy Spirit will come on you, and the power of the Most High will overshadow you. Therefore also the holy one who is born from you will be called the Son of God.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Behold, Elizabeth your relative also has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who was called barren.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
For nothing spoken by God is impossible.”
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Mary said, “Behold, the servant of the Lord; let it be done to me according to your word.” Then the angel departed from her.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Mary arose in those days and went into the hill country with haste, into a city of Judah,
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
and entered into the house of Zacharias and greeted Elizabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
When Elizabeth heard Mary’s greeting, the baby leaped in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
She called out with a loud voice and said, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb!
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Why am I so favored, that the mother of my Lord should come to me?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
For behold, when the voice of your greeting came into my ears, the baby leaped in my womb for joy!
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Blessed is she who believed, for there will be a fulfillment of the things which have been spoken to her from the Lord!”
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Mary said, “My soul magnifies the Lord.
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
My spirit has rejoiced in God my Savior,
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
for he has looked at the humble state of his servant. For behold, from now on, all generations will call me blessed.
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
For he who is mighty has done great things for me. Holy is his name.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
His mercy is for generations and generations on those who fear him.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
He has shown strength with his arm. He has scattered the proud in the imagination of their hearts.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
He has put down princes from their thrones, and has exalted the lowly.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
He has filled the hungry with good things. He has sent the rich away empty.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
He has given help to Israel, his servant, that he might remember mercy,
as he spoke to our fathers, to Abraham and his offspring forever.” (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Mary stayed with her about three months, and then returned to her house.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Now the time that Elizabeth should give birth was fulfilled, and she gave birth to a son.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Her neighbors and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy toward her, and they rejoiced with her.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
On the eighth day, they came to circumcise the child; and they would have called him Zacharias, after the name of his father.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
His mother answered, “Not so; but he will be called John.”
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
They said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
They made signs to his father, what he would have him called.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
He asked for a writing tablet, and wrote, “His name is John.” They all marveled.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
His mouth was opened immediately and his tongue freed, and he spoke, blessing God.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Fear came on all who lived around them, and all these sayings were talked about throughout all the hill country of Judea.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
All who heard them laid them up in their heart, saying, “What then will this child be?” The hand of the Lord was with him.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
His father Zacharias was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
“Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited and redeemed his people;
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
and has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
(as he spoke by the mouth of his holy prophets who have been from of old), (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us;
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
to show mercy toward our fathers, to remember his holy covenant,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
the oath which he swore to Abraham our father,
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
to grant to us that we, being delivered out of the hand of our enemies, should serve him without fear,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
in holiness and righteousness before him all the days of our life.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
And you, child, will be called a prophet of the Most High; for you will go before the face of the Lord to prepare his ways,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
to give knowledge of salvation to his people by the remission of their sins,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
because of the tender mercy of our God, by which the dawn from on high will visit us,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
to shine on those who sit in darkness and the shadow of death; to guide our feet into the way of peace.”
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
The child was growing and becoming strong in spirit, and was in the desert until the day of his public appearance to Israel.
