Від Луки 9
1 І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.
Wakiita bali kumi ababili mpawo wabapa nguzu anzumizyo aatala abadayimona boonse akuponia malwazi.
2 І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
Wakabatuma kuyo kambawuka bwami bwa Leza akuyosilika bachiswa.
3 І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.
Wakati kulimbabo, “Mutabwezi chintu mulweendo lwenu, nuuba mufunko, niiba nkomo, nichiba chinkwa, nichiba chimbi chizwaato.
4 І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.
Kufumbwa ng'anda njimutakakanjile, amukakkale mulinjiyo mane mukeende.
5 А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.
Kufumbwa nkubatakaleke kumutambula, nimwayoozwa mudolop eelyo muka kunkumune lusuko lwakumawulu aanu kunembo lyabo bukabe bukamboni kulimbabo.”
6 І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Нови́ну та всюди вздоровля́ючи.
Mpawo bakeenda biinda mum gunzi, kabayabwaambuula majwi mabotu akuyabuponia bantu koonse koonse.
7 А І́род тетра́рх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
Lino Helodi naakamvwa aatala azyoonse zyakalikuchitika, wakali kataazya, nkaambo bamwi bakali kwaamba kuti Joni Mubbabbatizyi wakali wabuka kubafu,
8 а інші, що Ілля́ то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
alimwi kwakali kutegwa Elija wakali kuboneka, akuti bamwi basinsimi biingi bakale bakali babuka.
9 Тоді Ірод сказав: „Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі?“І він намагався побачити Його.
Helodi wakati, “Ndakamugonka mutwe Joni, mpo ngwani ooyu ngwelikumvwa aatala azeezi zintu?” Aboobo wakeezya kumubona.
10 А коли повернулись апо́столи, вони розповіли Йому, що́ зробили. І Він їх узяв, та й пішов самото́ю на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаі́да.
Nibakabpoola batumwa, bakaambila Jesu zyoonse nzibakakuchita. Mpawo wakababweza, bakayinka kubusena bulikule kudolopo litegwa Bbetisayida.
11 А як люди дові́далися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровля́в, хто потребува́в уздоро́влення.
Pesi makamu aabantu naakamvwa eezi akamutobela. Wakabatambula akwaambula kulimbabo aatala abwami bwa Leza, akuponia aabo bakalikuyanda kuponesegwa.
12 А день став схилятися. І Двана́дцятеро підійшли та й сказали Йому: „Відпусти вже людей, — нехай вони йдуть у довко́лишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлю́дному!“
lino buzuba sbwakali bwaamba kusika kumamanino, mpawo baikkumi ababili bakasika kulinguwe bati, “Wambila bantu aaba beende baye muma gunzi ali aafwiifwi bakayandule akoona achakulya, nkaambo ookuno nkutubede mbusena butakwe chintu pe.”
13 А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві риби. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
Pesi we wakati kulimbabo, “Amubape chakulya ndinywe.” Bakati, “Tujisi biyo zinkwa zilimusanu abaswi babili- kunze aakuti twiinke tukawulile bantu boonse aaba chakulya.”
14 Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до у́чнів Своїх: „Розсадіть їх рядами — по п'ятидесяти́“.
(Kwakali baluumi bakalikusika zyuulu zisanu.) Wakati kuli basikwiiya bakwe “Amubaambile bakkale muzibunga zyamakkumi musanu.”
15 І зробили отак, і всіх їх розсади́ли.
Aboobo bakachita mbubakaambilwa bakkazika bantu aansi.
16 I Він узяв п'ять хлібі́в та дві риби, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
Wakabweza zinkwa zilimusanu abaswi babili, wakalanga kujulu, wakazilongezya mpawo wakazikwamuuna, mpawo wakapa kuli basikwiiya kuti baabile bantu.
17 І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
Boonse bakalya bakuta, bufwefwelenga bwakabweezelelwa bwakachaala bwakali kuzuzya zisuwo zili kumi azibili
18 І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були́. І спитав Він їх, кажучи: „За кого Мене люди вважають?“
Chakasika chiindi chakuti Jesu wakalikukomba alike, basikwiiya bakali anguwe. Wakabuzya kuti, “Makamu aabantu ati ndimeeni?”
19 Вони ж відповіли́ та сказали: „За Івана Христителя, а ті за Іллю́, а інші, — що воскрес один із давніх пророків“.
Bakasandula kuti, “Joni Mubbabbatizyi. Pesi bamwi bati Elija, mpawo bamwi bati umwi musinsimi wakale wakabuka.”
20 А Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро ж відповів та сказав: „За Христа Божого!“
Mpawo wakati kulimbabo, “Pesi nywe muti ndimeni?” Pita wakasandula kuti, “Munanike Kkilisito wa Leza.”
21 Він же їм заказав, і звелів не казати ніко́му про це.
Pesi wakabadidimizya chamanguzu kuti bataambili muntu pe,
22 І сказав Він: „Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, — але третього дня Він воскресне!“
kati, “Mwana wa Muntu welede kusyonsegwa kuzintu zyiingi akukakwa abapati, bapati babapayizi antoomwe abalembi bamulawu, mpawo uzojiigwa mpawo mubuzuba bwatatu uzobuka.”
23 А до всіх Він промовив: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зрече́ться само́го себе, і хай ві́зьме щоденно свого́ хреста, та й за Мною йде.
Mpawo wakati kuli mbabo boonse, “Na kwaba muntu uyanda kunditobela weelede alikake abweze chiingano chakwe abuzuba anditobele.
24 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою́, той її збереже́.
Ooyo uyanda kutabilila buumi bwakwe uyoobuswekelwa, pesi ooyo uyoswekelwa buumi bwakwe nkaambo kandime uyoobubamba.
25 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але́ занапа́стить чи згубить себе?
Niinzi chibotu kuti muntu ajane nyika yoonse, pesi akasweekelwe abumi bwakwe?
26 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.
Ooyo uufwa bweeme nkaambo kangu amajwi aangu, alakwe Mwana wa Muntu uyofwa bweeme nayooza mubulemu bwakwe, bulemu bwa Wisi abangelo basalala.
27 Правдиво ж кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого“.
Pesi ndatki kulindinywe nchobeni, kulibamvwi biimvwi aawa batayi kuyoomvwa lufu kabatana bona bwami bwa Leza.”
28 І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на го́ру.
lino pmusule lyamazuba musanu aatatu Jesu kali waamba majwi aaya, wakabweza Pita a Joni a Jemusi mpawo wakatanta kalundu kuyookomba.
29 І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобрази́вся, а одежа Його стала біла й блиску́ча.
Nakali kukomba busyu bwakwe bwakasanduka, mpawo zisamo zyakwe zyakatuba chakwiindilizya.
30 І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,
Mpawo amulange, baalumi bobile bakali kwaambula aawe, Mozesi a Elija,
31 що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.
bakaboneka muchiimo chabulemu bupati. Bakali kwaambula aatala akwenda kwakwe, oko nkwakali walangila kweeta kumamanino mu Jelusalemu.
32 А Петро та прия́вні з ним були змо́рені сном, але, пробуди́вшись, бачили славу Його й обох му́жів, що стояли при Ньому.
Lino Pita abaabo bakali aawe bakali fwide biya akoona, pesi nibakasinsimuka, bakabonuna bulemu bwakwe abaalumi bobile bakayimvwi aawe.
33 І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: „Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!“Він не знав, що говорить...
Aawo nibakali kuyobusosoloka kuzwa kuli Jesu, Pita wakati kulinguwe, “Mwami, nchibotu kulindiswe kuti katuli aano. Atuyake zitumba zyotatwe, chimwi chako, chimwi cha Mozesi, achimbi cha Elija” (taakwe nakezi nzyaakali kwaambuula).
34 А як він говорив це, насу́нула хмара та їх заслони́ла. І вони полякались, як стали ті вхо́дити в хмару.
Kachaambuula oobu, joba lyakasika lyabavumba, mpawo bakayoowa nibakanjila mujoba.
35 І почувся ось голос із хмари, який промовляв: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
Ijwi lyakamvwika mujoba kaliti, “Ooyu mwana wangu, uusalidwe; amumuswiilile.”
36 А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовча́ли, і ніко́му нічо́го тих днів не казали, що́ бачили.
Ijwi nilyakamana kwaambula Jesu waka chaala kali aalike. Bakawumuna alimwi taakwe ngubakaambila pe mumazuba aayo anzibakabona.
37 А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його на́товп великий.
Likno mubuzuba bwakatobela, nibakaselela mukalundu, inkamu yabantu mpati yakamutambula.
38 І закричав ось один чоловік із наро́ду й сказав: Учителю, благаю Тебе, — зглянься над сином моїм, бо одина́к він у мене!
Amulange umwi mwaalumi kuzwa munkamu wakoompolola, kati, “Muyiisyi, ndakombelela ulange mwana wangu, nkaambo ngomwana wangu alike.
39 А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той пі́ну пускає. І, вимучивши він його, насилу відхо́дить.
Langa, muuya nga wamujata mpawo nga wasanguna kukwiila; zimupa kusuntuka mpawo nga wazwa fulu kumulomo. Tuufwaambani kumuleka pe alimwi umupa kuchubbuuka kapati.
40 І у́чнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли“.
Ndakumbila basikwiiya bako kuti bawutande pesi bakachilwa.”
41 А Ісус відповів і промовив: „О, роде невірний й розбе́щений, — доки бу́ду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи́ свого сина сюди!“
Jesu wakasandula wati, “Nywebo nozyalane litasyomi, ndeelede kuba aandinywe kwachiindi chilamfu biyeni akukkala aandinywe? Yeta mwana wako aano.”
42 А як той іще йшов, де́мон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, — і вздоро́вив дитину, і віддав її батькові її.
Nakalikuyobuza mulombe ooyu, muuya wakamuwisizya aansi akumusuntula. Pesi Jesu wakawulayilila muuya mubi akumuponia, akumubwedezya kulo wisi.
43 І всі дивувалися ве́личі Божій!
Mpawo bakagamba abupati bwa Leza. Aawo kabachigamba boonse aali nzyakali wachita, wakati kulo basikwiiya bakwe,
44 „Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.
“Aaya majwi ayelede kunjila loko mmatwi eenu: Mwana wa Muntu uzowabwa kumaanza abaalumi.”
45 Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
Pesi tebakamvwisisisya nzyakalikwaamba. Zyakasiswa kuli mbabo, aboobo tebakaziba nchizyaamba. Alimwi bakayoowa kuti babuzye aatala amajwi aaya.
46 І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
Mpawo kwakabuka kukazyania aatala akuti ngwani aakati kabo utaazobe mupati kwiinda bamwi.
47 А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Pesi Jesu naakaziba zyakali mumyoyo yabo, wakabweza mwana muniini wamweeta kubbazu lyakwe
48 І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
mpawo wakati kulimbabo, “Ooyo uutambula mwana ooyu muzina lyangu, utambula ndime, ayooyo uutambula ndime, utambula ooyo wakandituma. Nkaambo ooyo muniini akati kenu ngonguwe mupati.”
49 А Іван відповів і сказав: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, що Ім'я́м Твоїм де́монів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить“.
Joni walkasandula wati, “Mwami, twabona umwi muntu kalikutanda madayimona muzina lyako pesi twamukasya, nkaambo takutobeli pe antoomwe andiswe.”
50 Ісус же йому́ відказав: „Не забороняйте, — бо хто не проти вас, той за вас!“
“Tamumukasyi pe,” Jesu wakasandula, “nkaambo ooyo uutamulwani nguwenu.”
51 І сталось, коли дні вознесіння Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
Nakaswemna mazuba akuti atolwe kujulu, wakabikka budyu bwakwe kuti baye ku Jelusalema.
52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули́ до села самарянського, щоб ночі́влю Йому пригото́вити.
Wakatma batumwa kunembo lyakwe, bakayinka bakunjila mulilimwi kgunzi lyama Samaria kabamubambila zyoonse.
53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у на́прямі Єрусалиму.
Pesi bantu bamugunzi eelyo tebakamutambula pe nkaambo wakalikutozya ku Jelusalema.
54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“їх, як і Ілля був зробив“.
Basikwiiya bakwe nibakachibona eechi, bakati kulinguwe, “Mwami, uyanda kuti twiite mulilo na kuzwa kujulu iunbanyonyoone boonse?”
55 А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.
Pesi wakabalanga wabakalalila,
56 Бо Син Лю́дський прийшов не губи́ть душі лю́дські, а спасати!“І пішли вони в інше село.
mpawo kbakaya kulilimbi gunzi.
57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: „Я піду́ за Тобою, хоч би куди Ти пішов“.
Kabayobweenda munzila, umwi muntu wakati, “Ndilakutobela koonse nkotakaye.”
58 Ісус же йому́ відказав: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда — небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має ніде́ й голови прихили́ти!“
Jesu wakati kulinguwe, “Baswumpe bali aabulyango, atuyuni twamujulu tuli azizoumbo, pesi mwana wamuntu takwe mpanga ulasegezya mutwe wakwe.”
59 I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.
Mpawo wakati kuli umwi, “Nditobele.” Pesi wakati, “Mwami, Ndizumine ndikavwike taata wangu sansi.”
60 Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.
Pesi wakati kulinguwe, “Leka bafu bavwikke bafunyina. Pesi webo, yinka ukakambawuke kule aatala abwami bwa Leza.”
61 А інший сказав був: „Господи, я піду́ за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми дома́шніми“.
Mpawo umwi wakati, “Ndilakutobela, Mwami, pesi ndizumine ndooneke aabo bali amuunzi
62 Ісус же промовив до нього: „Ніхто з тих, хто кладе́ свою руку на плуга та назад озира́ється, не надається до Божого Царства!“
wangu.”Jesu wakamusandula wati, “Taakwe uubikka kubo kwakwe
