Від Луки 9
1 І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.
Hanaāadethaude vadadauchu nesenee hethauguhādaunau hauānee, nau haejaanauwuna naudahede nau hadvaheneedauthee nanadee vahee haujaunaa, nau hadnenayaudethee haugauwude.
2 І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
Nau haejenana hadnauthedaudauwunethe henajanedaunene Hejavaneauthu, nau hadnenayauhaunethe hasauwauvahehehau.
3 І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.
Nau hanaāāedauwunaude, Jevaedanauwuu hayewhu heee hajavechaudenenau, daudause haugaudauhunau, daudause newaugusajaānauthau, daudause jauaujau, daudause vāejethā; daudause jevanesauguvechudaunaa.
4 І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.
Nau daun hauauwuu hadaujedānā jenaadauna, nau jenaathejathāauna.
5 А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.
Nau daun hajethauhauvādaunenau, hāenauahenā hena hedane, hadegauyāejaheva naudauuyāgu hadneaenaunathee.
6 І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Нови́ну та всюди вздоровля́ючи.
Nau hanaāejathāauthee, nau haeehedesanauau hauauwudan, haeauthedaudauwu hethadenee waunauyaunee, nau haevahenayauthānauau nanadee.
7 А І́род тетра́рх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
Wauhā Herod naja haenedauva vahee hanasedaudenenee heee: nau haejaene, hanau haenaasenehedaunee gauuu, henee Jaun jaegauhāde hehethee denajaa;
8 а інші, що Ілля́ то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
Nau gauuu, henee Elias naunauhauthethāde hedanayau: nau hauthauauau, hanesāde dajechauau haeyāhehauau jaegauhāde.
9 Тоді Ірод сказав: „Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі?“І він намагався побачити Його.
Nau Herod haenehe, Jaun nedavaāsauau: hau hanaa naa, nanedauwauthau? Nau haevadaunauhauva.
10 А коли повернулись апо́столи, вони розповіли Йому, що́ зробили. І Він їх узяв, та й пішов самото́ю на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаі́да.
Nau vadauhanauau, hāejaenuusathee, haevahauthedaunaa hanasedaunethe. Nau hanaāedanaude, nau hanaāejathāauthee hevenanee hesee hadaunechaudanee hathauau hedan Bethsaida haseāgu.
11 А як люди дові́далися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровля́в, хто потребува́в уздоро́влення.
Nau henanedanede hāaenuu, hanaāethauguhauthee: nau haeesedana, nau haeauthedauna hasaunee henajanedaunene Hejavaneauthu, nau haeenayauha hathāevadauunayauhathee.
12 А день став схилятися. І Двана́дцятеро підійшли та й сказали Йому: „Відпусти вже людей, — нехай вони йдуть у довко́лишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлю́дному!“
Nau hāayānaesade, hanaāejenuusathee nesenee, nau hanaāenehethāde, Nanehāejathāaudenee henanedanede, hadeehaudenee hauauwudan nau vedauauwuu nauanee, nau hadenethee, nau hadejasedauthee vethewau: daunechaudaa hadaunauau.
13 А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві риби. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
Hau, Venaa nananena hadevethehedaunee, hathauhuk. Nau hanaāāedauwunauthee, Hau nanethenauwunauau hehauwujavaānee hayauthaunāe jauaujaunau nau hanesethee nauwu; hanāyehaunee nau haunaudaunauhuu vethewau heee vahee nuu henanedanede.
14 Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до у́чнів Своїх: „Розсадіть їх рядами — по п'ятидесяти́“.
Hanau wauau haeyauthaune vasevadadausauau henanenauau hanaadauchuthee. Nau hanaāāedauwunaude hethauguhādaunau, Janauguhaa yauyauthauyauaugunauha.
15 І зробили отак, і всіх їх розсади́ли.
Nau hanaasedauthee, nau haevajanauguhanauau.
16 I Він узяв п'ять хлібі́в та дві риби, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
Hanaāedanauau hayauthaunanenee jauaujaunau nau hanesenethe nauwu, nau hanaāejenāauguaude hejavaa, haevevethasa, nau haenaāejeanauau, nau hanaāevenaude thauguthāhehau haudjenanauwunethe hathaājedaunenee henanedanede.
17 І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
Nau haevethehedaune, nau haevahegaudaudene; nau haeauānenau jeyauwaunau hathāenathaudāe nesenee hanaadauchāe hanechauchaunāe nenethaudanee.
18 І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були́. І спитав Він їх, кажучи: „За кого Мене люди вважають?“
Nau hethauwuu, haenesenane, dauvevethahede, Hethauguhādaunau haenethaunaa: nau hanaāenaudedaunaude, Hanaa nenehede henaneda daunanenau? hathauhuk;
19 Вони ж відповіли́ та сказали: „За Івана Христителя, а ті за Іллю́, а інші, — що воскрес один із давніх пророків“.
Hanaāauchuhananadethauthee, Dusaayā Jaun; hauhauthauauau nethee Elias; nau jasae nethee hanesāde dajechauau haeyāhehauau jaegauhāde.
20 А Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро ж відповів та сказав: „За Христа Божого!“
Hanaāenehethaude, hau hanaa nenehede nananena daunanenau? Peda hanaāauchuhanāedauwunaude, Chris Hejavaneauthau.
21 Він же їм заказав, і звелів не казати ніко́му про це.
Nau haeneenadauduvā, nau haenesedauwaunā hadjāedauwunaunethe henanedanau henee;
22 І сказав Він: „Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, — але третього дня Він воскресне!“
Heau henane hadnasenede wauthanee heee hayewhu, nau hadnausāguthāde vachaugānanenau nau naja vevethahevahehauau nau wauthaunauhāhehauau, nau hadnaade, nau hadjaegauhāsanade nasese, hanathauhuk.
23 А до всіх Він промовив: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зрече́ться само́го себе, і хай ві́зьме щоденно свого́ хреста, та й за Мною йде.
Nau hanaāevahāedauwunaude, Hith henaneda jethauguhānaugu nanehanaunauchauthehadede, nau jeedane henaugauchu hayauwusenenee, nau najeethauguhaa.
24 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою́, той її збереже́.
Daun haunaugaunayaudede hedenaedede hadnanadede: hau daun hanadede hedenaedede heee nadanayau, nananede hadnenayauhadede.
25 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але́ занапа́стить чи згубить себе?
Hauddusedau henane, vahesedanauaugu hathāauauvadenee, nau hanahadagu, nauwauāthe hausāguthadagu?
26 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.
Daun naudauthedaunāde nau nadanadedaunau, nananenith Heau Henane haudnaudauthedaunaunith, hāenauusathe nehayau hadauvasāthanith, nau Henesaunaune hadauvasāthanith, nau vadanee hautheaunauau hadauvasāthanethe.
27 Правдиво ж кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого“.
Hau hadethauwauthedaunathava hauthauauau theauguthee hede, haudnehauwuvajadauwu gaujauaudahede, haunaude haudnauhauduu henajanedaunene Hejavaneauthu.
28 І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на го́ру.
Nau hethauwuu wauau hanasaudauchuse hāesenehede, Hanaāedanaude Peda nau Jauneau nau Jameseau, nau hanaāenauauhusathee hauanee hadnevevethahethee.
29 І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобрази́вся, а одежа Його стала біла й блиску́ча.
Nau hajesevevethahede haenauasāaune hedauchaveau haeanathadene, nau hedāchaunau haenaujaunenau nau haenaunauaugausauaunenau.
30 І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,
Nau naune haeanadethaa hanesenethe henanenau, haenanenenau Mosaseau nau Eliaseau;
31 що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.
Daunauhauthethāde hedanayau haenausāaune, nau haeauthedaude haudgaujauaudāde hadvathechauchaunaudede hehethee Dādaunedan.
32 А Петро та прия́вні з ним були змо́рені сном, але, пробуди́вшись, бачили славу Його й обох му́жів, що стояли при Ньому.
Hau Peda nau hethāenethaunādaunau haenauwaunanenau: nau hāauwaudauaunethe, haenauhaudauwunenau henauasāaude, nau hanesenethe henanenau haenethauguvaa.
33 І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: „Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!“Він не знав, що говорить...
Nau hethauwuu, hāenauthāde, Peda hanaāanadethaude Hejavaneauthusaun, Hechauhauthethāhe, hethadee hasanedaunee hede: nau hadenesedauna hanasāe nenaunau; hanesadee Nananene, nau hanesadenee Mosese, nau hanesadenee Elias; haejaene daunhasenehede.
34 А як він говорив це, насу́нула хмара та їх заслони́ла. І вони полякались, як стали ті вхо́дити в хмару.
Hajesanadede, haejenauusanau henaunauade, nau haeduguaunā: nau haenāthajaunaunauau daujedāthee henaunauadee.
35 І почувся ось голос із хмари, який промовляв: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
Nau haejeanadedaune hehethee henaunauadee, Naa nananede Navechauthau Nāa: nedaunaa, hāheagu.
36 А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовча́ли, і ніко́му нічо́го тих днів не казали, що́ бачили.
Nau hāesanadedaunee, Hejavaneauthusau haenesenane. Nau haeyaudenauau, nau haejāedauwunanauau henanedane hena hesee neanāthauhauduu.
37 А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його на́товп великий.
Nau hethauwuu, dauauthesenenee, hāejejanauhusathee hehethee jauaudanee, haegauāhenenau henanedanau hejajedauaunādaunenau.
38 І закричав ось один чоловік із наро́ду й сказав: Учителю, благаю Тебе, — зглянься над сином моїм, бо одина́к він у мене!
Nau, naune, henane hehethee henanedaa haevasanade, Hechauhauthethāhe, nenedauwunathane Nananene, daugauhauwune nāa: vavadenaanesāde nadāeyauneve, hathauhuk.
39 А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той пі́ну пускає. І, вимучивши він його, насилу відхо́дить.
Nau, naune, haujaun hedanāde, nau chauchaunu haedauyānade; nau haethauwuguthaa haevevechauchaunaude jeda, nau haeasenehaa haejechuwauthenauthaa.
40 І у́чнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли“.
Nau nananenau neautheawu hāthauguhādaunauau hadnausāguthauthee; nau nejeneedauthee.
41 А Ісус відповів і промовив: „О, роде невірний й розбе́щений, — доки бу́ду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи́ свого сина сюди!“
Nau Hejavaneauthusau hanaāauchuhananadethaude, Hau hāhauwuthauwuthajau nau daujechuwauthenaedene, haudedauhujesenedauguvathe, nau haddauhujesenethauguvathe? Jāsene nananene hāa hede.
42 А як той іще йшов, де́мон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, — і вздоро́вив дитину, і віддав її батькові її.
Nau hajesejaude, haujaun haeauneguthaa, nau haethauwuguthaa. Nau Hejavaneauthusau haeneneuva wauchāhenith haujaun, nau haeenayauha dāeyaunauau, nau haejaevena henesaunaunene.
43 І всі дивувалися ве́личі Божій!
Nau haevagaugauanadauwu hasevasenaudāhenith Hejavaneauthu, Hau hajesegaugauanaduu haunauude vahee hayauhuhau Hejavaneauthusaun hanasedaunith, Haeāedauwuna hethauguhādaunau,
44 „Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.
Chuwauthee nuu hanadedaunau jedānauha haunaudaununenau; hanau heau henane hadvenavathe hejadenene henanenau.
45 Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
Hau haejaenauwu nuu hasenehenith, nau haeyaudaunaunauau, haejaenauwu: nau haeeadaunaudedaunanauau hasenehenith.
46 І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
Hanaāegaugauudedaunee, hanaadee haudvasāthaa.
47 А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Nau Hejavaneauthusaun, haeaenauwu hanasethajauthee hedahenauau, haeedana dāeyaunauau, nau haeauyejanauguna,
48 І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
Nau hanaāāedauwunaude daun hanesedanaude nuu dāeyaunauau naneseedaunaa hadnesedanānau: nau daun nāsedanāde haudnesedanaude nājejenanādaune; daun javaānadavenuhunede haunauude nananena vahee nananede hadnaasevasāthaa.
49 А Іван відповів і сказав: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, що Ім'я́м Твоїм де́монів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить“.
Nau Jaun hanaāauchuhanāedauwunaude, Hechauhauthethāhe, neenauhauwaunauau hanesāde nenuguthaude haujaunau heee haneseede; nau needauduwaunauau, hanau dauhujenethaunānauau.
50 Ісус же йому́ відказав: „Не забороняйте, — бо хто не проти вас, той за вас!“
Nau Hejavaneauthusaun hanaāāedauwunāde, Jevadauduvaa hāhauwasānavāne nanesevānauau.
51 І сталось, коли дні вознесіння Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
Nau hethauwuu, hāenauauchaunee hadneejejanauhudanāde, haechuwuyethaāne hadnehaude Dādaunedan,
52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули́ до села самарянського, щоб ночі́влю Йому пригото́вити.
Nau haeautheava sayānee: nau hanaāejathāaunethe, nau hāejedāthee hajasee hauauwudan Samaritans, hadnesaanudaunāde.
53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у на́прямі Єрусалиму.
Nau haejesedanaa, hanau dauyethaāsade Dādaunedan.
54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“їх, як і Ілля був зробив“.
Nau hāene hethauguhādaunau James nau Jaun daunauhaudauwunethe nuu, hanaāenehenethe, Vahadāhene, gaujevadaunedauwaune heseda hadjejanauhusanauau hehethee hejavaa, nau hadnevadauchauuthee, neesedaude Elias?
55 А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.
Hau hanaāeyethaādauusade, nau haeneneuva, Nananena hāhauwaenava daun vadathau nananena hadahena, hathauhuk.
56 Бо Син Лю́дський прийшов не губи́ть душі лю́дські, а спасати!“І пішли вони в інше село.
Hanau Heau henane hehauwuujau hadnenauaudede henanedanau hedenaededaunenenau, hau hadnenayauhaude. Nau hanaāeyehauthee jasaa hajasee hauauwudan.
57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: „Я піду́ за Тобою, хоч би куди Ти пішов“.
Nau hethauwuu, hajesethaugudethee vau, jachau henanene hathāhuk, Vahadāhene, nananenau hadnethauguhathane nananene daun nananene hanasesanaune.
58 Ісус же йому́ відказав: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда — небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має ніде́ й голови прихили́ти!“
Nau Hejavaneauthusau hathauhuk, Gauauwuauau neyāethee, nau neaheauau hejavaa nenauhuchaunethee; hau Heau henane heyauhuunee nedauusevaānede.
59 I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.
Nau hanaāenehethaude jachau, Jethauguhu, hau hathāhuk, Vahadāhene, nedauau nawaunejenanau nāsaunau.
60 Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.
Hejavaneauthusaun hanaāāedauwunāde, Nanehajenanauthee gaujauaudahehehauau negaujauaudāhenethee: hau jathāau nananene nau haddauthedaude henajanede Hejavaneauthau.
61 А інший сказав був: „Господи, я піду́ за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми дома́шніми“.
Nau jachau jee, hathāhuk, Vahadāhene, hadnethauguhathane nananene; hau jechuwauthehe nedauau nawaunenaunenechauthaunauau, hanedauthee nayāenau naudauauwuu.
62 Ісус же промовив до нього: „Ніхто з тих, хто кладе́ свою руку на плуга та назад озира́ється, не надається до Божого Царства!“
Nau Hejavaneauthusaun hanaāāedauwunāde, Hegau henane, dunauaugu thauauauwujethau, nau jaaāyaugu, hehauwunaathā henajanedaunene Hejavaneauthu.
