Від Луки 8
1 І сталось, що Він після того прохо́див містами та се́лами, проповідуючи та звіщаючи Добру Нови́ну про Боже Царство. Із ним Дванадцять були́,
ⲁ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⲛⲁⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲛⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲕⲁⲧⲁ ⲃⲁⲕⲓ ⲛⲉⲙ ϯⲙⲓ ⲉϥϩⲓⲱⲓϣ ⲟⲩⲟϩ ⲉϥϩⲓϣⲉⲛⲛⲟⲩϥⲓ ⲛϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲓⲓ̅ⲃ̅ ⲉⲩⲛⲉⲙⲁϥ.
2 та дехто з жіно́к, що були́ вздоро́влені від злих ду́хів і хвороб: Марія, Магдали́ною звана, що з неї сім де́монів вийшло,
ⲃ̅ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ⲛⲏⲉⲧⲁϥⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉⲩϩⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛϣⲱⲛⲓ ⲙⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲑⲏ ⲉⲧⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ϯⲙⲁⲅⲇⲁⲗⲓⲛⲏ ⲑⲏ ⲉⲧⲁϥϩⲓ ⲡⲓⲍ̅ ⳿ⲛⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲱⲧⲥ.
3 і Іва́нна, дружи́на Ху́дзи, урядника Іродового, і Суса́нна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
ⲅ̅ⲛⲉⲙ ⲓⲱⲁⲛⲛⲁ ⳿ⲧ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⲛⲭⲟⲩⲍⲁ ⲡⲓ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲧⲣⲟⲡⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲏⲣⲱⲇⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲥⲟⲩⲥⲁⲛⲛⲁ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲉⲩⲟϣ ⲛⲏ ⳿ⲉⲛⲁⲩϣⲉⲙϣⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲟⲩϩⲩⲡⲁⲣⲭⲟⲛⲧ⳿ⲁ.
4 І, як зібралось багато наро́ду, і з міста до Нього поприхо́дили, то Він промовляти став притчею.
ⲇ̅ⲉϥⲑⲟⲩⲏⲧ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲙⲙⲏϣ ⲛⲉⲙ ⲛⲏ ⳿ⲉⲛⲁⲩⲛⲏⲟⲩ ϩⲁⲣⲟϥ ⲕⲁⲧⲁ ⲃⲁⲕⲓ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲟⲩⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ.
5 „Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зе́рно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, — і було повито́птуване, а птахи небесні його повидзьо́бували.
ⲉ̅ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲥⲓϯ ⳿ⲉⲥⲓϯ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ϫⲣⲟϫ ⲟⲩⲟϩ ϧⲉⲛ ⳿ⲡϫⲓⲛ⳿ⲑⲣⲉϥⲥⲓϯ ⲟⲩⲁⲓ ⲙⲉⲛ ⲁϥϩⲉⲓ ϧⲁⲧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϩⲉⲙϩⲱⲙϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲓϩⲁⲗⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⲧⲫⲉ ⲁⲩⲟⲩⲟⲙϥ.
6 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, — і, зійшовши, усохло, не мало бо во́гкости.
ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲁϥϩⲉⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲟⲩⲡⲉⲧⲣⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲣⲱⲧ ⲁϥϣⲱⲟⲩ⳿ⲓ ⲉⲑⲃⲉϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛⲧⲉϥ ϭⲛⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
7 А інше упало між те́рен, — і вигнався те́рен, і його поглуши́в.
ⲍ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲟⲩⲁⲓ ⲁϥϩⲉⲓ ϧⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲏϯ ⳿ⲛⲛⲓⲥⲟⲩⲣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲣⲱⲧ ⲛⲉⲙⲁϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲥⲟⲩⲣⲓ ⲁⲩⲟϫϩϥ.
8 Інше ж упало на добру землю, — і, зійшовши, уродило стокро́тно“. Це сказавши, закликав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
ⲏ̅ⲟⲩⲟϩ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲁϥϩⲉⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲣⲱⲧ ⲁϥ⳿ⲉⲛ ⲟⲩⲧⲁϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲣ̅ ⳿ⲛⲕⲱⲃ ⲛⲁⲓ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲛⲁϥⲙⲟⲩϯ ⲡⲉ ϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲙⲁϣϫ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲥⲱⲧⲉⲙ ⲁⲣⲉϥⲥⲱⲧⲉⲙ.
9 Запитали ж Його Його у́чні, гово́рячи: „Що́ визначає ця притча?“
ⲑ̅ⲛⲁⲩϣⲓⲛⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ϫⲉ ⲟⲩ ⲧⲉ ⲧⲁⲓⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ.
10 А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.
ⲓ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲉⲧⲉⲥⲧⲟⲓ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲩⲥⲧⲏⲣⲓⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⳿ⲡⲥⲱϫⲡ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ϩⲓⲛⲁ ⲉⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ϣⲧⲉⲙⲛⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ϣⲧⲉⲙⲥⲱⲧⲉⲙ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ϣⲧⲉⲙⲕⲁϯ.
11 Ось що́ означає ця притча: Зе́рно — це Боже Слово.
ⲓ̅ⲁ̅ϯⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ⲇⲉ ⲑⲁⲓ ⲧⲉ ⲡⲓ⳿ϫⲣⲟϫ ⲡⲉ ⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
12 А котрі́ край дороги, — це ті, хто слухає, але по́тім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
ⲓ̅ⲃ̅ⲛⲏ ⲇⲉ ⲧϧⲁⲧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲛⲉ ⲛⲏⲉⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲓⲧⲁ ϣⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲇⲓ⳿ⲁⲃⲟⲗⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁϥⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲟⲩϩⲏ ⲧ ϩⲓⲛⲁ ⲙⲏⲡⲱⲥ ⳿ⲛⲥⲉⲛⲁϩϯ ⲩⲟϩ ⳿ⲛⲥⲉⲛⲟϩⲉⲙ.
13 А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.
ⲓ̅ⲅ̅ⲛⲏ ⲇⲉ ⲉⲧϩⲓϫⲉⲛ ϯⲡⲉⲧⲣⲁ ⲛⲉ ⲛⲏ ϩⲟⲧⲁⲛ ⲁⲩϣⲁⲛⲥⲱⲧⲉⲙ ϣⲁⲩϣⲉⲡ ⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲣⲁϣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲓ ⲙⲙⲟⲛⲧⲟⲩ ⲛⲟⲩⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲏⲉⲑⲛⲁϩϯ ⳿ⲡⲣⲟⲥ ⲟⲩⲥⲏⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ϧⲉⲛ ⳿ⲡⲥⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲡⲓⲣⲁⲥⲙⲟⲥ ϣⲁⲩⲭⲁⲧⲟⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
14 А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.
ⲓ̅ⲇ̅ⲫⲏ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥϩⲉⲓ ⲉⲛ ⲛⲓⲥⲟⲩⲣⲓ ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⲛⲏⲉⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲓⲣⲱⲟⲩϣ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲙⲉⲧⲣⲁⲙⲁ⳿ⲟ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϩⲩⲇⲟⲛⲏ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲁⲓϫⲓⲛⲱⲛϧ ⲉⲩⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ϣⲁⲩⲟϫϩⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲁⲩ⳿ⲉⲛ ⲟⲩⲧⲁϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
15 А те, що на добрій землі, — це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, — і плід приносять вони в терпеливості.
ⲓ̅ⲉ̅ⲫⲏ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥϩⲉⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⲛⲏⲉⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲡⲓⲥⲁϫⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲏⲧ ⳿ⲉⲛⲁⲛⲉϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛ⳿ⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ⲉⲩ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁⲩ⳿ⲉⲛ ⲟⲩⲧⲁϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲩⲡⲟⲙⲟⲛⲏ.
16 А сві́тла засвіченого ніхто не покриває посу́диною, і не ставить під ліжко, але ставить його на світильни́к, щоб бачили світло, хто входить.
ⲓ̅ⲋ̅⳿ⲙⲡⲁⲣⲉ ⳿ϩⲗⲓ ϭⲉⲣⲉ ⲟⲩϧⲏⲃⲥ ⳿ⲛⲧⲉϥϩⲟⲃⲥϥ ϧⲉⲛ ⲩ⳿ⲥⲕⲉⲩⲟⲥ ⲓⲉ ⳿ⲛⲧⲉϥⲭⲁϥ ⲥⲁ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏ ⲓ ⳿ⲛⲟⲩϭⲗⲟϫ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲉϣⲁⲩⲭⲁϥ ϩⲓϫⲉⲛ ⲟⲩⲗⲩⲭⲛⲓ⳿ⲁ ϩⲓⲛⲁ ⲛⲏⲉⲑⲛⲁ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲡⲓⲟⲩⲱⲓⲛⲓ.
17 Немає нічого захо́ваного, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не ви́йде ная́в.
ⲓ̅ⲍ̅ⲙⲙⲟⲛ ⲡⲉⲧϩⲏⲡ ⲅⲁⲣ ϫⲉ ⳿ϥⲛⲁⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲛ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲡⲉⲧⲭⲏⲡ ϫⲉ ⲥⲉⲛⲁ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲁⲛ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ⲑⲙⲏϯ.
18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому́, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому́, ніби має“.
ⲓ̅ⲏ̅⳿ⲁⲛⲁⲩ ⲟⲩⲛ ϫⲉ ⲧⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛⲁϣ ⳿ⲛⲣⲏϯ ⲫⲏ ⲅⲁⲣ ⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲉⲩ⳿ⲉϯ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲡⲓⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲉϥⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⳿ϥⲉⲛⲧⲟⲧϥ ⲩ⳿ⲉⲟⲗϥ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ.
19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через наро́д не могли доступи́тись до Нього.
ⲓ̅ⲑ̅ⲁⲥ⳿ⲓ ⲇⲉ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲧⲉϥⲙⲁⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲉϯⲙⲁϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉⲑⲃⲉ ⲡⲓⲙⲏϣ.
20 І сповістили Йому: „Твоя мати й брати Твої он стоять о́сторонь, і бажають побачити Тебе“.
ⲕ̅ⲁⲩⲧⲁⲙⲟϥ ⲇⲉ ϫⲉ ⲓⲥ ⲧⲉⲕⲙⲁⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲉⲕ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲥⲉ⳿ⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲥⲁⲃⲟⲗ ⲉⲩⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟⲕ.
21 А Він відповів і промовив до них: „Моя мати й брати Мої — це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!“
ⲕ̅ⲁ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲧⲁⲙⲁⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲁ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⲛⲏⲉⲧⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
22 І сталось, одно́го з тих днів увійшов Він до чо́вна, а з Ним Його у́чні. І сказав Він до них: „Перепли́ньмо на другий бік озера“. І відча́лили.
ⲕ̅ⲃ̅ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ϥ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉⲟⲩϫⲟⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲙⲁⲣⲉⲛϣⲉ ⲛⲁⲛ ⳿ⲉⲙⲏⲣ ⳿ⲉϯⲗⲩⲙⲛⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲱⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
23 А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.
ⲕ̅ⲅ̅ⲉⲩⲉⲣϩⲱⲧ ⲇⲉ ϥⲉⲛⲕⲟⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉϯⲗⲩⲙⲛⲏ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲑⲏⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲕⲱϯ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲉⲣⲕⲓⲛⲇⲩⲛⲉⲩⲓⲛ.
24 І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!
ⲕ̅ⲇ̅ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⲇⲉ ⲩⲛⲉϩⲥⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲫⲣⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ ⲧⲉⲛⲛⲁⲧⲁⲕⲟ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲁϥⲉⲣⲉⲡⲓⲧⲓⲙⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϩⲱⲓⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲙⲱⲟⲩ ⲩⲟϩ ⲁⲩϩⲉⲣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛϫⲁⲙⲏ.
25 А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“
ⲕ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲁϥⲑⲱⲛ ⲡⲉⲧⲉⲛⲛⲁϩϯ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲉⲧⲁⲩⲉⲣϩⲟϯ ⲩⲉⲣ⳿ϣⲫⲏ ⲣⲓ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲉⲣⲏⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ϩⲁⲣⲁ ⲡⲉ ⲫⲁⲓ ϫⲉ ⳿ϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲕⲉⲑⲏⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲉⲥⲱⲧⲉⲙ ⲛⲁϥ.
26 І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.
ⲕ̅ⲋ̅ⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϩⲱⲧ ⳿ⲉ⳿ⲧⲭⲱⲣⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲅⲉⲣⲅⲉⲥⲏ ⲛⲟⲥ ⲉⲧⲉ ⲑⲏ ⲧⲉ ⲉⲧϩⲓⲙⲏⲣ ⲟⲩⲃⲉ ϯⲅⲁⲗⲓⲗⲉ⳿ⲁ.
27 І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.
ⲕ̅ⲍ̅ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϯⲃⲁⲕⲓ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ϩⲁⲛⲇⲉⲙⲱⲛ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲁϥⲉⲣⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛ⳿ⲭⲣⲟⲛⲟⲥ ⳿ⲙⲡⲉϥϯ⳿ϩⲃⲟⲥ ϩⲓⲱⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲡⲉϥϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲏⲓ ⲁⲗⲗⲁ ϧⲉⲛ ⲛⲓ⳿ⲙϩⲁⲩ.
28 А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“
ⲕ̅ⲏ̅ⲉⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲒⲏ̅ⲥ̅ ⲁϥⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥϩⲓⲧϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲁⲣⲁⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⲛ⳿ⲥⲙⲏ ϫⲉ ⳿ⲁϧⲟⲕ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲫϯ ⲉⲧⲟⲛϧ ϯϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⳿ⲙⲡⲉⲣϯ⳿ⲙⲕⲁϩ ⲛⲏⲓ.
29 Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.
ⲕ̅ⲑ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲉⲁϥⲭⲁ ⲏⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲓⲉ ⲟⲩ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⲓⲉ ϩⲁⲛ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲓⲉ ϩⲁⲛⲓⲟϯ ⲓⲉ ϩⲁⲛϣⲏⲣⲓ ⲉⲑⲃⲉ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
30 А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.
ⲗ̅ⲁϥϣⲉⲛϥ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⲡⲉ ⲡⲉⲕⲣⲁⲛ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲗⲉⲅⲓⲱⲛ ϫⲉ ⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲇⲉⲙⲱⲛ.
ⲗ̅ⲁ̅ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ϣⲧⲉⲙⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉϣⲉ ⳿ⲉ⳿ⲫⲛⲟⲩⲛ. (Abyssos g12)
32 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
ⲗ̅ⲃ̅ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩ⳿ⲟϩⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲣⲓⲣ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉⲩⲙⲟⲛⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϯϩⲟ ⲉⲣⲟϥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲭⲁⲩ ⳿ⲉϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲛⲏ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲭⲁⲩ.
33 А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.
ⲗ̅ⲅ̅ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓ ⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲇⲉⲙⲱⲛ ⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲉϣⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ϯⲁⲅⲉⲗⲏ ⳿ⲛⲣⲓⲣ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉϯ ⲗⲩⲙⲛⲏ ϧⲉⲛ ⲡⲓϫⲁϫⲣⲓⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲱϫϩ.
34 Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.
ⲗ̅ⲇ̅ⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲏⲉⲑⲙⲟⲛⲓ ⲉⲫⲏⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⲁⲩⲫⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲧⲁⲙⲉ ⲛⲏⲉⲧϧⲉⲛ ϯⲃⲁⲕⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲧϧⲉⲛ ⳿ⲧⲕⲟⲓ.
35 І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.
ⲗ̅ⲉ̅ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲫⲏⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲓ ⲁ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϫⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⲉϥϩⲉⲙⲥⲓ ⲫⲏⲉⲧⲁ ⲛⲓⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⲉϥⲟⲓ ⳿ⲛⲥⲁⲃⲉ ⲉⲣⲉ ⲛⲉϥ⳿ϩⲃⲱⲥ ⲧⲟⲓ ϩⲓⲱⲧϥ ⲉϥⲭⲏ ϧⲁⲧⲉⲛ ⲉⲛϭⲁⲗⲁⲩϫ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϩⲟϯ.
36 Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.
ⲗ̅ⲋ̅ⲁⲩⲧⲁⲙⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲏⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲉⲧⲁϥⲛⲟϩⲉⲙ ⳿ⲛⲁϣ ⳿ⲛⲣⲏϯ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏ ⳿ⲉⲛⲁⲣⲉ ⲛⲓⲇⲉⲙⲱⲛ ⲉⲙⲁϥ.
37 І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.
ⲗ̅ⲍ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲙⲏϣ ⲧⲏⲣϥ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲡⲉⲣⲓⲭⲱⲣⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲅⲉⲣⲅⲉⲥⲏⲛⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲛⲧⲉϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁⲣⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛϩⲟϯ ⲡⲉ ⳿ⲉⲛⲁⲩⲭⲏ ⳿ⲛϧⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉ⳿ⲡϫⲟⲓ ⲁϥⲧⲁⲥⲑⲟ.
38 А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
ⲗ̅ⲏ̅ⲛⲁϥϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲣⲱⲙⲓ ⲫⲏⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⲛϫⲉ ⲛⲓⲇⲉⲙⲱⲛ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲟϩⲓ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲁϥⲟⲩⲟⲣⲡϥ ⲇⲉ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁϥ.
39 „Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!
ⲗ̅ⲑ̅ϫⲉ ⲙⲁⲧⲁⲥⲑⲟ ⳿ⲉⲡⲉⲕⲏⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲁϥⲁⲓⲧⲟⲩ ⲉⲙⲁⲕ ⳿ⲛϫⲉ ⲫϯ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϯⲃⲁⲕⲓ ⲧⲏⲣⲥ ⲉϥϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲁϥⲁⲓⲧⲟⲩ ⲛⲁϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲫϯ.
40 А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.
ⲙ̅ⲉⲧⲁϥⲧⲁⲥⲑⲟ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϥϣⲟⲡϥ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲙⲏϣ ⲛⲁⲩϫⲟⲩϣⲧ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲁϫⲱϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉ.
41 Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
ⲙ̅ⲁ̅ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲓⲁⲓⲣⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲓ ⲛⲉ ⲟⲩⲁⲣⲭ ⲱⲛ ⲡⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϩⲓⲧϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲁⲧⲉⲛ ⲛⲉⲛϭⲁⲗⲁⲩϫ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ ⲛⲁϥϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉⲑⲣⲉϥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲉϥⲏⲓ.
42 Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.
ⲙ̅ⲃ̅ⲉ ⲟⲩϣⲉⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧⲥ ⳿ⲉⲛⲁⲥ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲡⲉ ⲉⲥϧⲉⲛ ⲓ̅ⲃ̅ ⳿ⲛⲣⲟⲙⲡⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲑⲁⲓ ⲛⲁⲥⲛⲁⲙⲟⲩ ⲡⲉ ⲉϥⲛⲁ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲛⲁⲩϩⲟϫϩⲉϫ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲙⲏϣ.
43 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,
ⲙ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩ⳿ⲥⲛⲟϥ ⲭⲏ ϧⲁⲣⲟⲥ ⳿ⲙⲓ̅ⲃ̅ ⳿ⲛⲣⲟⲙⲡⲓ ⲑⲁⲓ ⲉⲧⲁⲥϭⲟ ⳿ⲙⲡⲉⲥⲱⲛϧ ⲏⲣϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲛⲓⲥⲏⲓⲛⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲥ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲉⲑⲣⲟⲩⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⳿ϩⲗⲓ.
44 підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.
ⲙ̅ⲇ̅ⲉⲧⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲫⲁϩⲟⲩ ⲁⲥϭⲓ ⲛⲉⲙ ⳿ⲡ⳿ϣⲧⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉϥ⳿ϩⲃⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲟϩⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲓ⳿ⲥⲛⲟϥ ⳿ⲉⲛⲁϥϣⲁⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲁⲣⲟⲥ.
45 А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.
ⲙ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲧⲁϥϭⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⲉⲩϫⲱⲗ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉϫⲉ ⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲏ ⲑⲛⲉⲙⲁϥ ϫⲉ ⲡⲓⲣⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ ⲛⲓⲙⲏϣ ⲉⲧⲕⲱϯ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧϩⲟϫϩⲉϫ ⳿ⲙⲙⲟⲕ.
46 Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.
ⲙ̅ⲋ̅Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲡⲉⲧⲁϥϭⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲅⲁⲣ ⲓ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉⲟⲩϫⲟⲙ ⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲟⲓ.
47 А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
ⲙ̅ⲍ̅ⲉⲧⲁⲥⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ϯ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉϥⲉⲣ⳿ⲡⲱⲃϣ ⲁⲥ⳿ⲓ ⲉⲥ⳿ⲥⲑⲉⲣⲧⲉⲣ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲥϩⲓⲧⲥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ϧⲁⲣⲁⲧϥ ⲥⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲙⲡⲓⲗⲁⲟⲥ ⲧⲏⲣϥ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⳿ⲛ⳿ⲉⲧⲓ⳿ⲁ ⲁⲥϭⲓ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲣⲏϯ ⲉⲧⲁⲥⲟⲩϫⲁⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲥⲁⲧⲟⲧⲥ.
48 Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“
ⲙ̅ⲏ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲁⲥ ϫⲉ ⲧⲁϣⲉⲣⲓ ⲡⲉⲛⲁϩϯ ⲡⲉⲧⲁϥⲛⲁϩⲙⲓ ⲙⲁϣⲉ ⲛⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲓⲣⲏⲛⲏ.
49 Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та й говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“
ⲙ̅ⲑ̅ⲉⲧⲓ ⲉϥⲥⲁϫⲓ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲁⲣⲭⲏⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲟⲥ ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲧⲉⲕϣⲉⲣⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲣϯ ϧⲓⲥⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲣⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ.
50 Ісус же, почувши, йому відповів: „Не лякайсь, тільки віруй, — і буде спасе́на вона“.
ⲛ̅Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲉⲣϩⲟϯ ⲙⲟⲛⲟⲛ ⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲥⲛⲁⲛⲟϩⲉⲙ.
51 Прийшовши ж до дому, не пустив Він ніко́го з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівча́ти, та матері.
ⲛ̅ⲁ̅ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉⲡⲓⲏⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥⲭⲁ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲉ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲛⲉⲙⲁϥ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲡⲉⲧⲣⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲓⲁⲕⲱⲃⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲫⲓⲱⲧ ⳿ⲛϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲧⲉⲥⲙⲁⲩ.
52 А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“
ⲛ̅ⲃ̅ⲛⲁⲩⲣⲓⲙⲓ ⲇⲉ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲛⲉϩⲡⲓ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ⲡⲉ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲣⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲥⲙⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲛϫⲉ ϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲁⲗⲗⲁ ⲁⲥ⳿ⲛⲕⲟⲧ.
53 І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
ⲛ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲥⲱⲃⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲡⲉ ⲉⲩ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⲁⲥⲙⲟⲩ.
54 А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: „Дівчатко, вставай!“
ⲛ̅ⲇ̅⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥϩⲓⲧⲟⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉⲥϫⲓϫ ⲁϥⲙⲟⲩϯ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲧⲱⲟⲩⲛⲓ.
55 І вернувся їй дух, — і хвилі тієї вона ожила́. І звелів дать їй їсти.
ⲛ̅ⲉ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲕⲟⲧϥ ⳿ⲉⲣⲟⲥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲉⲥⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧⲥ ⲁⲥⲧⲱⲛⲥ ⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲩϯ ⲛⲁⲥ ⳿ⲉⲟⲩⲱⲙ.
56 І здивувались батьки її. А Він наказав їм ніко́му не розповідати, що́ сталось.
ⲛ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲧⲱⲙⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉⲥⲓⲟϯ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥϩⲟⲛϩⲉⲛ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛ⳿ϩⲗⲓ
