< Від Луки 3 >

1 У п'ятнадцятий рік панува́ння Тиве́рія ке́саря, коли По́нтій Пила́т панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетра́рхом був І́род, а Пилип, його брат, був тетра́рхом Ітуре́ї й землі Трахоні́тської, за тетра́рха Ліса́нія в Авілі́ні,
У пятнайцятий же рік правлення Тиверия кесаря, як був ігемоном Понтийський Пилат в Юдеї, а четверовластником у Галилеї Ірод, Филип же, брат його, четверовластником в Ітуреї і Трахонській землї, а Лисаний четверовластником в Авилинї,
2 за первосвящеників Анни й Кайя́фи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
за архиєреїв Анни та Каяфи, стало ся слово Боже до Йоана, Захаріїного сина, у пустинї.
3 І він перейшов усю землю Йорда́нську, проповідуючи хрищення покая́ння для про́щення гріхів,
І ходив він по всій околицї Йорданській, проповідуючи хрещеннє покаяння на прощеннє гріхів,
4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: „Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!
як писано в книзї словес Ісаїї пророка, глаголючого: Голос покликуючого в пустині: Приготовте дорогу Господню, правими робіть стежки Його.
5 Нехай кожна долина напо́вниться, гора ж кожна та при́горок зни́зиться, що нерівне, нехай випросто́вується, а доро́ги вибо́їсті стануть гладе́нькі, —
Всяка долина нехай заповнить ся, і всяка гора і горб принизить ся, і крива нехай буде права, й груднисті нехай будуть дорогами рівними;
6 і кожна люди́на побачить Боже спасі́ння!“
і побачить усяке тіло спасеннє Боже.
7 А Іван говорив до людей, хто прихо́див, христитися в ньо́го: Ро́де зміїний, — хто навчив вас тікати від гніву майбу́тнього?
Говорив тодї до людей, що вийшли охреститись від него: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утїкали від настигаючого гнїва?
8 Отож, учиніть гідний плід покая́ння. І не починайте казати в собі: „Маємо ба́тька Авраама“. Бо кажу вам, що Бог може підне́сти дітей Авраамові з цьо́го каміння.
Принесіть же овощ достойний покаяння, і не починайте казати самі собі: В нас отець Авраам; глаголю бо вам: Що зможе Бог з каміння сього підняти дітей Авраамові.
9 Бо вже он до корі́ння дере́в і сокира прикла́дена: кожне ж дерево, що доброго пло́ду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене“.
Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують та й в огонь кидають.
10 А люди питали його й говорили: „Що́ ж нам робити?“
І питав його народ, кажучи: Що ж оце робити мем?
11 І сказав він у відповідь їм: „У кого дві сорочці, — нехай дасть немаючому; а хто має поживу, — нехай робить так само“.
Озвав ся ж і каже їм: Хто має дві одежинї, нехай наділить немаючого; й хто має харч, нехай так само робить.
12 І прихо́дили й ми́тники, щоб христитись від нього, і питали його: „Учителю, що́ ми маємо робити?“
Прийшли ж і митники хреститись, і промовили до него: Учителю, що нам робити?
13 А він їм казав: „Не стягайте нічого над те, що вам зве́лено“.
Він же каже до них: Нічого більш над те, що звелено вам, не вимагайте.
14 Питали ж його й вояки́ й говорили: „А нам що робити?“І він їм відповів: „Ніко́го не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольня́йтесь платнею своєю“.
Питали ж його й воїни, кажучи: А нам що робити? І рече до них: Нїкому не робіть насилля, анї обвинувачуйте криво, і вдовольняйтесь платою вашою.
15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх ду́мали всі про Івана, чи то він не Христос,
Як же були в непевностї люде, і всі говорили в серці своїм про Йоана, чи не Христос він,
16 Іван відповідав усім, кажучи: „Я хрищу́ вас водою, але йде ось Поту́жніший за мене, що Йому́ розв'язати ремінця́ від Його взуття́ я негідний, — Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
озвавсь Йоан до всіх, глаголючи: Я водою хрещу вас; ійде ж потужніший від мене, котрому недостоєн я розвязати ременя обувя Його: Той хрестити ме вас Духом сьвятим і огнем;
17 У руці Своїй має Він ві́ячку, — і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засі́ків Своїх, а полову попа́лить ув огні невгаси́мім“.
котрого лопата в руці Його, й перечистить тік свій, і збере пшеницю в клуню свою, а полову спалить огнем невгасаючим.
18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Нови́ну народові.
І багато иншого, навчаючи, благовіствував людям.
19 А Ірод тетра́рх, що Іван докоря́в йому за Іродія́ду, дружи́ну брата свого, і за все зло, яке заподі́яв був Ірод,
Ірод же четверовластник, докорений від него за Іродияду, жінку Филипа, брата свого, і за все, що коїв лихого Ірод,
20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язни́ці.
додав ще й се до всього, й запер Йоана в темниці.
21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
Стало ж ся, як хрестились усї люде й Ісус хрестив ся та молив ся, відчинилось небо,
22 і Дух Святий зли́нув на Нього в тілесному ви́гляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Тебе!“
і злинув Дух сьвятий, у тілесному виді, як голуб, на Него, й голос із неба роздав ся, глаголючи: Ти єси Син мій любий, тебе вподобав я.
23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав ро́ків із тридцять, бувши, як думано, сином Йо́сипа, Ілія,
А тому Ісусові починав ся мало не трийцятий рік, і був Він, як думали, син Йосифїв, Ілиїв,
24 сина Маттатового, сина Леві́їного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йо́сипового,
Маттатів, Левиїн, МелхиЇн, Янаїв, Йосифїв,
25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
Мататіїв, Амосів, Наумів, Єслимів, Наггеїв,
26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
Маатів, Мататиїв, Семеїв, Йосифїв, Юдин,
27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
Йоананів, Рисаїв, Зоровавелів, Салатіїлів, Нириїв,
28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
Мелхиїв, Адиїв, Косамів, Єлмодамів, Ирів,
29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
Йосиїв, Єлиєзерів, Йоримів, Маттатів, Левиїн,
30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йо́сипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
Симеонів, Юдин, Йосифів, Ионанів, Єлиякимів,
31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
Мелеаїв, Маінанів, Мататаїв, Натанів, Давидів,
32 сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
Єсеїв, Овидів, Воозів, Салмонів, Насонів,
33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
Аминадавів, Арамів, Єсромів, Фаресів, Юдин,
34 сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
Яковів, Ісааків, Авраамів, Тарин, Нахорів,
35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
Сарухів, Рахавів, Фалеків, Єверів, Салин,
36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Но́євого, сина Ламе́хового,
Каінанів, Арфаксадів, Оимів, Ноїв, Ламехів,
37 сина Матусалового, сина Ено́хового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
Матусалів, Єнохів, Яредів, Малелейлів, Кайнанів,
38 сина Еносового, сина Ситового, сина Ада́мового, — Сином Божим.
Єносів, Ситів, Адамів, Божий.

< Від Луки 3 >