Від Луки 24
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,
的第一天，天還很早，婦女們便攜帶預備下的香料，來到墳墓那裏，
2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.
見石頭已由墓穴滾開了。
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
她們進去，不見了主耶穌的遺體。
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.
她們正為此事疑慮的時候，忽然有兩個人，穿著耀目的衣服，站在她們身邊。
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
她們都害怕，把臉垂在地上，那兩個人對她們說：「妳們為什麼在死人中找活人呢﹖
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.
祂不在這裡了，祂已復活了。們應當記得：祂還在加利肋亞時，怎樣告訴過你們說：
7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.
「人子必須被於罪人之手，被釘在十字架上，並在第三日復活。」
8 І згадали вони ті слова́ Його!
她們遂想起了祂的話，
9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
從墳墓那裏回去，把這一切事報告給那十一門徒及其餘的眾人，
10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.
她們是瑪利亞瑪達肋納及約安納和雅各伯的母親瑪利亞；其餘同她們一起的婦女，也把這些事報告給宗徒。
11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.
但婦女們的這些話，在他們看來，好像是無稽之談，不敢相信。
12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.
伯多祿起來，跑到墳墓那裏，屈身向裡窺看，只見有殮布，就走了，心裏驚異所發生的事。
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.
就在那一天，他們中，有兩個人往一個村莊去，村名厄瑪烏，離耶路撒冷約六十「斯塔狄。」
14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.
他們彼此講論所生的一切事。
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.
正談話討論的時候，耶穌親自走近他們，與他們同行。
16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.
他們的眼睛卻被阻止往了，以致認不出祂來
17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“
耶穌對他們說：「你們走路，彼此談論的是些什麼事﹖」他們就站往，面帶愁容。
18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“
一個名叫克羅帕的，回答祂說：「獨有你在耶路撒冷作客，不知道在那裡這幾天所發生的事嗎﹖」
19 І спитався Він їх: „Що таке?“А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.
耶穌問他們說：「什麼事﹖」他們回答說：「就是有關納匝肋人耶穌的事。祂本是一位先知，在天主及眾百姓前，行事說話都權力。
20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.
我們的司祭長及首領竟解送了祂，判了祂死罪，釘祂在十字架上。
21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.
我們原指望祂就是那要拯救以色列的。可是─此外還有：這些事發生到今天已是第三天了。
22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:
我們中有幾個婦女驚嚇了我們；她們清早到了墳墓那裏，
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.
沒有看見祂的遺體，回來說她們見了天使顯現，天使說祂復活了。
24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.
我們中也有幾個到過墳墓那裏，所遇見的事，如同婦女們所說的一樣，但是沒有看見祂。」
25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!
耶穌於是對他們說：「唉! 無知的人哪! 為信先知們所說的一切話，你們的心竟是這般遲鈍!
26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“
默西亞不是必須受這些苦難，才進入祂的光榮嗎﹖」
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.
祂於是從梅瑟及眾先知開始，把全部經書論及祂的話，都給他們解釋了。
28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
當他們臨近了m囡去的村莊時，耶穌裝作還要前行。
29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.
他們強留祂說：「請同我們一起住下吧! 因為快到晚上，天已垂暮了。」 耶穌就進去，同他們住下。
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
當耶穌與他們坐下吃飯的時候，就拿起餅來，祝福了，擘開，遞給他們。
31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...
他們的眼睛開了，這才認出耶穌來；但祂卻由他們眼前隱沒了。
32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“
他們就彼此說：「當祂在路上與我們談話，給我們講解聖經的時候，我們的心不是火熱的嗎﹖」
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,
他們遂即動身，返回耶路撒冷，遇見那十一門徒及同同他們一起的人，正聚在一起，
34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.
彼此討論說：「主真復活了，並顯現給西滿了。」
35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.
二人就把在路上的事，反在分餅時，怎樣認出了耶穌，述說了一遍。
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“
他們正談論這事的時候，耶穌立在他們中間，向他們說：「願你們平安! 」
37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.
眾人害怕起來，想是見了鬼神。
38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?
耶穌向他們說：「你們為什麼恐懼﹖為什麼心裏起了疑惑﹖
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.
你們看看我的手，我的腳，分明是我自己。你們摸摸我，應該知道：鬼神是沒有肉軀和骨頭的，如同你們看我，卻是有的。」
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.
說了這話，就把手和腳伸給他們看。
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“
他們由於歡喜，還是不敢信，只是驚訝；耶穌向他們說：「你們這裏有什麼吃的沒有﹖」
42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.
他們便給了祂一塊烤魚。
43 І, взявши, Він їв перед ними.
祂便接過來，當他們面前吃了。
44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.
耶穌對他們說：「我以前還同你們在一起的時候，就對你們說過這話：諸凡梅瑟法律、先知並聖詠上指著我所記載的話，都必須應驗。」
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.
耶穌遂開啟他們的明悟，叫他們理解經書；
46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
又向他們說：「經上曾這樣記載：默西亞必須受苦，第三天要從死者中復活；
47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.
並且必須從耶路撒冷開始，因祂的名向萬邦宣講悔改，以得罪之赦。
48 А ви свідки того́.
你們就是這些事的見證人。
49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.
看，我要把我父所恩許的，遺發到你們身上；至於你們，你們應當留在這城中，直到佩帶上自高天而來的能力。」
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
耶穌領他們出去，直到伯達尼附近，就舉手降福了他們。
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.
正降福他們的時候，就他們，被提升天去了。
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
他們叩拜了祂，皆大歡喜地返回了耶路撒冷，
53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.
常在聖殿裏稱謝天主。
