Від Луки 23
1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
Puis toute l'assemblée, s'étant levée, le mena devant Pilate.
2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
Alors ils se mirent à l'accuser, en disant: Nous avons trouvé cet homme soulevant notre nation, défendant de payer le tribut à César, et se disant le Christ, le Roi.
3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
Pilate lui demanda: C'est toi qui es le roi des Juifs? Jésus lui répondit: Tu le dis!
4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
Alors Pilate dit aux principaux sacrificateurs et au peuple: Je ne trouve rien de criminel en cet homme.
5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
Mais ils insistaient plus fortement en disant: Il soulève le peuple, en enseignant dans toute la Judée; après avoir commencé par la Galilée, il est venu jusqu'ici.
6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
Lorsque Pilate entendit cela, il demanda si cet homme était Galiléen.
7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
Apprenant que Jésus était de la juridiction d'Hérode, il le renvoya à Hérode, qui se trouvait aussi à Jérusalem en ces jours-là.
8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
Quand Hérode vit Jésus, il eut une grande joie; car depuis longtemps il désirait le voir, à cause de ce qu'il avait entendu dire de lui, et il espérait qu'il lui verrait faire quelque miracle.
9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
Il lui adressa donc plusieurs questions; mais Jésus ne lui répondit rien.
10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
Et les principaux sacrificateurs et les scribes étaient là, qui l'accusaient avec véhémence.
11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Alors Hérode, ainsi que les gens de sa garde, le traita avec mépris et se moqua de lui; puis, après l'avoir revêtu d'un manteau éclatant, il le renvoya à Pilate.
12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
Ce jour-là même, Pilate et Hérode devinrent amis, d'ennemis qu'ils étaient auparavant.
13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
Pilate, ayant réuni les principaux sacrificateurs, les magistrats et le peuple, leur dit:
14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
Vous m'avez amené cet homme, l'accusant de soulever le peuple; et cependant, après l'avoir interrogé en votre présence, je ne l'ai trouvé coupable d'aucun des crimes dont vous l'accusez,
15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
ni Hérode non plus, puisqu'il nous l'a renvoyé: il n'a donc rien fait qui mérite la mort.
16 Отже я покараю Його й відпущу́“.
Ainsi, après l'avoir fait châtier, je le relâcherai.
17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.
[Or, à chaque fête, Pilate était obligé de leur relâcher un prisonnier].
18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
Alors ils se mirent à crier tous ensemble: Fais mourir celui-ci, et relâche-nous Barabbas!
19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
Or, cet homme avait été mis en prison pour une sédition qui avait eu lieu dans la ville, et pour un meurtre.
20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
Pilate leur parla de nouveau, dans le dessein de délivrer Jésus.
21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
Mais ils crièrent; Crucifie-le! crucifie-le!
22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
Il leur dit pour la troisième fois: Quel mal a-t-il donc fait? Je n'ai rien trouvé en lui qui mérite la mort. Ainsi, après l'avoir fait châtier, je le relâcherai.
23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
Mais ils insistaient, demandant à grands cris qu'il fût crucifié, et leurs clameurs l'emportèrent.
24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
Pilate prononça la sentence qui répondait à leur désir.
25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
Il relâcha donc celui qui avait été mis en prison pour sédition et pour meurtre, et qu'ils réclamaient; et il abandonna Jésus à leur volonté.
26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
Comme ils l'emmenaient, ils prirent un homme de Cyrène, nommé Simon, qui revenait des champs; et ils le chargèrent de la croix, pour qu'il la portât derrière Jésus.
27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
Le peuple, en grande multitude, suivait Jésus, ainsi que des femmes qui se frappaient la poitrine et qui pleuraient sur lui.
28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
Mais Jésus, se tournant vers elles, leur dit: Filles de Jérusalem, ne pleurez pas sur moi, mais pleurez sur vous-mêmes et sur vos enfants!
29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
Car voici que les jours viennent où l'on dira: Heureuses les stériles, heureuses les entrailles qui n'ont pas enfanté, et les mamelles qui n'ont point allaité!
30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
Alors les hommes se mettront à dire aux montagnes: Tombez sur nous!!- et aux coteaux: Couvrez-nous!
31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
Car si l'on fait ces choses au bois vert, qu'arrivera-t-il au bois sec?
32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
On conduisait aussi deux autres hommes, des malfaiteurs, pour les faire mourir avec lui.
33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
Quand ils furent arrivés au lieu appelé le lieu du Crâne, ils le crucifièrent là, ainsi que les malfaiteurs, l'un à sa droite, et l'autre à sa gauche.
34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
Mais Jésus disait: Père, pardonne-leur; car ils ne savent ce qu'ils font. Puis, ils se partagèrent ses vêtements, en les tirant au sort.
35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
Le peuple se tenait là et regardait. Et les chefs se moquaient, en disant: Il en a sauvé d'autres; qu'il se sauve lui-même, s'il est le Christ, l'élu de Dieu!
36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
Les soldats aussi le tournaient en dérision. Ils s'approchaient et lui présentaient du vinaigre
37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
en disant: Si tu es le roi des Juifs, sauve-toi toi-même!
38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
Au-dessus de sa tête, il y avait cette inscription: Celui-ci est le roi des Juifs.
39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
Or, l'un des malfaiteurs qui avaient été crucifiés, l'injuriait, en disant: N'es-tu pas le Christ? Sauve-toi toi-même, et nous avec toi!
40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
Mais l'autre, le reprenant, lui dit: Ne crains-tu pas Dieu, toi qui subis la même condamnation?
41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
Pour nous, ce n'est que justice, car nous recevons ce que nos actions ont mérité; mais celui-ci n'a fait aucun mal.
42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
Puis il disait; Jésus, souviens-toi de moi, quand tu viendras dans ton règne!
43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
Jésus lui répondit: En vérité, je te le déclare, aujourd'hui tu seras avec moi dans le paradis.
44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
Il était déjà environ la sixième heure, et il y eut des ténèbres sur tout le pays jusqu'à la neuvième heure.
45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
Le soleil s'obscurcit, et le voile du temple se déchira par le milieu.
46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“І це прорікши, Він духа віддав.
Alors Jésus jeta un grand cri et dit: Père, je remets mon esprit entre tes mains! Et après avoir dit cela, il expira.
47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
Le centenier, voyant ce qui était arrivé, donna gloire à Dieu et dit: Certainement cet homme était juste.
48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
Et tout le peuple qui était accouru à ce spectacle, voyant ce qui s'était passé, s'en retournait en se frappant la poitrine.
49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
Mais ceux qui connaissaient Jésus, ainsi que les femmes qui l'avaient suivi de la Galilée, se tenaient tous à distance et regardaient.
50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
Il y avait un homme, appelé Joseph, qui était membre du Sanhédrin, homme droit et juste,
51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
qui n'avait pas consenti au dessein des autres, ni à ce qu'ils avaient fait. Il était d'Arimathée, ville de Judée, et il attendait le royaume de Dieu.
52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
Il vint donc trouver Pilate et lui demanda le corps de Jésus.
53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
Après l'avoir descendu de la croix, il l'enveloppa d'un linceul et le déposa dans un tombeau, taillé dans le roc, où personne n'avait encore été mis.
54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.
C'était le jour de la préparation, et le sabbat allait commencer.
55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
Les femmes qui étaient venues de la Galilée avec Jésus, ayant accompagné Joseph, virent le tombeau, et comment le corps de Jésus y avait été placé.
56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
Puis s'en étant retournées, elles préparèrent des aromates et des parfums. Le jour du sabbat, elles se reposèrent, conformément à la loi.
