Від Луки 22
1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.
Ba he inton u bredi wa ana sa na, a ti whewhre, wa ba you ndi ngan u za.
2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.
Bi ninkon bi tu du Irji, baba bi han be, ba susun da tre nitu bawu Yesu, ni ki basi klu sissri ba ndji.
3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.
Ibrji a ri ni Yahuza Iskariyoti, iri ni mi mri koh ma tso.
4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.
Yahuda a hi ninkon bi toh ndu Irji, biwa ba yah ndji kpatsri, wawu ni vu Yesu no ba.
5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.
U ba ngyiri ni wu, nda no nklen
6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.
Wa kpa nyime, da wa nkon wa ani vu noba ni nton wa indji bana he na.
7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.
Ivi u gah u za, naki ba ti gan u hay ikru wu ton yin.
8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.
Yesu a ton Bitrus mba Yohana, da tre, Hi ndi mla bubu biri u ton yin, du ta ri.
9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“
Ba mye, ni nsten wu son ki hi mla bubu ati?
10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.
A ka sah ni bawu, inde bi ri nimi gbu'a, bi tsra nio ndji a nji iriman. Hu hi ri nimi koh wa ani ri.
11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“
Hla ni ndji u koh, ndi mala, tre mikoh bi tsri he ni ntsen, wa mi ribi ri ni mri koh mu?
12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.
Ani tsro yi kikle ko u koshu, wa ba mla ti ye bika mla ti ni mun.
13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.
U ba hi da toh ikpe a he naki. Baka mla bubu u tan bredi wa ana sa na.
14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.
Da inton ati wa ka sun ni mri koh ma.
15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.
Wa a hla ni bawu, mi you suron ndi mi tan bredi wa ana sa na ni yi, ri ni yah.
16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.
Naki mi hla yiwu, mi na la tan bredi ni yi na, se ba mla wu ti ni koh Irji.
17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.
Yesu ban gbaju'a da ngyiri nda tre kpa wayi, gaa ni kpambi.
18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.
Naki mi si hla yiwu mi na la so mma klo kunkro na, se koh Irji ye.
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
A ban bredi'a nda ngyiri, nda mere no ba nda tre wayi yi nma kpa mu, wa ba no don biyi, bita ti nayi ndi ta ri mre mu.
20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
A ban gbaju'a ni kogon bredi, iwa yi a si sa tre'a, a yi mu wa ba kahle don biyi.
21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.
Bi ka mla yah indji wa ani vu noba, a he nime ni tu tebru.
22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
Naki Ivren Ndji hi gbigbi na ba tre, Iyah ndi kima wa ani vu noba.
23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?
Baka lunde nda ni mye kpa mba, ahi nha ni mi mbu wa ani tie kpe mba.
24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
Ba lu si sen nyu ni kpa mba, nitu ninkon u shu.
25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.
A hla ni bawu, bi tu chu baba ndji biwa bana toh Irji na, ba tsro gbengblen mba, bari ba he ni gbengblen nitu mba, ba you ba ndi bi mulki ni daraja.
26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,
Du na he naki ni yi na, naki du ndji wa a ninkonni yi du he na vivren tsitsa, indji wa a zan yi ka he na u tindu.
27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.
A hi nha a hi ninkon, wa a sun ni tebru, ko a wa a si tie ndu'a? Ana wa a sun nitu tebru na? Naki me na ndji u tie ndu ni mi mbi.
28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,
Naki biyi bi he ni mie ni mi tsra
29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
Mi no yi mulki na wa Tie mu a ne.
30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.
Bi ri ndi so ni tebru u mulki, bi sun ni koh mu, ndi ta blatre ni lbe tso u Israila.
31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
Siman, Siman, mla zren me tie, ibrji a wa inton wa ani yre u na alkama.
32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
Naki ba si bre ni wu, du you suron me du na joku na, inde wu kma ye wu ka tre trre ndindi ma wa ani no mri vayi me gbengblen.
33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
Bitrus a hla wu Bachi mi he ni mereu hu hi ni brusuna mba kyu.
34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
Yesu ka sa ni wu ni hla wu Bitrus, kafi du gba tbu luwa nkpu tra u kpatron ndi wu na toh me na.
35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“Вони ж відказали: „Нічо́го“.
Yesu ka hla ni bawu, inton wa mi ton yi hama ni bu ko go ple, ko lagban zah, ibi ka wa kpie hama? U baka trre ndi a'a.
36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
Ama zizan'a, i wa a he ni mbu ka ban ni igople. Ndji wa ana he ni inji ngban na, ka ban klon ma le nd le ri.
37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
Naki mi hla yiwu, ikpie wa ba nha nitu mu ani he naki, ba bla you na bi la tre, ikpei wa ba tre ni tumu a he naki.
38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
U ba tre, “Bachi, iyah, ngye inji ngban hari, wa a tre da tsra nu
39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
Da ba ri la u yalu kle, Yesu a hi na ani tie chachuu hi ni ngbulu Zaitun, se mri koh ma ba hu.
40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
Da baka kai niki, waka hla bawu, ta bre Irji don du yi ri ni mi lah tre na.
41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
A kaba don da ch'bi, nda kukyu ngbarju nda bre,
42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
Nda tre, Bachi, inde wu kpa nyime wu ka ban gbarju i rju ni mu.
43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
Se Maleka ni shu ye niwu nda no gbengblen suron.
44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
Ahe nimi iyah kpukpo me, a you ni bre, hra ikrji ma ni grji na gble yi.
45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
A lunde ni bre ma, da ye ni mri koh, da ye toh ba basi kruna don ani lo ba suron.
46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
Wa a mye ba a ngye sa bi si kruna? Lunde ndi bre du yina ri ni yah na.
47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].
A he ni mi tre, se ga gbugbu ndji ba ye baba Yahuda iri ni mi mri koh ma tso'a, nda ye whewhrre ni Yesu nda hlan vu.
48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
Ni ki Yesu ka tre, Yahuda, wu ban Vren Ndji no ni hlan vu?
49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
U biwa ba krju Yesu you ni tsutsu, ba toh ikpie wa si zren, nda tre, Bachi ki tsen ni inji ngba?
50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
Iri ni mi mri koh ma a chu nji nda yba iton ninkon bi nha be u woh ko ri.
51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
U Yesu ka tre, a tsra naki da taba iton nda wakar ni wu.”
52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
Yesu tre ni tie ndu ni koh Irji, ni bi gben ni koh Irji baba chiche ndji ba, wa ba you ni koh shishi bi rju na bi ye vu ndji u ybi, ni ba nji ngban ni kpala?
53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
Ni wa mi na he ni yi ni tra Irji, bina vu me na, zizan a nton mbi ni gbengblen u bu.
54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
Ba vu nda nji nda hi, ba nji hi ni koh ba, u Bitrus ka ta hu ni gbugban mu.
55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
Niki baka muh lu ni tsutsu ra, nda ku sun niki wawu mbawu, Bitrus a sun ni tsutsu mba.
56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“
Sei wa ri a toh a sun ni kpan lu'a, nda you shishi ni wu, nda tre ndji yi ba he mbawu.”
57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“
U Bitrus a kpa tron, nda tre iwa mi na toh na.”
58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“
Vi toh fi me yi, u ndji ri ka toh nda tre, wu mewu he ni mi mba. Bitrus tre ndi, “Ana me na.”
59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.
Intonri hi, i ndji ri a kama nda la tre, njanji ndji yi ahe ni wu, a vren Galili.
60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
Bitrus a tre, ndi mi na toh kpie wa asi tre na, nda asi he ni mi tre u gbah lu tbi.
61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
A kma u Bachi ka yah Bitrus. Se Bitrus ka ri mre ikpie wa Bachi tre'a, se a hla niwu, kafi du gbah du tbi luwa, u kpa tron nkpu tra ndi wu wu na toh me na.
62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
Da Bitrus rju nda yi u'lo suron.
63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.
Se ndji bi wa ba troh baba Yesu ba ka zah wu da tsi me.
64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“
Da baka kawu shishi, nda mye hla tawu a nha wru'u?
65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...
Ba ka tre trre u nanye, ni meme tre ni Yesu.
66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,
Da imble kpan u chiche ndji baka ka bi baba bi toh ndu Irji, baba bi nha lbe se da nji'u hi ni bi tuchu, baba bi ninkon bari.
67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.
Da tre hla ni tawu a wuyi wu Almasihu'a” wa a hla ni bawu ko mi hla yiwu, bina kpanyime na,
68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.
Inde mi ye yi, bi na kasa ni muh na.
69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“
Aman ni ko shishi, Ivren Indji ni sun ni woh ko ri u gbengblen Irji.
70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.
Ba ka tre, u u” Vren Irji? Se Yesu ka kasa ni bawu ikpie wa bi tre a me yi.
71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“
Ba tre don ngye ki si wa shaida? Kita ni tu mbu ki woh ni nyu ma.”
