Від Луки 21
1 І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
Respiciens autem vidit eos, qui mittebant munera sua in gazophylacium, divites.
2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.
Vidit autem et quandam viduam pauperculam mittentem aera minuta duo.
3 І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
Et dixit: Vere dico vobis, quia vidua haec pauper, plus quam omnes misit.
4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
Nam omnes hi ex abundanti sibi miserunt in munera Dei: haec autem ex eo, quo deest illi, omnem victum suum, quem habuit, misit.
5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
Et quibusdam dicentibus de templo quod bonis lapidibus, et donis ornatum esset, dixit:
6 „Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
Haec, quae videtis, venient dies, in quibus non relinquetur lapis super lapidem, qui non destruatur.
7 І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
Interrogaverunt autem illum, dicentes: Praeceptor, quando haec erunt, et quod signum cum fieri incipient?
8 Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
Qui dixit: Videte ne seducamini: multi enim venient in nomine meo, dicentes quia ego sum: et tempus appropinquavit: nolite ergo ire post eos.
9 І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
Cum autem audieritis proelia, et seditiones, nolite terreri: oportet enim primum haec fieri, sed nondum statim finis.
10 Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
Tunc dicebat illis: Surget gens contra gentem, et regnum adversus regnum.
11 І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
Et terraemotus magni erunt per loca, et pestilentiae, et fames, terroresque de caelo, et signa magna erunt.
12 Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
Sed ante haec omnia iniicient vobis manus suas, et persequentur tradentes in synagogas, et custodias, trahentes ad reges, et praesides propter nomen meum:
13 Але це стане вам на свідо́цтво.
continget autem vobis in testimonium.
14 Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
Ponite ergo in cordibus vestris non praemeditari quemadmodum respondeatis.
15 бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
ego enim dabo vobis os, et sapientiam, cui non poterunt resistere, et contradicere omnes adversarii vestri.
16 І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
Trademini autem a parentibus, et fratribus, et cognatis, et amicis, et morte afficient ex vobis:
17 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
et eritis odio omnibus hominibus propter nomen meum:
18 Але й волосина вам із голови не загине!
et capillus de capite vestro non peribit.
19 Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
In patientia vestra possidebitis animas vestras.
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
Cum autem videritis circumdari ab exercitu Ierusalem, tunc scitote quia appropinquavit desolatio eius:
21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
tunc qui in Iudaea sunt, fugiant ad montes: et qui in medio eius, discedant: et qui in regionibus, non intrent in eam.
22 Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
quia dies ultionis hi sunt, ut impleantur omnia, quae scripta sunt.
23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
Vae autem praegnantibus, et nutrientibus in illis diebus. erit enim pressura magna super terram, et ira populo huic.
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
Et cadent in ore gladii: et captivi ducentur in omnes Gentes. et Ierusalem calcabitur a Gentibus: donec impleantur tempora nationum.
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
Et erunt signa in sole, et luna, et stellis, et in terris pressura Gentium prae confusione sonitus maris, et fluctuum:
26 коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
arescentibus hominibus prae timore, et expectatione, quae supervenient universo orbi: nam virtutes caelorum movebuntur:
27 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
et tunc videbunt filium hominis venientem in nube cum potestate magna, et maiestate.
28 Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
His autem fieri incipientibus, respicite, et levate capita vestra: quoniam appropinquat redemptio vestra.
29 І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
Et dixit illis similitudinem: Videte ficulneam, et omnes arbores:
30 як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
cum producunt iam ex se fructum, scitis quoniam prope est aestas.
31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
Ita et vos cum videritis haec fieri, scitote quoniam prope est regnum Dei.
32 Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
Amen dico vobis, quia non praeteribit generatio haec, donec omnia fiant.
33 Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
Caelum, et terra transibunt: verba autem mea non transibunt.
34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
Attendite autem vobis, ne forte graventur corda vestra in crapula, et ebrietate, et curis huius vitae: et superveniat in vos repentina dies illa:
35 немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
tamquam laqueus enim superveniet in omnes, qui sedent super faciem omnis terrae.
36 Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
Vigilate itaque, omni tempore orantes, ut digni habeamini fugere ista omnia, quae futura sunt, et stare ante Filium hominis.
37 За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
Erat autem diebus docens in templo: noctibus vero exiens, morabatur in monte, qui vocatur Oliveti.
38 А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.
Et omnis populus manicabat ad eum in templo audire eum.
