Від Луки 21
1 І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
Yesussay dhoqqu gi xeellishin dure asati maqddasen muxaata shiishshizaysa giddon muxaata yeggishni beydees.
2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.
Qassekka issi am77i maccash dizara nam77u sikkina gidiza nam77u xarqqimala he muxaata shiishshizaysani yegishni xeellides.
3 І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
Ta intes tumu gays hanna am7eya wurso asappe bollara aadhdheth immadus gides.
4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
Hayti asati immiday bees diza tirpafe gidishin iza gidikko bees bayndda woliqqafe bees dizaznne ba duusas koshiza ubbaa yeggadus
5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
Iza kaallizaytappe issi issi asati maqddasey lo7o shuuchchanne asay shiiqidi shiishshida miishshan aymala lo7i keexettidakkonne ba garsan haasa7etishn Yesussay haysi inte beyizzays wuri laletonta shuuchchi shuuchcha bolla keelettidamala attontta wodey yaana gides.
6 „Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
7 І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
Istika iza tamaarsizayso haysi wuri aydde hanannee? Qasse haysi hananayisas malaatay aazze? gidi oychchida.
8 Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
Izikka istas inte balettontta mala naagetite daroti bena ta kirstossakko, wodeykka matides gishe ta sunthara yaana shin inte ista kaalopite gides.
9 І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
Ola gishinne dere makal7atetha gish siyiza wode daggamoppite. Hessi wuri kasetidi hananas besses, wursethi gakides heerakka hanena.
10 Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
Qassekka hizgides derey dere bolla kawoy kawo bolla dendana
11 І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
Biittay wolqama qaath qaaxana koshayne bochay dumma dumma son hanana daro babissizazne saloppe giita malaatay beettanna.
12 Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
Hessi wuri hananappe kassetidi asay intena oykananne goodana mukurabene woyne keeth gelthana kawota sinthene daannata sinthe shishshanna. Hessi wuri ta suntha gish inte bolla gakana.
13 Але це стане вам на свідо́цтво.
Hessi wurikka markkattanna lo7o qaada gidana.
14 Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
Hessa gish nuna oychizaytas ay zaarinoo? giidi kassetidi hirggonta mala hayssa wozinan wothite,
15 бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
Iintenara eqettizayti wuri izara eqistanasinne balethannas dandda7onta qaalane cincateth ta intes immana.
16 І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
Intena yelidaytine inte ishati inte dabbotine inte laggeti wuri intena aathi immana, intefe baggatta wodhana.
17 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
Ta suntha gish wurso asa achchan inte ixistana.
18 Але й волосина вам із голови не загине!
Gido attin inte hu7e ithikistappe issinaka dhayuku.
19 Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
Inte minni eqqikko inte shemppo inte ashsha na.
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
Ola asay Yerusaleme giddothishin beyikko izis dhayiza wodey matidaysa erite.
21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
He wode Yihudani dizayti pude zuma bolla ganggetto kataman dizaytikka katamappe kezite, dere garssan dizaytikka heen ne katama gelopetto.
22 Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
xaafettidays wuri polistanas hanna halo kessiza wode.
23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
Biitta bolla gita metoy hanana hayssa dereza bolla hanqoy yaana hessa gish hessa wode qanthara diza maccashshiyo taasne dhanthiza aayetas hirchchi.
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
Mashsha hayqana ba dereppe hara dere di7istana Yerusalemeykka Xoossi eronta dereta wodey polistana gakkanaas Xoossi eronta asatan yedhettidaro gidana.
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
Awa arshe bolla aginna bollanne xollinte bolla malaatay beettanna. Abbafenne abba danbala giirethafe denddidaysani biitta bolla diza derey hirgananne metotistana.
26 коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
Salo wolqamati qaxxiza gish asay biitta bolla aazze hanannesha gussaninne naagon xalla daabburana.
27 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
Hessa wode asa nay wolqarane gita bonchoranne shaarara yishin beyana.
28 Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
Intekka hayti ha ta gidayti poletethi oykishn intes attotethay matida gish sit gi eqqite inte ayfe pude dhoqqu histite.
29 І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
Kaallethidi ethinne hara miththata wurissi xeellite he miththati haythe kesishin inte beyizza wode bone matidaysa inte ereista.
30 як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
Neysathokka haytanti geetettidayti poletishn inte beyizza wode Xoossa kawotethi inteko matidaysa erite.
32 Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
Ta intes tumu gays haysi wuri polistana gakanas ha yellistay aadhdhenna.
33 Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
Saloynne sa7ay aadhdhanna shin ta qaalay aadhdhenna.
34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
Histtikko woggay bayndda duusan daro ushanne duusas hirgan inte wozinay daaburonta mala he gallasay inte qopponta narxamala inte bolla gakonta mala naagetite.
35 немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
Haysi biitta bollan diza asa wurso bolla gakana.
36 Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
Hessa gish buro yaanayisafe inte kessi ekkanamalane asa na sinthan eqqanas dandda7ana mala wurso gallas minnidi woosite.
37 За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
Yesussay gallas gallas maqddassen tamaarsi tamaarsidi omars omars Dabre zayite geetettiza zuma bolla kezi kezi aqees.
38 А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.
Asay wurikka izappe siyanaas maalado wonttara Yesussako maqddase yetees.
