Від Луки 20
1 І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
Nau hethauwuu, henee jasaa hena hesee, denausunauthedade henanedanede vadanedaunauauwuu, nau haeauthedaude waunauyaunee hethadenee, najanauau vevethahevahehauau nau wauthaunauhāhehau haeedasaa nauguu vachaugananenau,
2 та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“
Nau hanaāanadethauthee, Jeauthedaunāa, hayew hāenaudahede hāenesedaude nuu hayauhuhau? wauāthe hanaa henee havenāde nuu hāenaudahede?
3 І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:
Nau hanaāauchuhananāedauwunaude, Nechau hadnaudedaunathana hanesadee hayewhu; nau hadjeāedauwuneva:
4 Іванове хрищення з неба було́, чи від людей?“
Heedusaayāde Jaun, gauhuhuthaune hejavaa, wauāthe hehethee henanedaa? hathauhuk.
5 Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
Nau haeeegaugaugauudenauau, hith hesauhesenehethaunauaugu, hehethee hejavaa; hahagaunee, Naudu haejethauwaudaunauna? hanāthānauau.
6 А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.
Hau hethaunauaugu, hehethee henanedaa; Vahee henanedanede hanāedaudauauvānauau hauunaugāe, hanau hethauwaenaunauthee henee Jauneau dauhaeyānith.
7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки.
Nau haeāedauwunanauau, daujeneauthedaunauthee daunathaunee.
8 А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.
Nau Hejavaneauthusau hanaāāedauwunaude, Daudause gauhaudnauthedaunathava daun nāenaudahede nāenesedaude nuu hayauhuhau.
9 І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.
Hanaāejasesanadedauau henanedanede heee dajenehede; Jasaa henane haejenane dadajevenevesenethauchayau, nau haeehathauauauwujethāhehau, nau haejathāau hesee vavāaune vedauauwuu haegudaunā.
10 А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
Hāenauauchaunee haeyethautheava wauwaune hesee thauauauwujethāhehau, henee hadjevenāde vevenaudenau hehethee dadajevenevesenethauchayaunaa: hau haeneneseguhuu, nau haejathethajenāhee jessaa.
11 І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.
Nau jea haeyethautheava jachau wauwaune; nau haeneneseguhunauau jea, haedadayānauchuhanauau, nau haejathethajenāhee jessaa.
12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
Nau jea haeyethautheave nanaseauwaunee: nau haeanasenehanauau jea, nau haenuguthanauau.
13 Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.
Hanaāenehede hadāhevāhe dadajevenevesaa, Hewauaujeesedaunaune? Hadautheawauau navechauthau nāa: Nauchāe hadeneehauthee hāenauhauwaunauthe.
14 Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.
Hau thauauauwujethāhehauau hāenauhauwauthee, haegaugaugauudenauau, Naa nananede hadvanehanāde: nahājauau hadenauaune, henee headevanehanahedaunau hadenehanahenauau.
15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?
Hanaāenuguthauthee dadajevenevesenethauchayaunaa, nau haenaanauau. Haudneduseha hadāhevāhe dadajevenevesenethauchayaunaa?
16 Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“
Hadejaude nau hadnauauhaude nuu thauauauwujethāhehau, nau hadgauchuhuvāde dadajevenevesenethauchayau, hathauhuk, Nau hāenedauwauduu, hadnehauwunaasau, hahagaunee.
17 А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!
Nau haenāauhauva, nau hanaāāedauwunaude, Dusau nuu henee wauthaunauhuu, Hauunauganau hauauvāhehauau hausāguthaunenau, hanānanenith hāhe hanadāde nedautheaunee?
18 Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.
Daun janesee dasee nuu hauunaugane hadthauusee, hau dasejaneseagu hanānauchauwuthauathāaunaude.
19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Nau najanauau vevethahehehauau nau wauthaunauhāhehauau chauchaunu haegaugauanavanauau hadnesedanauthee; nau haeedauwu henanedanede heee dauhāenuu henee dauhuanadede nuu dajenehede heee.
20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.
Nau haeaunauyauhauvanauau, nau haeautheavanauau haunauyauhauthāhehau, hadnanadaunethānethe hadchuvāhevathe henanenau, henee hadnesedanauwunethe hedanadedaunau, henee hadenauuchaudaunauthee hejadenenau nau naunaudāhenethe hauchuwunanene.
21 І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
Nau haenaunaudedaunanauau, Hechauhauthethāhe, haenaunee henee hasenehenaune nau nethauwuchauhauthethāne, daudause hāhauwujāvedaugauhauwaunauau henanedanauau hegau, hau hanechauhauthethāne hesee Hejavaneauthuu hethauwuu:
22 Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“
Gaunaasauau heee nananee hadnevenade hauāyaunau Caesar, gauwauāthe hegau?
23 Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?
Hau haeaenauwu henadaunedaudenenau, nau hanaāāedauwunaude, Naudu haevadauvasehena?
24 Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“Вони відказали: „Кесарів“.
Jenauhauthehee vāejethāe. Hanaa hewauthaunenauaudene, nau hanaa hewauthaunauhanede? Haeauchuhanāedauwunanauau, Caesar.
25 А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“
Nau hanaāāedauwunaude, Jauaunaudaunaa heee Caesar hayauhuhau henetheyaunau Caesar, nau Hejavaneauthau hayauhuhau henetheyaunau Hejavaneauthau.
26 І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.
Nau haejeneesedanauwu hedanadedaunene hathaājedaunenee henanedanede: nau haegaugauanadauwu hedauchuhanehedaunene, nau hanaāedādaunauguthee.
27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,
Hanaāejeedauchauthee jasae Sadducees, hayāthajauhuhau henee hadjejaegauhadenenee: nau haenaudedaunanauau,
28 та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.
Hechauhauthethāhe, Moses hathauthaunauwunānauau, Hith daun henane henauhauwauau gaujauaudāheyaugaune, heneneyaugaune, nau gaujauaudāheyaugaune jedāeyauneveyaugaune, henee henauhauwauau hanādanaude henenene, nau hanānesaunede heee henauhauwauau, hathauhaugaunee.
29 Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.
Hena heee haenesaudauchunauau henahavaevadehehauau: nau jasaa nedauau haeenene, nau haenaja haejedāeyauneve.
30 І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний.
Nau naneseauwaude haeneva, nau haenaja haejedāeyauneve.
31 І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
Nau nanaseauwaude haeneva; nau vavade hanaasene nanesaudauchuauwaude jea, nau haejenauthanauau dāeyaunauau, nau haegaujauaudāhenauau.
32 А по всіх умерла й жінка.
Waunee vahee hesā haegaujauaudā jea.
33 А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.
Henaheee jaegauhadeneyāgu hanaane hadnevādaune? heee hanesaudauchunethe daunevāde.
Nau Hejavaneathusau haeauchuhanāedauwuna, dāeyaunauauau nuu hathāauauvaa nenevadedaunee, nau nenenehaudenee: (aiōn g165)
35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити, (aiōn g165)
Hau daun naunauguathee hadnenaededuu hena henaedede, nau jaegauhadeneagu hehethee gaujauaudahede, hadnehauwunevadedaune, hegau hadnenenehadedaune: (aiōn g165)
36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.
Daudause hadnehauwauthenajadene: hadnaathahedaunee hautheaunauau; nau hadnenesaunevāthee Hejavaneauthu, naathedāeyaunenedaunee jaegauhade.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.
Wauhā henee gaujauaudahehehauau hadjaegauhāthee, Moses denauhauthehade jauauadee, deadethāde Vahadāhenith Hejavaneauthu Abraham, nau Hejavaneauthu Isaac, nau Hejavaneauthu Jacob.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“
Hehauwuujavaneauthune heyauhaudade, hau henaedede: hanau vahee haneenaededaunenee.
39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“
Hanaāene jasaa wauthaunauhāhe haeauchuhananadetha, Hechauhauthethāhe. Nananene hethade hasenehene.
40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.
Nau heee haejauthenaudedaunanauau.
41 І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?
Nau hanaāāedauwunaude, Naudu haena hanee Chris Dāvid dauhuāwaude?
42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,
Nau Dāvid nehayau hasenehede wauthaunauhanaa Psalms, Vahadāde hasenehethaude Navahadāhewaunādaune, Hadjejanaugudaune hejavesanee,
43 поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Haunaude nadeesehaunauau haujauthauwauau hadnedaugāaugunene.
44 Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
Dāvid henaheee haeheenesea Vahadāhenith, dusee heau?
45 І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:
Nau vahee henanedanede haenedaunau hanaāāedauwunaude hethauguhādaunau,
46 „Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,
Waudauau wauthaunauhāhehauau, neneanaduu javesanee sauaunausāchaude, nau vechauduu jachauthadede nedauaudaunauvadedaunenee, nau najatheaugudaunau vevethahenauauwuu, nau najanau nedaugunethe vanethehedaunenee;
47 що вдови́ні хати́ поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Naudauvāe henevesānau hedauauwunene, nau hanau denauhauthethāthee deguthevevethahethee: hadnathee hanesedanuu vanasaunee gudanadede.
