Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
И пошли все записываться, каждый в свой город.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Пошел также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
записаться с Мариею, обрученною ему женою, которая была беременна.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Когда же они были там, наступило время родить ей;
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гостинице.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
В той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом великим.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям:
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь;
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
и вот вам знак: вы найдете Младенца в пеленах, лежащего в яслях.
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
И внезапно явилось с Ангелом многочисленное воинство небесное, славящее Бога и взывающее:
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Когда Ангелы отошли от них на небо, пастухи сказали друг другу: пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там случилось, о чем возвестил нам Господь.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
И, поспешив, пришли и нашли Марию и Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Увидев же, рассказали о том, что было возвещено им о Младенце Сем.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
И все слышавшие дивились тому, что рассказывали им пастухи.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
А Мария сохраняла все слова сии, слагая в сердце Своем.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за все то, что слышали и видели, как им сказано было.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
По прошествии восьми дней, когда надлежало обрезать Младенца, дали Ему имя Иисус, нареченное Ангелом прежде зачатия Его во чреве.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
А когда исполнились дни очищения их по закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы представить пред Господа,
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
как предписано в законе Господнем, чтобы всякий младенец мужеского пола, разверзающий ложесна, был посвящен Господу,
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
и чтобы принести в жертву, по реченному в законе Господнем, две горлицы или двух птенцов голубиных.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Тогда был в Иерусалиме человек, именем Симеон. Он был муж праведный и благочестивый, чающий утешения Израилева; и Дух Святый был на нем.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Ему было предсказано Духом Святым, что он не увидит смерти, доколе не увидит Христа Господня.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
И пришел он по вдохновению в храм. И, когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним законный обряд,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
ибо видели очи мои спасение Твое,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
которое Ты уготовал пред лицем всех народов,
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
свет к просвещению язычников и славу народа Твоего Израиля.
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Иосиф же и матерь Его дивились сказанному о Нем.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
И благословил их Симеон и сказал Марии, матери Его: се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий, -
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
и тебе самой оружие пройдет душу, - да откроются помышления многих сердец.
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Тут была также Анна пророчица, дочь Фануилова, от колена Асирова, достигшая глубокой старости, прожив с мужем от девства своего семь лет,
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
вдова лет восьмидесяти четырех, которая не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
И она в то время, подойдя, славила Господа и говорила о Нем всем, ожидавшим избавления в Иерусалиме.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
И когда они совершили все по закону Господню, возвратились в Галилею, в город свой Назарет.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Младенец же возрастал и укреплялся духом, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нем.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Каждый год родители Его ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
И когда Он был двенадцати лет, пришли они также по обычаю в Иерусалим на праздник.
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
Когда же, по окончании дней праздника, возвращались, остался Отрок Иисус в Иерусалиме; и не заметили того Иосиф и Матерь Его,
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
но думали, что Он идет с другими. Пройдя же дневной путь, стали искать Его между родственниками и знакомыми
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
и, не найдя Его, возвратились в Иерусалим, ища Его.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Через три дня нашли Его в храме, сидящего посреди учителей, слушающего их и спрашивающего их;
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
все слушавшие Его дивились разуму и ответам Его.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
И, увидев Его, удивились; и матерь Его сказала Ему: Чадо! что Ты сделал с нами? Вот, отец Твой и я с великою скорбью искали Тебя.
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Он сказал им: зачем было вам искать Меня? или вы не знали, что Мне должно быть в том, что принадлежит Отцу Моему?
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Но они не поняли сказанных Им слов.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
И Он пошел с ними и пришел в Назарет; и был в повиновении у них. И Матерь Его сохраняла все слова сии в сердце Своем.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Иисус же преуспевал в премудрости и возрасте и в любви у Бога и человеков.
