Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
In quei giorni un decreto di Cesare Augusto ordinò che si facesse il censimento di tutta la terra.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Questo primo censimento fu fatto quando era governatore della Siria Quirinio.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Andavano tutti a farsi registrare, ciascuno nella sua città.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Anche Giuseppe, che era della casa e della famiglia di Davide, dalla città di Nazaret e dalla Galilea salì in Giudea alla città di Davide, chiamata Betlemme,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
per farsi registrare insieme con Maria sua sposa, che era incinta.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Ora, mentre si trovavano in quel luogo, si compirono per lei i giorni del parto.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
Diede alla luce il suo figlio primogenito, lo avvolse in fasce e lo depose in una mangiatoia, perché non c'era posto per loro nell'albergo.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
C'erano in quella regione alcuni pastori che vegliavano di notte facendo la guardia al loro gregge.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Un angelo del Signore si presentò davanti a loro e la gloria del Signore li avvolse di luce. Essi furono presi da grande spavento,
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
ma l'angelo disse loro: «Non temete, ecco vi annunzio una grande gioia, che sarà di tutto il popolo:
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
oggi vi è nato nella città di Davide un salvatore, che è il Cristo Signore.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Questo per voi il segno: troverete un bambino avvolto in fasce, che giace in una mangiatoia».
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
E subito apparve con l'angelo una moltitudine dell'esercito celeste che lodava Dio e diceva:
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
«Gloria a Dio nel più alto dei cieli e pace in terra agli uomini che egli ama».
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Appena gli angeli si furono allontanati per tornare al cielo, i pastori dicevano fra loro: «Andiamo fino a Betlemme, vediamo questo avvenimento che il Signore ci ha fatto conoscere».
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Andarono dunque senz'indugio e trovarono Maria e Giuseppe e il bambino, che giaceva nella mangiatoia.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
E dopo averlo visto, riferirono ciò che del bambino era stato detto loro.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Tutti quelli che udirono, si stupirono delle cose che i pastori dicevano.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Maria, da parte sua, serbava tutte queste cose meditandole nel suo cuore.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
I pastori poi se ne tornarono, glorificando e lodando Dio per tutto quello che avevano udito e visto, com'era stato detto loro.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Quando furon passati gli otto giorni prescritti per la circoncisione, gli fu messo nome Gesù, come era stato chiamato dall'angelo prima di essere concepito nel grembo della madre.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Quando venne il tempo della loro purificazione secondo la Legge di Mosè, portarono il bambino a Gerusalemme per offrirlo al Signore,
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
come è scritto nella Legge del Signore: ogni maschio primogenito sarà sacro al Signore;
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
e per offrire in sacrificio una coppia di tortore o di giovani colombi, come prescrive la Legge del Signore.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Ora a Gerusalemme c'era un uomo di nome Simeone, uomo giusto e timorato di Dio, che aspettava il conforto d'Israele;
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
lo Spirito Santo che era sopra di lui, gli aveva preannunziato che non avrebbe visto la morte senza prima aver veduto il Messia del Signore.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Mosso dunque dallo Spirito, si recò al tempio; e mentre i genitori vi portavano il bambino Gesù per adempiere la Legge,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
lo prese tra le braccia e benedisse Dio:
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
«Ora lascia, o Signore, che il tuo servo vada in pace secondo la tua parola;
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
perché i miei occhi han visto la tua salvezza,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
preparata da te davanti a tutti i popoli,
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
luce per illuminare le genti e gloria del tuo popolo Israele».
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Il padre e la madre di Gesù si stupivano delle cose che si dicevano di lui.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Simeone li benedisse e parlò a Maria, sua madre: «Egli è qui per la rovina e la risurrezione di molti in Israele, segno di contraddizione
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
perché siano svelati i pensieri di molti cuori. E anche a te una spada trafiggerà l'anima».
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
C'era anche una profetessa, Anna, figlia di Fanuèle, della tribù di Aser. Era molto avanzata in età, aveva vissuto col marito sette anni dal tempo in cui era ragazza,
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
era poi rimasta vedova e ora aveva ottantaquattro anni. Non si allontanava mai dal tempio, servendo Dio notte e giorno con digiuni e preghiere.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Sopraggiunta in quel momento, si mise anche lei a lodare Dio e parlava del bambino a quanti aspettavano la redenzione di Gerusalemme.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Quando ebbero tutto compiuto secondo la legge del Signore, fecero ritorno in Galilea, alla loro città di Nazaret.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Il bambino cresceva e si fortificava, pieno di sapienza, e la grazia di Dio era sopra di lui.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
I suoi genitori si recavano tutti gli anni a Gerusalemme per la festa di Pasqua.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Quando egli ebbe dodici anni, vi salirono di nuovo secondo l'usanza;
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
ma trascorsi i giorni della festa, mentre riprendevano la via del ritorno, il fanciullo Gesù rimase a Gerusalemme, senza che i genitori se ne accorgessero.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Credendolo nella carovana, fecero una giornata di viaggio, e poi si misero a cercarlo tra i parenti e i conoscenti;
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
non avendolo trovato, tornarono in cerca di lui a Gerusalemme.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Dopo tre giorni lo trovarono nel tempio, seduto in mezzo ai dottori, mentre li ascoltava e li interrogava.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
E tutti quelli che l'udivano erano pieni di stupore per la sua intelligenza e le sue risposte.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Al vederlo restarono stupiti e sua madre gli disse: «Figlio, perché ci hai fatto così? Ecco, tuo padre e io, angosciati, ti cercavamo».
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Ed egli rispose: «Perché mi cercavate? Non sapevate che io devo occuparmi delle cose del Padre mio?».
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Ma essi non compresero le sue parole.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Partì dunque con loro e tornò a Nazaret e stava loro sottomesso. Sua madre serbava tutte queste cose nel suo cuore.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
E Gesù cresceva in sapienza, età e grazia davanti a Dio e agli uomini.
