Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
En ce temps-là, un décret de César Auguste prévoyait l'inscription du monde entier.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
C'était la première inscription faite lorsque Quirinius était gouverneur de Syrie.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Tous allèrent s'inscrire, chacun dans sa ville.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Joseph aussi monta de Galilée, de la ville de Nazareth, en Judée, à la ville de David, appelée Bethléem, parce qu'il était de la maison et de la famille de David,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
pour s'inscrire avec Marie, promise à l'épouser, étant enceinte.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Pendant qu'ils étaient là, le jour était venu pour elle d'accoucher.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
Elle mit au monde son fils premier-né. Elle l'enveloppa dans des bandes de tissu et le coucha dans une mangeoire, car il n'y avait pas de place pour eux dans l'auberge.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Il y avait dans le même pays des bergers qui restaient dans les champs et qui veillaient de nuit sur leur troupeau.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Et voici qu'un ange du Seigneur se tenait près d'eux, et la gloire du Seigneur resplendissait autour d'eux, et ils étaient terrifiés.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
L'ange leur dit: « N'ayez pas peur, car voici, je vous annonce une bonne nouvelle, une grande joie, qui sera partagée par tout le peuple.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Car il vous est né aujourd'hui, dans la ville de David, un Sauveur, qui est le Christ Seigneur.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Voici le signe qui vous est donné: vous trouverez un bébé enveloppé de bandes de tissu, couché dans une mangeoire. »
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Soudain, il y eut avec l'ange une multitude de l'armée céleste qui louait Dieu et disait,
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
« Gloire à Dieu au plus haut des cieux, sur la terre la paix, la bonne volonté envers les hommes ».
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Lorsque les anges s'éloignèrent d'eux dans le ciel, les bergers se dirent les uns aux autres: « Allons à Bethléem, et voyons ce qui est arrivé, ce que le Seigneur nous a fait connaître. »
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Ils arrivèrent en hâte et trouvèrent Marie et Joseph, et le bébé était couché dans la mangeoire.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Dès qu'ils le virent, ils publièrent largement la parole qui leur avait été dite au sujet de cet enfant.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Tous ceux qui l'entendirent furent étonnés des choses que leur avaient dites les bergers.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Mais Marie gardait toutes ces paroles, les méditant dans son cœur.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Les bergers s'en retournèrent, glorifiant et louant Dieu pour tout ce qu'ils avaient entendu et vu, selon ce qui leur avait été annoncé.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Lorsque huit jours furent accomplis pour la circoncision de l'enfant, on lui donna le nom de Jésus, qui avait été donné par l'ange avant qu'il ne fût conçu dans le sein de sa mère.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Lorsque les jours de leur purification selon la loi de Moïse furent accomplis, ils le firent monter à Jérusalem pour le présenter à l'Éternel
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
(selon ce qui est écrit dans la loi de l'Éternel: « Tout mâle qui ouvre les entrailles sera appelé saint à l'Éternel »),
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
et pour offrir un sacrifice selon ce qui est dit dans la loi de l'Éternel: « Une paire de tourterelles ou deux jeunes pigeons. »
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Voici, il y avait à Jérusalem un homme dont le nom était Siméon. Cet homme était juste et pieux, il cherchait la consolation d'Israël, et le Saint-Esprit était sur lui.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Il lui avait été révélé par le Saint-Esprit qu'il ne devait pas voir la mort avant d'avoir vu le Christ du Seigneur.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Il entra par l'Esprit dans le temple. Lorsque les parents amenèrent l'enfant Jésus, pour qu'ils agissent à son égard selon la coutume de la loi,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
il le reçut dans ses bras, bénit Dieu et dit,
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
« Maintenant, tu libères ton serviteur, Maître, selon ta parole, dans la paix;
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
car mes yeux ont vu ton salut,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
que tu as préparé devant la face de tous les peuples;
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
une lumière pour la révélation aux nations, et la gloire de ton peuple Israël. »
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Joseph et sa mère étaient dans l'étonnement des choses qui étaient dites de lui.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Siméon les bénit, et il dit à Marie, sa mère: « Voici, cet enfant est destiné à la chute et au relèvement de beaucoup en Israël, et à un signe qui sera annoncé.
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
Oui, une épée transpercera ton âme, afin que les pensées de plusieurs cœurs soient dévoilées. »
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Il y avait une certaine Anne, prophétesse, fille de Phanuel, de la tribu d'Aser (elle était d'un âge avancé, ayant vécu sept ans avec un mari depuis sa virginité,
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
et elle était veuve depuis environ quatre-vingt-quatre ans), qui ne s'éloignait pas du temple, se prosternant nuit et jour par des jeûnes et des supplications.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Elle monta à l'heure même, rendit grâces au Seigneur et parla de lui à tous ceux qui attendaient la rédemption à Jérusalem.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Lorsqu'ils eurent accompli tout ce qui était conforme à la loi du Seigneur, ils retournèrent en Galilée, dans leur ville, Nazareth.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
L'enfant grandissait et devenait fort en esprit, il était rempli de sagesse, et la grâce de Dieu était sur lui.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Ses parents se rendaient chaque année à Jérusalem pour la fête de la Pâque.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Lorsqu'il eut douze ans, ils montèrent à Jérusalem selon la coutume de la fête;
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
et lorsqu'ils eurent accompli les jours, comme ils s'en retournaient, l'enfant Jésus resta en arrière à Jérusalem. Joseph et sa mère ne le savaient pas,
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
mais, supposant qu'il était dans la compagnie, ils firent une journée de chemin; et ils le cherchèrent parmi leurs parents et leurs connaissances.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Ne l'ayant pas trouvé, ils retournèrent à Jérusalem pour le chercher.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Trois jours après, ils le trouvèrent dans le temple, assis au milieu des maîtres, les écoutant et les interrogeant.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Tous ceux qui l'entendaient étaient stupéfaits de son intelligence et de ses réponses.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Quand ils le virent, ils furent stupéfaits, et sa mère lui dit: « Mon fils, pourquoi nous as-tu traités de la sorte? Voici, ton père et moi, nous te cherchions avec impatience. »
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Il leur dit: « Pourquoi me cherchiez-vous? Ne saviez-vous pas que je dois être dans la maison de mon Père? »
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Ils ne comprirent pas la parole qu'il leur adressait.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Et il descendit avec eux et vint à Nazareth. Il leur était soumis, et sa mère gardait dans son cœur toutes ces paroles.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Et Jésus croissait en sagesse et en stature, et en faveur auprès de Dieu et des hommes.
