Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
And it came to pass in those days, there went forth a decree from Caesar Augustus, that all the world be enrolled —
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
this enrolment first came to pass when Cyrenius was governor of Syria —
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
and all were going to be enrolled, each to his proper city,
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
and Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, to Judea, to the city of David, that is called Bethlehem, because of his being of the house and family of David,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
to enrol himself with Mary his betrothed wife, being with child.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
And it came to pass, in their being there, the days were fulfilled for her bringing forth,
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
and she brought forth her son — the first-born, and wrapped him up, and laid him down in the manger, because there was not for them a place in the guest-chamber.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
And there were shepherds in the same region, lodging in the field, and keeping the night-watches over their flock,
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
and lo, a messenger of the Lord stood over them, and the glory of the Lord shone around them, and they feared a great fear.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
And the messenger said to them, 'Fear not, for lo, I bring you good news of great joy, that shall be to all the people —
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
because there was born to you to-day a Saviour — who is Christ the Lord — in the city of David,
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
and this [is] to you the sign: Ye shall find a babe wrapped up, lying in the manger.'
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
And suddenly there came with the messenger a multitude of the heavenly host, praising God, and saying,
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
'Glory in the highest to God, and upon earth peace, among men — good will.'
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
And it came to pass, when the messengers were gone away from them to the heavens, that the men, the shepherds, said unto one another, 'We may go over indeed unto Bethlehem, and see this thing that hath come to pass, that the Lord did make known to us.'
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
And they came, having hasted, and found both Mary, and Joseph, and the babe lying in the manger,
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
and having seen, they made known abroad concerning the saying spoken to them concerning the child.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
And all who heard, did wonder concerning the things spoken by the shepherds unto them;
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
and Mary was preserving all these things, pondering in her heart;
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
and the shepherds turned back, glorifying and praising God, for all those things they heard and saw, as it was spoken unto them.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
And when eight days were fulfilled to circumcise the child, then was his name called Jesus, having been so called by the messenger before his being conceived in the womb.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
And when the days of their purification were fulfilled, according to the law of Moses, they brought him up to Jerusalem, to present to the Lord,
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
as it hath been written in the Law of the Lord, — 'Every male opening a womb shall be called holy to the Lord,'
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
and to give a sacrifice, according to that said in the Law of the Lord, 'A pair of turtle-doves, or two young pigeons.'
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
And lo, there was a man in Jerusalem, whose name [is] Simeon, and this man is righteous and devout, looking for the comforting of Israel, and the Holy Spirit was upon him,
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
and it hath been divinely told him by the Holy Spirit — not to see death before he may see the Christ of the Lord.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
And he came in the Spirit to the temple, and in the parents bringing in the child Jesus, for their doing according to the custom of the law regarding him,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
then he took him in his arms, and blessed God, and he said,
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
'Now Thou dost send away Thy servant, Lord, according to Thy word, in peace,
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
because mine eyes did see Thy salvation,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
which Thou didst prepare before the face of all the peoples,
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
a light to the uncovering of nations, and the glory of Thy people Israel.'
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
And Joseph and his mother were wondering at the things spoken concerning him,
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
and Simeon blessed them, and said unto Mary his mother, 'Lo, this [one] is set for the falling and rising again of many in Israel, and for a sign spoken against —
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
(and also thine own soul shall a sword pass through) — that the reasonings of many hearts may be revealed.'
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
And there was Anna, a prophetess, daughter of Phanuel, of the tribe of Asher, she was much advanced in days, having lived with an husband seven years from her virginity,
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
and she [is] a widow of about eighty-four years, who did depart not from the temple, with fasts and supplications serving, night and day,
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
and she, at that hour, having come in, was confessing, likewise, to the Lord, and was speaking concerning him, to all those looking for redemption in Jerusalem.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
And when they finished all things, according to the Law of the Lord, they turned back to Galilee, to their city Nazareth;
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
and the child grew and was strengthened in spirit, being filled with wisdom, and the grace of God was upon him.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
And his parents were going yearly to Jerusalem, at the feast of the passover,
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
and when he became twelve years old, they having gone up to Jerusalem, according to the custom of the feast,
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
and having finished the days, in their returning the child Jesus remained behind in Jerusalem, and Joseph and his mother did not know,
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
and, having supposed him to be in the company, they went a day's journey, and were seeking him among the kindred and among the acquaintances,
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
and not having found him, they turned back to Jerusalem seeking him.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
And it came to pass, after three days, they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers, both hearing them and questioning them,
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
and all those hearing him were astonished at his understanding and answers.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
And, having seen him, they were amazed, and his mother said unto him, 'Child, why didst thou thus to us? lo, thy father and I, sorrowing, were seeking thee.'
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
And he said unto them, 'Why [is it] that ye were seeking me? did ye not know that in the things of my Father it behoveth me to be?'
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
and they did not understand the saying that he spake to them,
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
and he went down with them, and came to Nazareth, and he was subject to them, and his mother was keeping all these sayings in her heart,
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
and Jesus was advancing in wisdom, and in stature, and in favour with God and men.
