Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
And it came to pass in those days, that there went out a decree from Caesar Augustus that all the world should be taxed.
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
(And this taxing was first made when Cyrenius was governor of Syria.)
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
And all went to be taxed, every one into his own city.
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
And Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judaea, unto the city of David, which is called Bethlehem; (because he was of the house and lineage of David: )
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
To be taxed with Mary his espoused wife, being great with child.
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
And so it was, that, while they were there, the days were accomplished that she should be delivered.
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
And she brought forth her firstborn son, and wrapped him in swaddling clothes, and laid him in a crib; because there was no room for them in the inn.
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
And there were in the same country shepherds abiding in the field, keeping watch over their flock by night.
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
And, lo, the angel of the Lord came upon them, and the glory of the Lord shone round about them: and they were sore afraid.
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
And the angel said unto them, Fear not: for, behold, I bring you good tidings of great joy, which shall be to all people.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
For unto you is born this day in the city of David a Saviour, which is Christ the Lord.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
And this shall be a sign unto you; All of you shall find the babe wrapped in swaddling clothes, lying in a crib.
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
And suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host praising God, and saying,
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
Glory to God in the highest, and on earth peace, good will toward men.
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
And it came to pass, as the angels were gone away from them into heaven, the shepherds said one to another, Let us now go even unto Bethlehem, and see this thing (rhema) which has come to pass, which the Lord has made known unto us.
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
And they came with haste, and found Mary, and Joseph, and the babe lying in a crib.
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
And when they had seen it, they made known abroad the saying (rhema) which was told them concerning this child.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
And all they that heard it wondered at those things which were told them by the shepherds.
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
But Mary kept all these things, (rhema) and pondered them in her heart.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
And the shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, as it was told unto them.
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
And when eight days were accomplished for the circumcising of the child, his name was called JESUS, which was so named of the angel before he was conceived in the womb.
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
And when the days of her purification according to the law of Moses were accomplished, they brought him to Jerusalem, to present him to the Lord;
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
(As it is written in the law of the LORD, Every male that opens the womb shall be called holy to the Lord; )
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
And to offer a sacrifice according to that which is said in the law of the Lord, A pair of turtledoves, or two young pigeons.
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
And, behold, there was a man in Jerusalem, whose name was Simeon; and the same man was just and devout, waiting for the consolation of Israel: and the Holy Spirit (pneuma) was upon him.
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
And it was revealed unto him by the Holy Spirit, (pneuma) that he should not see death, before he had seen the Lord's Christ.
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
And he came by the Spirit (pneuma) into the temple: and when the parents brought in the child Jesus, to do for him after the custom of the law,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Then took he him up in his arms, and blessed God, and said,
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
Lord, now let you your servant depart in peace, according to your word: (rhema)
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
For mine eyes have seen your salvation,
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
Which you have prepared before the face of all people;
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
A light to lighten the Gentiles, and the glory of your people Israel.
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
And Joseph and his mother marvelled at those things which were spoken of him.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
And Simeon blessed them, and said unto Mary his mother, Behold, this child is set for the fall and rising again of many in Israel; and for a sign which shall be spoken against;
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
(Yea, a sword shall pierce through your own soul also, ) that the thoughts of many hearts may be revealed.
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
And there was one Anna, a prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Aser: she was of a great age, and had lived with an husband seven years from her virginity;
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
And she was a widow of about fourscore and four years, which departed not from the temple, but served God with fastings and prayers night and day.
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
And she coming in that instant gave thanks likewise unto the Lord, and spoke of him to all them that looked for redemption in Jerusalem.
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
And when they had performed all things according to the law of the Lord, they returned into Galilee, to their own city Nazareth.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
And the child grew, and waxed strong in spirit, (pneuma) filled with wisdom: and the grace of God was upon him.
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Now his parents went to Jerusalem every year at the feast of the passover.
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
And when he was twelve years old, they went up to Jerusalem after the custom of the feast.
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
And when they had fulfilled the days, as they returned, the child Jesus tarried behind in Jerusalem; and Joseph and his mother knew not of it.
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
But they, supposing him to have been in the company, went a day's journey; and they sought him among their kinsfolk and acquaintance.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
And when they found him not, they turned back again to Jerusalem, seeking him.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
And it came to pass, that after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the doctors, both hearing them, and asking them questions.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
And all that heard him were astonished at his understanding and answers.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
And when they saw him, they were amazed: and his mother said unto him, Son, why have you thus dealt with us? behold, your father and I have sought you sorrowing.
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
And he said unto them, How is it that all of you sought me? know all of you not that I must be about my Father's business?
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
And they understood not the saying (rhema) which he spoke unto them.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
And he went down with them, and came to Nazareth, and was subject unto them: but his mother kept all these sayings (rhema) in her heart.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
And Jesus increased in wisdom and stature, and in favour with God and man.
