Від Луки 2
1 І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
当那些日子，凯撒奥古斯都有旨意下来，叫天下人民都报名上册。
2 Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
这是居里扭作叙利亚巡抚的时候，头一次行报名上册的事。
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
众人各归各城，报名上册。
4 Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
约瑟也从加利利的拿撒勒城上犹太去，到了大卫的城，名叫伯利恒，因他本是大卫一族一家的人，
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
要和他所聘之妻马利亚一同报名上册。那时马利亚的身孕已经重了。
6 І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
他们在那里的时候，马利亚的产期到了，
7 І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
就生了头胎的儿子，用布包起来，放在马槽里，因为客店里没有地方。
8 А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
在伯利恒之野地里有牧羊的人，夜间按着更次看守羊群。
9 Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
有主的使者站在他们旁边，主的荣光四面照着他们；牧羊的人就甚惧怕。
10 Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
那天使对他们说：“不要惧怕！我报给你们大喜的信息，是关乎万民的；
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
因今天在大卫的城里，为你们生了救主，就是主基督。
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
你们要看见一个婴孩，包着布，卧在马槽里，那就是记号了。”
13 І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
忽然，有一大队天兵同那天使赞美 神说：
14 „Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
在至高之处荣耀归与 神！ 在地上平安归与他所喜悦的人！
15 І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
众天使离开他们，升天去了。牧羊的人彼此说：“我们往伯利恒去，看看所成的事，就是主所指示我们的。”
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
他们急忙去了，就寻见马利亚和约瑟，又有那婴孩卧在马槽里；
17 А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
既然看见，就把天使论这孩子的话传开了。
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
凡听见的，就诧异牧羊之人对他们所说的话。
19 А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
马利亚却把这一切的事存在心里，反复思想。
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
牧羊的人回去了，因所听见所看见的一切事，正如天使向他们所说的，就归荣耀与 神，赞美他。
21 Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
满了八天，就给孩子行割礼，与他起名叫耶稣；这就是没有成胎以前，天使所起的名。
22 А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
按摩西律法满了洁净的日子，他们带着孩子上耶路撒冷去，要把他献与主，（
23 як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
正如主的律法上所记：“凡头生的男子必称圣归主。”）
24 і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
又要照主的律法上所说，或用一对斑鸠，或用两只雏鸽献祭。
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
在耶路撒冷有一个人，名叫西面；这人又公义又虔诚，素常盼望以色列的安慰者来到，又有圣灵在他身上。
26 І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
他得了圣灵的启示，知道自己未死以前，必看见主所立的基督。
27 І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
他受了圣灵的感动，进入圣殿，正遇见耶稣的父母抱着孩子进来，要照律法的规矩办理。
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
西面就用手接过他来，称颂 神说：
29 „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
主啊！如今可以照你的话， 释放仆人安然去世；
30 бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
因为我的眼睛已经看见你的救恩—
31 яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
就是你在万民面前所预备的：
32 Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
是照亮外邦人的光， 又是你民以色列的荣耀。
33 І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
孩子的父母因这论耶稣的话就希奇。
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
西面给他们祝福，又对孩子的母亲马利亚说：“这孩子被立，是要叫以色列中许多人跌倒，许多人兴起；又要作毁谤的话柄，叫许多人心里的意念显露出来；你自己的心也要被刀刺透。”
35 і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
又有女先知，名叫亚拿，是亚设支派法内力的女儿，年纪已经老迈，从作童女出嫁的时候，同丈夫住了七年就寡居了，
37 удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
现在已经八十四岁，并不离开圣殿，禁食祈求，昼夜事奉 神。
38 І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
正当那时，她进前来称谢 神，将孩子的事对一切盼望耶路撒冷得救赎的人讲说。
39 А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
约瑟和马利亚照主的律法办完了一切的事，就回加利利，到自己的城拿撒勒去了。
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
孩子渐渐长大，强健起来，充满智慧，又有 神的恩在他身上。
41 А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
每年到逾越节，他父母就上耶路撒冷去。
42 І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
当他十二岁的时候，他们按着节期的规矩上去。
43 Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
守满了节期，他们回去，孩童耶稣仍旧在耶路撒冷。他的父母并不知道，
44 Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
以为他在同行的人中间，走了一天的路程，就在亲族和熟识的人中找他，
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
既找不着，就回耶路撒冷去找他。
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
过了三天，就遇见他在殿里，坐在教师中间，一面听，一面问。
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
凡听见他的，都希奇他的聪明和他的应对。
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
他父母看见就很希奇。他母亲对他说：“我儿！为什么向我们这样行呢？看哪，你父亲和我伤心来找你！”
49 А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
耶稣说：“为什么找我呢？岂不知我应当以我父的事为念吗？”
50 Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
他所说的这话，他们不明白。
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
他就同他们下去，回到拿撒勒，并且顺从他们。他母亲把这一切的事都存在心里。
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
耶稣的智慧和身量，并 神和人喜爱他的心，都一齐增长。
