Від Луки 19
1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.
E [Jesus] entrou e foi passando por Jericó.
2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
E eis que havia ali um homem, chamado pelo nome de Zaqueu, e este era chefe dos publicanos, e era rico.
3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
E procurava ver quem era Jesus, e não podia, por causa da multidão, pois era pequeno de altura.
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
E correndo com antecedência, subiu em uma árvore de frutos que parecem figos, para o ver; porque ele passaria por ali.
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
E quando Jesus chegou a aquele lugar, olhando para cima, o viu, e disse-lhe: Zaqueu, apressa-te, e desce; porque hoje é necessário que eu fique em tua casa.
6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
E apressando-se, desceu, e o recebeu com alegria.
7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
E todos, vendo [isto], murmuravam, dizendo: Ele entrou para se hospedar com um homem pecador.
8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
E Zaqueu, levantando-se, disse ao Senhor: Senhor, eis que dou a metade de meus bens aos pobres; e se eu consegui algo enganando a alguém, eu [o] devolvo quatro vezes mais.
9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
E Jesus lhe disse: Hoje houve salvação nesta casa, porque ele também é filho de Abraão.
10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
Porque o Filho do homem veio para buscar, e para salvar o que tinha se perdido.
11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
E ouvindo eles estas coisas, [Jesus] prosseguiu, e disse uma parábola, porque estava perto de Jerusalém, e pensavam que logo o Reino seria manifesto.
12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
Disse, pois: Um certo homem nobre partiu para uma terra distante.
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
E chamando dez servos seus, deu-lhes dez minas, e disse-lhes: Investi até que eu venha;
14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
E seus cidadãos o odiavam; e mandaram representantes depois dele, dizendo: Não queremos que este reine sobre nós.
15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
E aconteceu que, quando ele voltou, tendo tomado o reino, disse que lhe chamassem a aqueles servos, a quem tinha dado o dinheiro, para saber o que cada um tinha ganho fazendo investimentos.
16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
E veio o primeiro, dizendo: Senhor, tua mina rendeu outras dez minas.
17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
E ele lhe disse: Ótimo, bom servo! Por teres sido fiel no pouco, terás autoridade sobre dez cidades.
18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
E veio o segundo, dizendo: Senhor, tua mina rendeu cinco minas.
19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
E disse também a este: E tu [governarás] cinco cidades.
20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
E veio outro, dizendo: Eis aqui tua mina, que guardei em um lenço.
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
Porque tive medo de ti, que és um homem rigoroso, que tomas o que não puseste, e colhes o que não semeaste.
22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Porém ele lhe disse: Servo mau, por tua boca eu te julgarei; tu sabias que eu era um homem rigoroso, que tomo o que não pus, e que colho o que não semeei;
23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
Por que, então, não puseste meu dinheiro no banco; e quando eu viesse, o receberia de volta com juros?
24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
E disse aos que estavam com ele: Tirai-lhe a mina, e dai-a ao que tem as dez minas.
25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
E eles lhe disseram: Senhor, ele [já] tem dez minas.
26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
[O senhor respondeu: ] Porque eu vos digo, que todo aquele que tiver, lhe será dado; mas ao que não tiver, até o que tem, lhe será tirado.
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
Porém a aqueles meus inimigos, que não quiseram que eu reinasse sobre eles, trazei [- os] aqui, e matai [-os] diante de mim.
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
E dito isto, ele foi caminhando adiante, subindo para Jerusalém.
29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
E aconteceu que, chegando perto de Betfagé, e de Betânia, ao monte chamado das Oliveiras, mandou a dois de seus discípulos,
30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Dizendo: Ide à aldeia que está em frente; onde, ao entrardes, achareis um potro atado, em que ninguém jamais se sentou; soltai-o, e trazei [-o].
31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
E se alguém vos perguntar: Por que [o] soltais? Direis assim a ele: Porque o Senhor precisa dele.
32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
E indo os que tinham sido mandados, acharam como lhes disse:
33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
E soltando o potro, seus donos lhe disseram: Por que soltais o potro?
34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.
E eles disseram: O Senhor precisa dele.
35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
E o trouxeram a Jesus; e lançando suas roupas sobre o potro, puseram Jesus montado nele.
36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
E indo ele andando, estendiam suas roupas pelo caminho.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
E quando já chegava perto da descida do monte das Oliveiras, toda a multidão de discípulos, com alegria começou a louvar a Deus em alta voz, por todas as maravilhas que tinham visto,
38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
Dizendo: Bendito o Rei que vem em nome do Senhor; paz no céu, e glória nas alturas.
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
E alguns dos fariseus da multidão lhe disseram: Mestre, repreende a teus discípulos.
40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
E respondendo ele, disse-lhes: Digo-vos, que se estes se calarem, as pedras clamariam.
41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
E quando já estava chegando, viu a cidade, e chorou por causa dela,
42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
Dizendo: Ah, se tu também conhecesses, pelo menos neste teu dia, aquilo que lhe traria paz! Mas agora [isto] está escondido de teus olhos.
43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
Porque dias virão sobre ti, em que teus inimigos lhe cercarão com barricadas, e ao redor te sitiarão, e lhe pressionarão por todos os lados.
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
E derrubarão a ti, e a teus filhos; e não deixarão em ti pedra sobre pedra, porque não conheceste o tempo em que foste visitada.
45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
E entrando no Templo, começou a expulsar a todos os que vendiam e compravam ali,
46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
Dizendo-lhes: Está escrito: Minha casa é casa de oração; Mas vós a tendes feito um esconderijo de ladrões.
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,
E ensinava diariamente no Templo; e os chefes dos sacerdotes, e os escribas, e os chefes do povo, procuravam matá-lo.
48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.
E não achavam como fazer, porque todo o povo o ouvia com muita atenção.
