Від Луки 19
1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.
A KOMO ae la ia iloko o Ieriko, a mawaena ia i hele aku ai.
2 І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
Aia ke kanaka i kapaia ka inoa o Zakaio, he lunaauhau nui, he nui no hoi kona waiwai.
3 бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
A imi ae la ia e ike ia Iesu i kona ano; aole hoi e hiki no ka paapu o kanaka, no ka mea, he poupou kona kino.
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
Holo ae la hoi ia mamua, pii ae la iluna ma ka laau sukomorea e ike ia ia, i kona hele ana'e malaila.
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
A hiki aku la o Iesu ma ia wahi, nana ae la ia iluna, a ike ia ia, olelo ae la ia ia, E Zakaio, e iho koke mai oe ilalo; no ka mea, ua pono ia'u ke noho ma kou hale i keia la.
6 І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
A iho koke mai la oia ilalo, a hookipa ao la ia ia me ka olioli.
7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
A o ka poe i ike ia mea, ohumu iho la lakou a pau, i ae la, Ua hele ia e hookipaia'e e ke kanaka hewa.
8 Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
A ku ae la o Zakaio, i aku la ia i ka Haku. Ein, alikealike o kuu waiwai, e ka Haku, o ka'u ia e haawi aku ai no ka poe ilihune; a ina i lawe au me ka hewa i ka kekahi, e paha ka'u mea e uku aku ai ia.
9 Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
Alaila olelo mai la Iesu noua. I neia la ua hiki mai ke ola ma keia hale, no ka mea, he mamo no hoi oia nei na Aberahama.
10 Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
No ka mea, ua hele mai nei ke Keiki a ke kanaka e imi a e hoola i ka mea i nalowale.
11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
A i ko lakou hoolohe ana ia mea, olelo hou mai la oia i neia olelonane; no ka mea, ua kokoke oia i Ierusalema, a ua manao lakou e ike koke ia ke aupuni o ke Akua.
12 Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
Nolaila i olelo mai ai oia, O kekahi alii e hele ana i ka aina loihi aku e loaa ia ia ke aupuni, a e hoi mai;
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
Hea aku la ia i na kauwa ana he umi haawi aku la ia lakou i ua pouna he umi, a i aku la ia lakou, E kuai oukou a hoi mai au.
14 Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
A ua hoowahawaha kona poe kanaka ia ia, a hoouna aku la i ka luna mahope ona, i aku la, Aole o makou makemake i alii ia maluna o makou.
15 І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
Eia kekahi, a loaa mai ia ia ke aupuni, a hoi mai la, kauoha ae la e kiiia na poe kanwa la ana i waiho ai i ke kala, i ike oia i ka mea i loaa hou mai i kela mea i keia mea i ke kuai ana.
16 І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
Alaila hele mai la ka mua, i mai la, E ka Haku, ua loaa mai i kau pouna na pouna hou he umi.
17 І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
I aku la oia ia ia, Ua pono, e ke kauwa maikai; ua malama pono oe i ka mea uuku, e noho oe maluna o na kulanakauhale he umi.
18 І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
Alaila hele mai la ka lua, i mai la, E ka haku, ua loaa mai i kau pouna na pouna hou elima.
19 Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
A i aku la oia ia ia, E noho hoi oe maluna o na kulanakauhale elima.
20 І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
A hele mai la kekahi, i mai la, E ka haku, eia kau pouna a'u i malama ai e wniho ana maloko o ke kahei;
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
No ka mea, ua makau wau ia oe, no ka mea, he kanaka awaawa oe, ua lawe oe i ka mea aole nau i waiho iho ilalo, a ua ohi oe i ka mea nolo nau i lulu.
22 І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Olelo aku la oia ia ia, No kou waha ponoi mai e hoahewa aku ai au ia oe, e ke kauwa lokoino: un ike oe he kanaku awaawa au e lane ana i ka mea aole na'u e waiho iho ilalo, a e ohi ana i ka mea aole na'u i lulu:
23 Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
No ke aha la i haawi ole aku ai oe i ka'u kala i kahi kuai kala, a hoi mai au e ohi hou au ia me ka uku hoopanee?
24 І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
Alaila olelo aku la ia i ka poe e ku mai ana, E lawe ae i ka pouna mai ona no, a e haawi aku na ka mea ia ia na pouna he umi.
25 І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
(Olelo mai la lakou ia in, E ka haku he umi no ana pouna.)
26 Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
No ka mea, ke olelo aku nei au ia oukou, O ka mea ua loaa, e haawi hou ia no ia ia, a o ka mea ua loaa ole, e kailiia no kana.
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
A o kela mau enemi o'u, ka poe i makemake ole i alii au maluna o lakou, e halihali mai, a e luku iho imua o ko'u alo.
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
A pau kana olelo ana ia mea, hele mua ia o pii ana i Ierusalema.
29 І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
Eia kekahi, a kokoke ia ia Betepage a me Betania, ma ka mauna i kapaia o Oliveta, hoouna aku la oia i na haumana ana elua,
30 наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
I mai la, E hele aku olua i kela kulanahale o ku pono mai ana; a i ko olua komo ana iloko, e ike aku no olua i ke keiki hoki i hikiiia, aole i nohoia e ke kanaka, e wehe ao a e kai mai ia ia.
31 Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
A ina e ninau mai kekahi ia olua, No ke aha la olua e wehe ai ia ia? e olelo aku olua ia ia, Ua nele ka Haku ia mea e pono ai.
32 Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
Hele aku la ua mau mea la i hoounaia, a ike aku la e like me kana olelo ana ia laua.
33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
A i ko laua wehe ana'e i ke keiki hoki, ninau mai la na mea nona ia ia laua, No ke aha la olua e wehe ai i ke keiki hoki?
34 Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.
I aku la laua, Ua nele ka Haku ia mea e pono ai.
35 І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
A kai mai la laua ia ia io Iesu la; a kau aku la lakou i ko lakou mau aahu maluna o ke keiki hoki, hoonoho ae la lakou ia Iesu maluna iho.
36 Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
A i kona holo ana'ku, hohola iho la lakou i ko lakou mau kapa ma ke alanui.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
A kokoke aku la oia ma ke kaolo o ka mauna o Oliveta, hauoli ae la ka ahahaumana a pau, e hoolea ana i ke Akua me ka leo nui no na hana mana a pau a lakou i ike ai;
38 кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
I aku la, E hoomaikaiia ke Alii i hele mai nei ma ka inoa o ka Haku; he malu maloko o ka lani, a ho hoonani iluna lilo loa.
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
A olelo aku la ia ia kekahi poe Parisaio mawaena o ka ahakanaka, E ke Kumu, e papa oe i kau poe haumana.
40 А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
Olelo mai la hoi oia, i mai la ia lakou, Ke olelo aku nei au ia oukou, Ina e olelo ole lakou nei, e hooho koke mai no na pohaku.
41 І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
A kokoke aku la ia, nana ae la i ke kulanakauhale, uwe iho la oia ia ia;
42 і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
I iho la, Ina oe i hoomanao, o oe, i keia la ou, i kau mau mea e malu ai! aka ano, ua hunaia no ia i keu mau maka.
43 Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
No ka mea, e hiki mai ana no na la ia oe, e hana mai ai kou poe enemi, i ka pakaua a poai ia oe, a e hoopuni no hoi lakou ia oe, a e hoopaa ia oe ma kela aoao, a ma keia aoao a puni;
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
A e hoohiolo lakou ia oe a me kau poe keiki iloko ou, aole hoi lakou e waiho i kekahi pohaku iloko ou, maluna iho o kekahi pohaku; no ka mea, aole oe i hoomanao i kou manawa i kipaia ai.
45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
A komo ae la oia iloko o ka luakini, kipaku aka la oia i ka poe kuai lilo aku maloko, a me ka poe kuai lilo mai.
46 до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
I mai la oia ia lakou, Ua palapalaia, He hale pule ko'u hale; aka, ua hooliloia'e nei ia e oukou i ana no ka poe powa.
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,
A ao mai la oia iloko o ka luakini i kela la i keia la; a o na kahuna nui a me ka poe kakauolelo, a me na luna o kanaka, imi ae la lakou e pepehi ia ia.
48 але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.
Aole nae i loaa ia lakou ka mea e hiki ai; no ka mea, ua hooikaika ka poe kanaka e hoolohe ia ia.
