Від Луки 18
1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
Yilam netenti dangke kwange ki yori kabo nyirinyir ciya kwo diloti ciya cwaretai,
2 говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
toki, “Bitine kam'nge nii bolan'nge kam'ngenwi baniki tai kwaama, takri manito yorinubek.
3 У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
Nawiye kwale kam'nge inwi bitineco, wobou cinenneu, yicoki, 'Tikanaye ka ma manob kiyeb mibonin luma tiyeu.
4 Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
Inkutan'nyi mani cwiti citikanyco, dila kibwiri toki mor nerece, cano mani cwatan kwaamati, takri mami mito yorak nubekti,
5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
kwarub kan'nge wo nwori nawriye kwalewo kwomye, mantikameo nacifiya luma, kambo marice luwayeti kiboko minenneu.”
6 І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
Dila Tee kwaama jiki, komuwa dikero nii bolangewo manki tokkeu.
7 А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
Lanawo kwama mani cor nubolocemboni birombo cicnen wiyeti kume kan'nge kakuke bwini citotika? Anmabwi fiye tikalicika?
8 Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
Miyikomti, comcorcinen bwimicito wulom. Dilla kambo bibweni bouweri, an kwobti bilam ke nii dor bitinen”
9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
Yilam neten Dankewo kange nubonin birombo ciya ki dorcireu, ki cimnob lumabeb, laci cuwekamten tankne nuboti,
10 „Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
“Nubo kan'ngumbo cin doken mor lo kwama naci kwob dilo-win bwe Faricawa, wineu inni nye dotiye.
11 Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
Dila bwe Faricawa kweminti, kwodila dor dikero birombo dorcer, kwama, min buwen kang, mikebo natangne nob kwiyeb, nubo mamki cakcakeu, nubo ma burokatiyeu, kakaa namiwo yodotiye.
12 Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
Mimana kyak kiriti yob mor kume niber. Mine wineuti dorkwobberonin mordike mafiya.
13 А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
Dila niwa yodiker dorertiyeu tiken kutan, ciyabo nacikun dorcedil, dila kwa cangeang cekoti titokiki, kwaama, ci bruini bwinimito, minni bwiranke.
14 Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
Miyikombi, niwo yilaken loco fiyam cerke, kebo nawineu, cawo niwo kunderceri ciyatim yirau kico, lano niwo yiran kidor cero takeri ciyatin kumkenci.
15 До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
Dila nubo bocinenti kibi beyo naci teici, kambo nob bwankacebo to yeuri cin werankci.
16 А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
Dila yeecu cuoci fiye ciwiyeu, toki, “komdob bi beyo biduwartinimbo abou fiye niwiye, kom ywacire. Liyar kwaama na kalciroce.
17 Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
Bilinke miyikomti. canowo yobo liyar kwaamaro bwebi duwari, mani cadoti”.
18 І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“ (aiōnios g166)
Kan'age dur nubere kan'nge mecoki nii meranka dike yoryore”, ye ma mati nsa fiya dume mankidike? (aiōnios g166)
19 Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
Yeecu ciyaco, “Yebwi mucoye ni madike yoryoretiye? Nikange mani womadike yoryoretiyo nobons kwaama win cardi.
20 Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
Mwa nyimom werfudo-mare kayaka, twaldini, kure kwii, cwerde cwerke, ne Tee mwe kan'nge Nee mwe durko”.
21 А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
Di liyawo yiki, minmamwo kwarub kikwama min bwebwoyileu”.
22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
Kambo Yeecu nuwa nyeri, yico. Dikero win cwar kumwene. Miyem dike mucikeu kwarub, neken nubowe mancikeu, manfiya lo kwaama-ladina bou nwangmenten.”
23 А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
Kambo nicuwaka nuwa dikero biromberi, kan'ngum nercerobicom, wori cinni cuweka kamboken.
24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
Kambo Yeecu tonercoro kayommeri, lantoki, “An bwai nob cuwakab nidokin liyar kwaamar.
25 Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
Atim yilam bwarinin naa Telemeko nadoken buwak bilifarak, kan'nge ni cuweka doken liyar kwaamar.”
26 Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
Nubowa nuwa keroweu nyoki, “nokino nyori we abumtiye?”
27 А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
Yeecu ciya, nike lambi kwannifireu, deker makar fiye kwaama nuyeu.”
28 І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
La Bitru intokiki, “Nwo, nyin dubom dike nyicikeu kwarub nyin bwangtennen.”
29 А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
Yeecu nyici, Biki cwom nikan'nge nani dob locuti, kakaa wice, kaka kebcebo, kakaa Teebcebo kakaa bibiyoloceu, ker liyar kwaamar.
31 І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
Kamboci mwerci kwocilombo yoberi, nyici, “Inno, biyakenti wurcalima, kwarub dikoro ci mulan'ngi dor bi bwe niner kan'nge kang nobtoman'ngeb dukumebeb atim dim.
32 Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
Ciyar nekanco kan buboko yombo kwaamau, ci buwoco, cineco dofan'nge, citwomcinen bitom.
33 і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
Ciyam malico, citwalumco, ankwenum ki kume taareu”.
34 Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
Dilaciyom winwo mor dikerobirombonin, wori kerowo yuran'ngum yuran'nge fiyeciwiyeu, ci yomtenbo dikeci tokeu.
35 І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
Kambo cidadom Jeriko, ri fukwa kan'nge inwo yimcun'nya nurek, kenkiniti,
36 А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
kacinuwa kalinube cukentiyeri, lacinme nye bweitiye,
37 А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.
Yeecu Banazret cuken tiye.
38 І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Dila fukmau kundir kibikwan tokkero, “Yeecu, bibwe Dauda, Cibwini mito. Dala birombo kabeu werangco, ciyicoki kumwom.
39 А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Dila kunten diro kibi kwan kamboken inyiki, “Bibwe Dauda cibwini mito.
40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
La Yeecu tim inyici ciyaboukico cinen. Kambo fukma bou bidomer, La Yeecu meco,
41 „Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
ye mu cwitin mamwene? “inyiki, Tee kwaama, micwitin tofiye.”
42 Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
“Yeecu inyico, “yotoka fiyeko, bilinkemweu nirumnen.”
43 І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.
Wi dangjang fiya toka, kwangteng Yeecu, duktang kwaamati. Cito nyori, lanubo kwarub caklang kwaama.
