Від Луки 17
1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
He said to the disciples, “It is impossible that no occasions of stumbling should come, but woe to him through whom they come!
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
It would be better for him if a millstone were hung around his neck, and he were thrown into the sea, rather than that he should cause one of these little ones to stumble.
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Be careful. If your brother sins against you, rebuke him. If he repents, forgive him.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
If he sins against you seven times in the day, and seven times returns, saying, ‘I repent,’ you shall forgive him.”
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
The emissaries said to the Lord, “Increase our faith.”
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
The Lord said, “If you had faith like a grain of mustard seed, you would tell this sycamore tree, ‘Be uprooted and be planted in the sea,’ and it would obey you.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
But who is there amongst you, having a servant ploughing or keeping sheep, that will say when he comes in from the field, ‘Come immediately and sit down at the table’?
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Wouldn’t he rather tell him, ‘Prepare my supper, clothe yourself properly, and serve me while I eat and drink. Afterward you shall eat and drink’?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Does he thank that servant because he did the things that were commanded? I think not.
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
Even so you also, when you have done all the things that are commanded you, say, ‘We are unworthy servants. We have done our duty.’”
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
As he was on his way to Jerusalem, he was passing along the borders of Samaria and Galilee.
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
As he entered into a certain village, ten men who were lepers met him, who stood at a distance.
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
They lifted up their voices, saying, “Yeshua, Master, have mercy on us!”
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
When he saw them, he said to them, “Go and show yourselves to the priests.” As they went, they were cleansed.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
One of them, when he saw that he was healed, turned back, glorifying God with a loud voice.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
He fell on his face at Yeshua’s feet, giving him thanks; and he was a Samaritan.
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
Yeshua answered, “Weren’t the ten cleansed? But where are the nine?
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Were there none found who returned to give glory to God, except this foreigner?”
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
Then he said to him, “Get up, and go your way. Your faith has healed you.”
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Being asked by the Pharisees when God’s Kingdom would come, he answered them, “God’s Kingdom doesn’t come with observation;
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
neither will they say, ‘Look, here!’ or, ‘Look, there!’ for behold, God’s Kingdom is within you.”
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
He said to the disciples, “The days will come when you will desire to see one of the days of the Son of Man, and you will not see it.
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
They will tell you, ‘Look, here!’ or ‘Look, there!’ Don’t go away or follow after them,
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
for as the lightning, when it flashes out of one part under the sky, shines to another part under the sky, so will the Son of Man be in his day.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
But first, he must suffer many things and be rejected by this generation.
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
As it was in the days of Noah, even so it will also be in the days of the Son of Man.
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
They ate, they drank, they married, and they were given in marriage until the day that Noah entered into the ship, and the flood came and destroyed them all.
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Likewise, even as it was in the days of Lot: they ate, they drank, they bought, they sold, they planted, they built;
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
but in the day that Lot went out from Sodom, it rained fire and sulphur from the sky and destroyed them all.
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
It will be the same way in the day that the Son of Man is revealed.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
In that day, he who will be on the housetop and his goods in the house, let him not go down to take them away. Let him who is in the field likewise not turn back.
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
Remember Lot’s wife!
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Whoever seeks to save his life loses it, but whoever loses his life preserves it.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
I tell you, in that night there will be two people in one bed. One will be taken and the other will be left.
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
There will be two grinding grain together. One will be taken and the other will be left.”
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
They, answering, asked him, “Where, Lord?” He said to them, “Where the body is, there the vultures will also be gathered together.”
