Від Луки 17
1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Jesus said to His disciples, "It is inevitable that causes of stumbling should come; but alas for him through whom they come!
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
It would be well for him if, with a millstone round his neck, he were lying at the bottom of the sea, rather than that he should cause even one of these little ones to fall.
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Be on your guard. "If your brother acts wrongly, reprove him; and if he is sorry, forgive him;
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
and if seven times in a day he acts wrongly towards you, and seven times turns again to you and says, 'I am sorry,' you must forgive him."
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
And the Apostles said to the Lord, "Give us faith."
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
"If your faith," replied the Lord, "is like a mustard seed, you might command this black-mulberry-tree, 'Tear up your roots and plant yourself in the sea,' and instantly it would obey you.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
But which of you who has a servant ploughing, or tending sheep, will say to him when he comes in from the farm, 'Come at once and take your place at table,'
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
and will not rather say to him, 'Get my dinner ready, make yourself tidy, and wait upon me till I have finished my dinner, and then you shall have yours'?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Does he thank the servant for obeying his orders?
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
So you also, when you have obeyed all the orders given you, must say, "'There is no merit in our service: what we have done is only what we were in duty bound to do.'"
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
As they pursued their journey to Jerusalem, He passed through Samaria and Galilee.
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
And as He entered a certain village, ten men met Him who were lepers and stood at a distance.
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
In loud voices they cried out, "Jesus, Rabbi, take pity on us."
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
Perceiving this, He said to them, "Go and show yourselves to the Priests." And while on their way to do this they were made clean.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
One of them, seeing that he was cured, came back, adoring and praising God in a loud voice,
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
and he threw himself at the feet of Jesus, thanking Him. He was a Samaritan.
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
"Were not all ten made clean?" Jesus asked; "but where are the nine?
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Have none been found to come back and give glory to God except this foreigner?"
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
And He said to him, "Rise and go: your faith has cured you."
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Being asked by the Pharisees when the Kingdom of God was coming, He answered, "The Kingdom of God does not so come that you can stealthily watch for it.
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
Nor will they say, 'See here!' or 'See there!' --for the Kingdom of God is within you."
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
Then, turning to His disciples, He said, "There will come a time when you will wish you could see a single one of the days of the Son of Man, but will not see one.
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
And they will say to you, 'See there!' 'See here!' Do not start off and go in pursuit.
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
For just as the lightning, when it flashes, shines from one part of the horizon to the opposite part, so will the Son of Man be on His day.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
But first He must endure much suffering, and be rejected by the present generation.
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
"And as it was in the time of Noah, so will it also be in the time of the Son of Man.
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
Men were eating and drinking, taking wives and giving wives, up to the very day on which Noah entered the Ark, and the Deluge came and destroyed them all.
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
The same was true in the time of Lot: they were eating and drinking, buying and selling, planting and building;
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
but on the day that Lot left Sodom, God rained fire and brimstone from the sky and destroyed them all.
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Exactly so will it be on the day that the veil is lifted from the Son of Man.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
"On that day, if a man is on the roof and his property indoors, let him not go down to fetch it; and, in the same way, he who is in the field, let him not turn back.
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
Remember Lot's wife.
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Any man who makes it his object to keep his own life safe, will lose it; but whoever loses his life will preserve it.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
On that night, I tell you, there will be two men in one bed: one will be taken away and the other left behind.
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
There will be two women turning the mill together: one will be taken away and the other left behind."
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
"Where, Master?" they inquired. "Where the dead body is," He replied, "there also will the vultures flock together."
