Від Луки 17
1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Then he said to the disciples, It is impossible but that causes of sin will come: but woe [to him] by whom they come!
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
It were better for him that a millstone were hanged about his neck, and he cast into the sea, than that he should cause one of these little ones to fall into sin.
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Take heed to yourselves: If thy brother shall trespass against thee, rebuke him; and if he shall repent forgive him.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
And if he shall trespass against thee seven times in a day, and seven times in a day shall turn again to thee, saying, I repent; thou shalt forgive him.
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
And the apostles said to the Lord, Increase our faith.
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
And the Lord said, If ye had faith as a grain of mustard-seed, ye might say to this sycamine-tree, Be thou plucked up by the root, and be thou planted in the sea; and it would obey you.
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
But which of you having a servant plowing, or feeding cattle, will say to him immediately, when he is come from the field, Go and sit down to eat?
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
And will not rather say to him, Make ready wherewith I may sup, and gird thyself, and serve me, till I have eaten and drank; and afterward thou shalt eat and drink?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Doth he thank that servant, because he did the things that were commanded him? I suppose not.
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
So likewise ye, when ye shall have done all the things which are commanded you, say, We are unprofitable servants: we have done that which it was our duty to do.
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
And it came to pass, as he went to Jerusalem, that he passed through the midst of Samaria and Galilee.
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
And as he entered into a certain village, there met him ten men that were lepers, who stood at a distance.
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
And they lifted up [their] voices, and said, Jesus, Master, have mercy on us.
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
And when he saw [them], he said to them, Go, show yourselves to the priests. And it came to pass, that as they were going, they were cleansed.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
And one of them, when he saw that he was healed, turned back, and with a loud voice glorified God,
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
And fell down on [his] face at his feet, giving him thanks: and he was a Samaritan.
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
And Jesus answering said, Were there not ten cleansed? but where [are] the nine?
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
There are not found returning to give glory to God, save this stranger.
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
And he said to him, Arise, depart: thy faith hath made thee whole.
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
And when he was asked by the Pharisees, when the kingdom of God should come, he answered them and said, The kingdom of God cometh not with observation.
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
Neither will they say, Lo here! or lo there! for behold, the kingdom of God is within you.
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
And he said to his disciples, The days will come, when ye will desire to see one of the days of the son of man, and ye shall not see [it].
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
And they will say to you, See here; or, see there: go not after [them], nor follow them.
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
For as the lightning that lighteneth from the one [part] under heaven, shineth to the other [part] under heaven; so shall also the Son of man be in his day.
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
But first he must suffer many things, and be rejected by this generation.
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
And as it was in the days of Noah, so shall it be also in the days of the Son of man.
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
They ate, they drank, they married wives, they were given in marriage, until the day that Noah entered into the ark; and the flood came, and destroyed them all.
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Likewise also as it was in the days of Lot: they ate, they drank, they bought, they sold, they planted, they built;
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
But the same day that Lot went out of Sodom, it rained fire and brimstone from heaven, and destroyed [them] all:
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Even thus shall it be in the day when the Son of man is revealed.
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
In that day, he who shall be upon the house-top, and his furniture in the house, let him not come down to take it away: and he that is in the field, let him likewise not return back.
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
Remember Lot's wife.
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Whoever shall seek to save his life, shall lose it; and whoever shall lose his life, shall preserve it.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
I tell you, in that night there will be two [men] in one bed; the one will be taken, and the other will be left.
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Two [women] will be grinding together; the one will be taken, and the other left.
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
Two [men] will be in the field; the one will be taken, and the other left.
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
And they answered and said to him, Where Lord? And he said to them, Wherever the body [is], thither will the eagles be collected.
