Від Луки 17

1 І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!

Hanaāāedauwunaude hethauguhādaunau, Hāhauwuneene hau henee dauusenadenau hadnauauchuu: hau naunauthauau hadnauauchaudaude daunjaunaude.

2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!

Hanāneene henee thauayānauunaugane henauānauyaugu, nau seāguthadagu hadaje, hauhanāheejegaudauvāhenethe henee haneedauusenanethe jachau nuu hajasedāeyaunauau.

3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.

Haunauyauhaudauwauau nehayau nananena: Hith hahavaenau havawauchuhāva, hadanadethauva; nau hith haunaunevethajauhuk, hadjaegudanauwunauva.

4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“

Nau hith wauwauchuhānagu nesaudauchu hajesesenenee, nau nesaudauchu hajesesenenee naujaeyethaagudaunānagu, haunaunaunevethajaunau, hethānagu: nananena hadjaegudanauwunauva.

5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“

Nau vadauhanauau, Vahadāhene, hethedaunanauwunāa hedethauwaudaudenede, hathauhaugaunee.

6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!

Nau Vahadāhenith hathāhaugaunee, Hith nananena hethauwaudauwunagu hethāee hethāuu mausdaude jenayaunau, nananena hanāna nuu segaumau hunauhaudene, Hanāgauchauhana hethājee, nau hanājenanauna hadajee; nau hanāthauwaudaunāna.

7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?

Hau hanaa nananena, hanāwauwaunavede hanāthauauauwujethānith wauāthe hananajauānith, hanāthauna waunee hāenauusathe hehethee nauau, Najese nau hadjanaugu nau hadvethe?

8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?

Hau hanājenaasenehethauna, Hesetheva nayaudenee hadnevethehenau, nau duujehe nehayau, nau hadjeenechaudaune haunaude hesevethehenaugu nau hesaveyānaugu; nau heauhauwune jenaevethehene nau hadevaveyā?

9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

Gauhadvaveene henee wauwau hanau dauhunaasedaude henee hanasenehethāthe? Haunauchāe hegau.

10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“

Naathahena, hāene nananena vahesedaunagu hena hayauhuhau hathauchuwuhana, Hāhauwuneejavaājasethānau wauwaunauau; vavade nanesedaunauau hadnesedaunuu, hadeva.

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.

Nau hethauwuu, daunausuyehaude Dādaunedan, haeehedesa nahethāe Samaria nau Gananee.

12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.

Nau hāewaudasade jasaa hauauwudan, haenuchaunaa vadadauchu henanenau haenaujaune hedaugauwudaunenau, haetheaugunenau vavāaune:

13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“

Nau haeneduvanauau, nau hanaāenehethauthee, Hejavaneauthusau, Hecauhauthethāhe, jeauwunauāa.

14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.

Nau hāenauhauwaude hanaāāedauwunaude, Waunenauhauthehaa hadanayaunenau vevethahevahehauau. Nau hethauwuu, henee daunausuyehauthee, haejegaudauvāhenauau.

15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.

Nau hanesāde, hāenauhaudauau henee dauunayauhade, haejaaagu, nau haevasenehe dauvaveenethedaunaude Hejavaneauthu,

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...

Nau haeuāneseve heauthene, haevaveenethedauna: nau haenaadāde Samaritan.

17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?

Nau Hejavaneauthusaun haeauchuhananadethā, gaujenayauhaunauau vadadauchu? hau daude theaudauchu?

18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“

Hajenauhauvathee hajejaeyehauthee hadvaveenethedaunauthee Hejavaneauthu, vavade naa henewauuhu.

19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“

Nau haeāedauwuna, Gauhā, najesa: nananene hadethauwaudaude henayauhāne.

20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,

Nau hāenaudedaunāde Nesethajauhuhau, daun henajanedaunene Hejavaneauthu hadneenauauchaunee, Haeāedauwuna, Henajanede Hejavaneauthau hadnehauwunauauchaune nausujauwuwuhadagu:

21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“

Daudause hehedauneagu, Nauhaudauwuu hede, wauāthe, nauhaudauwuu hena, hanau, naune, henajanede Hejavaneauthau thanāsadena,

22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.

Nau hanaāāedauwunaude hethauguhādaunau, Hese hadnauauchuu, hāene nananena vadaunauhaudauwunā jasae hese Heau henane, nau hadnehauwunauhaudava.

23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!

Nau hadnanethāna, Nauhaudau hede; wauāthe nauhaudau hena; jevayehauau, wauāthe jevathauguhaa,

24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.

Waude hasauau jahagude, henee naunauasānauuu hehethee naugauthanee naugauauwuu hejavaa neenauasādaa jasaa naugauthanee naugauauwuu hejavaa; hadnaasauau jea Heau henane hadnaasaunee hedeseve.

25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.

Hau nedauau hadnanasenedauau wauthanee, nau hadnausāguthade nuu henaedede.

26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:

Nau waudeneesaunee deenaedede Noe, hadnaasaunee jea hedeseve Heau henane.

27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.

Neauwauthevethehedaune, neauwauthevaveyaudenee, neauwauthenenedaunee, neenenehathee, haunaude nauuu henee Noe dejedāde havathee thewaunaa, nau haenaāenanadauwuauau, nau haenauauhā vahee.

28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

Waudenaasauau jea deenaedede Lot; neauwauthevethehedaunee, neauwauthevaveyaudenee, neauwauthaudaunaudenee, neheaudaunaudenee hayauhuhau, neauwauthejenayaudenee, neauauvadenee;

29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.

Hau hajesesenenee henee Lot haenaude Sodom haeesedanausaude nau haegauhauchanauauhauunauganauau hehethee hejavaa, nau haenauauhā vahee.

30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!

Hadnaasauau hesee hāene Heau henane hāenauhauthethāthe.

31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —

Henee hesee, hāanedauthe dasee hauauwuu, nau hevatheyaunau jedauwuu hauauwuu, nanehajejeauwusade hadejedanauau: nau henee hanedaude nauau, nanehajejejaejaude.

32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!

Dauyuuwuu Lot henene.

33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.

Daun vanadauunayaudede hedenaedede hadnanadede; nau daun hadnanadede hedenaedede hadnenayaudede.

34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

Nananenau nāedauwunathana, henee veeyaugu hadnesethee henanenauau hanesadenee hauau; hanesāde hadnedanade, nau jasaa hadnathauaude,

35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

Hanesethee hesānauau hadthauayāthee wauhaunee; hanesāde hadnedanade, nau jasaa hadnathauaude.

36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“

Hanesethee henanenauau hadnanedauthee nauau; hanesāde hadnedanade nau jasaa hadnathauaude.

37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.

Nau haeauchuhananadethanauau, Daude, Vahadāhene? Nau haeāedauwunā haduu vadanayau, hanaadauhauāneauhuthee neahehauau hauānee.