Від Луки 16
1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.
Yesuusi ba tamaaretakko, “Issi dure uraas iyappe garssara issi shuumay de7ees. He shuumay ba godaa shaluwa toochchees yaagiya worey keethaawa gakkis.
2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.
Keethaaway shuumaa xeegisidi, ‘Taani woygiyabaa si7adinaa? Hizappe neeni ta keethas shuuma gidada oothanaw dandda7onna gisho ta shaluwa taw sheedhdha’ yaagis.
3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
“He shuumaykka ba wozanan hayssada yaagidi qoppis. ‘Ta goday tana shuumatethaafe wothana hanees, goya aqanaw wolqqi baawa, woossa maanaw yeellayees; yaatin ta waano?
4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.
Shuumatethaafe ta wodhdhiya wode asay tana mokkana mela oothanabaa ta erays’ yaagis.
5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та її питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
“Hessa gisho, iya godaa acoy de7iya asaa issuwa issuwa xeegi ehidi koyro uraakko, ‘Ne bolla ta godaa acoy ay meli de7ii?’ yaagidi oychchis.
6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.
“I, ‘Laatamu barmeele zayte acoy de7ees’ yaagis. “Shuumay, ‘Wule warqattiya he7e, ellesada, tammu barmeele zayte acoy de7ees gada xaafa’ yaagis.
7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.
“Hessafe kaallidi nam77anthuwako, ‘New aappuni de7ii?’ yaagis. “I, ‘370 kunttaale gistte acoy de7ees’ yaagis. “Shuumay, “Ne wule warqattiya he7e, ellesada, 296 kunttaale yaagada xaafa’ yaagis.
8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. (aiōn g165)
Keethaaway ammanettiboonna shuumaa iya bilaamatethaas nashshis. Ha alamiya nayti ase oythan poo7o naytappe aadhdhida wozanaamata. (aiōn g165)
9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель. (aiōnios g166)
“Hessa gisho, ta hinttew odays; ha alamiya miishey wuriya wode merinaa keethan mokettana mela ha miishiyara hinttew laggeta shammite. (aiōnios g166)
10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.
Ubbaafe guuthaban ammanettiday daroban ammanettidayssa gidees. Qassi ubbaafe guuthaban ammanettonnayssi daroban ammanettenna.
11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?
Hiza, ha alamiya miishen hintte ammanettonna ixxiko tuma miishe hinttew ooni hadara immanee?
12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?
Hintte hara asa miishen ammanettonna ixxiko, hintte buzo miishe hinttew ooni immanee?”
13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“
“Issi aylley nam77u godatas haarettanaw dandda7enna. Issuwa ixxiko hankkuwa dosees woykko issuwako shiiqikko hankkuwa kadhees. Hessadakka, hintte Xoossasinne miishes haarettanaw dandda7ekketa.
14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
“Miishe dosiya Farisaaweti hessa si7ida wode Yesuusa qelqisidosona.
15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
I, hinttee hinttena asa sinthan xilliseeta, shin Xoossay hintte wozanaa erees. Asa sinthan bonchchettidayssi Xoossaa sinthan borettidayssa.
16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.
“Muse higgeynne nabeta kiitay Yohaannisa gakkanaw hinttew odettishe gam77is. Hessafe guye, Xoossaa kawotethaa Wonggelaa odettishe gam77is. Asi ubbay yaa gelanaw dafettees.
17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.
Gidoshin, higgiyafe issi laafa pidaaley attanaappe saloynne sa7ay aadhdheyssi kawuyees.
18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.
“Ba machchiw yeddidi haraa ekkiya ubbay laammees. Ba azinaappe anjjettidaaro ekkeysika laammees” yaagis.
19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
“Al77onne alleeqo afila ma77iya, sa7i injjetin gallas gallas ufayssan de7iya issi dure asi de7ees.
20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
Hari qassi asatethay kumethi madunxida issi Alaazara geetettiya manqoy he dure uraa karen yegeti attidayssi de7ees.
21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.
Koshappe denddoyssan dure uraa gaytappe wodhdhiya tiifiya maanaw amottishe de7ees. Hari attoshin, kanati yidi iya madunthaa laaccosona.
22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.
“He manqoyka hayqqis; kiitanchchoti iya Abrahaame ki7uwa efidosona. Qassi dure uraykka hayqqidi moogettis.
23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. (Hadēs g86)
Si7oolen un77ettidi de7ishe dhoqqu gidi haahon Abrahamenne iya ki7on de7iya Alaazara be7is. (Hadēs g86)
24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“
I, ‘Aawaw Abrahaame, taw qadhettarkii; ha laco taman un77ettada de7iya gisho Alaazari ba biradhdhiya haathan yeddidi ta inxarssa laakothana mela hayyana iya yeddarkki’ yaagidi waassis.
25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
“Shin Abrahamey iyaakko, ‘Ta na7aw, ne sa7an de7iya wode lo77obaata ekkidayssa, qassi Alaazari iitabata ekkidayssa akeeka. Shin ha77i I hayssan ufayttees, qassi neeni waayettashe de7aasa’ yaagis.
26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
Ha ubbaafe aadhdhidi, ‘Haappe hintteko, hinippe haa nuukko aadhdhanaw koyeyssati pinnonna mela nuusinne hinttes giddon gita aafoy de7ees’ yaagis.
27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
“Dure uray, ‘Aawaw, yaakko Alaazara ta aawa soo kiittana mela ta nena woossays.
28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
Taw ichchashu ishati de7idosona, enttika ha waaye bessaa yoonna mela enttaw bidi markkatto’ yaagis.
29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
“Shin Abrahamey, ‘Enttaw Museranne nabetara de7oosona; entti odiyabaa si7onna’ yaagis.
30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.
“Dure uray, ‘Aawaw Abrahaame, hessatho gidenna; issi asi hayqoppe denddidi biikko entti maarotan gelana’ yaagis.
31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“
“Abrahamey, ‘Musenne nabeta si7onna ixxiko, hari attoshin hayqoppe issi asi denddi odikkoka ammanokkona’ yaagis.”
