Від Луки 16
1 Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.
Jesuh naw axüisaw hea veia hina ngthu a pyen be tü, “Khyang bawimangki mat naw, a khawh mceiki mat a tak. Acuna khawh mceiki naw a mahpaa khawh kpäkcaihsak ve tia mawng a mahpa üng mtheh law u se,
2 І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.
acunüng, a mahpa naw, ‘a khawh mceikia m'ya cun khü lü, na mawng ka ngjak hin ia suilam ni? Khawhtheme khana na bilawh na mtheh lawa. Atuh üng tün lü khawh mceikia am na kya ti khai’ a ti.
3 І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
“Acunüng, khawh mceiki naw a mlung k’uma ngai kyu lü, ‘Ka mahpa naw, a khawh ka mceinak üngka naw na pyaisak ve, lai co lü pi am ka nghlawh theiki, ka kthähei hü vaia pi ka ngkekhyakeiki, ikba ka awm khai ni?’
4 Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.
“Khawh mceinak üngka naw ami na pyaisak käna, ami ima na awmpüi khai hea püi ka tak üng daw khai ti ka ksingki,’ ti lü,
5 І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та її питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
acunüng a mahpaa khawh leinakia khyang he jah khü lü, akcüka veia, ‘Ka mahpaa khawh i kän na lei naki ni?’ a ti.
6 А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.
“Acun naw, ‘Situi pung a phya lei na veng’ ti se, khawh mceiki naw, ‘angxita cajin lawpüi, ngaw lü, mhmakipa yua,’ a ti.
7 А потім питається другого: „А ти скільки винен?“І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.
“Acunüng, akce mata veia, ‘Nang mä i kän na lei naki ni?’ a ti, ani naw, ‘cang tawng thawng at lei na veng’ ti se, khawh mceiki naw, ‘angxita na cajin lawpüi, ngaw lü, phya khyeta yua,’ a ti.
8 І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. (aiōn g165)
“Acunüng, am dawkia khawh mceiki naw acunkba a jah pawhmsah law a mahpa naw hmu lü, aktäa, a ngak. Khawmdek khyang he amimäta hama ami bilawhnak üng, akvai üng awmki hea kthaka khyaih bawki he ni,” a ti. (aiōn g165)
9 І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель. (aiōnios g166)
Acunüng Jesuh bä naw, “Ka ning jah mthehki, nami hama khawmdek khawhthem püi na ua, acunüng ni acun a bäih law üng anglät xünak ima ning jah do khai he. (aiōnios g166)
10 Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.
“Upi ajawcaa khana üpangak vaia awmki cun khawjaha khana pi üpangnak vaia ve khaia kyaki. Upi ajawca khana am üpangnak vaia awmki cun khawjaha khana pi üpangnak vaia am kya.
11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?
“Acunakyase, khyük theikia khawmdek khawhthema khana pi am üpangnak vaia nami ve üng, u naw khawhthem kcang ning jah khämsak khai aw?
12 І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?
“Khyang kcea khawhthema khana pi üpangnak vaia am nami awm üng, u naw nami ka vaia ning jah pe khai aw?
13 Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“
M'ya u naw mahpa nghngih am khüih khawi naw, mat ä ngja hlü lü, mat jawng na khai, am acunüng mat kü na lü mat kse na khai. Pamhnam la ngui atänga am nami jah khüih thei khai,” a ti.
14 Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
Acunüng, ngui jawngnaki hea Pharise he naw acuna ngthu ngja u lü, ami yaihei.
15 Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
Jesuh naw jah msang lü, “Khyanga hmuha nami cingcaihkia nami ngseki, cunsepi Pamhnam naw nami mlung ning jah ksingki ni; khyanga hmuha ami mküih cun Pamhnama hmuha msetei phyaki ni.
16 Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.
“Mosia thum la sahma hea yuke cun Johana am a pha law hlan üng awmki, Johan üngka naw tün lü Pamhnama khaw thangkdaw cun sanga kyaki. Acunüng, khyang avan amthuia lut khawiki he.
17 Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.
“Cunsepi, thum anglungcaa khyüh theia kthaka ta, khawmdek la khankhawa khyüh vai jäi bawk khai.
18 Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.
“Upi a khyu mtai lü, nghnumi akce khyu naki cun a khyu mkhyekatki ni. Ami mtaia nghnumi khyu naki pi a khyu mkhyekat naki ni.
19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
“Aktäa bawimangkia mangpa, aküi säiha thüi awi lü, amhmüp tä se hlimtui leng leng khaia ei aw lü awmki mat awmki.
20 Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
“Acunüng, khuikha leng lengkia khyang, Lazaruh ngming naki pi mat, a pumsa üng mnehkse am be se, mangpaa mkawt peia ami lawpüi,
21 і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.
mangpa buhkbe peia kbuhkbaw ei khaia, a mkawt peia ngjän se ui he naw a mneh ami mleh law pet khawi.
22 Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.
“Acunüng, hinkba kyaki, Lazaruh thi se khankhawngsä he naw Abrahama peia ngaw khaia ami cehpüi. Acunüng, mangpa pi thi se k’uta kyaki.
23 І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. (Hadēs g86)
“Acunüng, khyang kthikhawa aktäa khuikha lü hang mdeiki naw athuknaka Abraham, a peia Lazaruh ngaw se hmu lü, (Hadēs g86)
24 І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“
‘Aw ka pa Abraham, na m'yeneia. Lazaruh naw a kutmdawngca tui üng hnet lü, ka mlei a ye law sak vaia ka awmnaka tui lawa, hina meikdäi üng khuikha leng leng veng’ ti lü ngpyangki.
25 Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
“Acunüng Abraham naw, ‘Ka capa aw, na xün k’um üng akdaw yah lü, acunkba Lazaruh naw am dawki a yah cen süma; cunsepi, atuh ani dim’yenak am ve se, nang khuikha veki,
26 А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
acuna thea, hin üngka naw nami veia cit hlüki he am ami cehnak thei vai la upi nangmia awmnak üngka naw keimi veia am ami lawnak thei vaia, mi nglaka nghawinu awmki’ a ti.
27 А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
“Acunüng mangpa naw, ‘Am acunüng, ka pa aw, ka pa ima Lazaruh na tüih vaia hleng ning nghui na veng,
28 бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
ka hnunpüi kpami mhma awmki, hina khuikhanaka ä law msawk khai hea a jah va mtheh vaia’ a ti.
29 Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
“Acunüng Abraham naw, ‘Mosi la sahma he awmki he, acun hea jah mtheh ngai khai he ni,’ a ti.
30 А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.
“Acunüng, mangpa naw, ‘Ka pa Abraham aw, acunkba am kya, khyang kthi he üngka mat, tho law be lü ngthu a pyen üng ta ami katnak nghlat ta khai he ni,’ a ti.
31 Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“
“Acunüng Abraham naw, ‘Mosi la sahma hea ngthu am ami ngaih üng, khyang kthi üngka tho law be se pi am kcang na u,’ a ti” a ti.
