Від Луки 15
1 Наближа́лись до Нього всі ми́тники й грі́шники, щоб послу́хати Його.
さて，徴税人たちや罪人たちがみな，彼の話を聞こうとして近づいて来た。
2 Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: „Приймає Він грішників та з ними їсть“.
ファリサイ人と律法学者たちはつぶやいて言った，「この人は，罪人たちを歓迎して一緒に食事をする」。
3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
彼は彼らに次のたとえを話した。
4 „Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти́ й дев'яти́, та й не пі́де шукати загинулої, аж поки не зна́йде її?
「あなた方のうちのだれが，百匹の羊がいて，そのうちの一匹を失ってしまったなら，九十九匹を荒野に残しておいて，失われた一匹を，それが見つかるまで探しに行かないだろうか。
5 А знайшовши, кладе на раме́на свої та радіє.
それを見つけると，喜びながらそれを自分の肩に載せる。
6 І, прийшовши додому, скликає він дру́зів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загу́блену“.
家に帰ると，自分の友人たちや隣人たちを呼び寄せて，彼らに言うのだ，『わたしと一緒に喜んでくれ。失われていたわたしの羊を見つけたからだ！』
7 Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одно́го грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х праведників, що не потребу́ють покая́ння!...
あなた方に告げるが，悔い改める一人の罪人については，悔い改める必要のない九十九人の義人たち以上の喜びが天にあるだろう。
8 Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не зна́йде?
あるいは，どの女が，十枚のドラクマ硬貨を持っていて，一枚のドラクマ硬貨を失ったなら，ともし火をつけ，家を掃き，それが見つかるまで念入りに探さないだろうか。
9 А знайшовши, кличе при́ятельок та сусідок та каже: „Радійте зо мною, бо знайшла я загу́блену дра́хму!“
それを見つけると，自分の友人たちや隣人たちを呼び集め，こう言うのだ，『わたしと一緒に喜んでください。失っていたドラクマを見つけたからです』。
10 Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголі́в за одного грішника, який кається“.
そのゆえにも，あなた方に告げる。悔い改める一人の罪人については，神のみ使いたちの面前で喜びがあるのだ」 。
11 І Він оповів: „У чоловіка одно́го було́ два сини.
彼は言った，「ある人に二人の息子がいた。
12 І молодший із них сказав ба́тькові: „Дай мені, батьку, належну частину маєтку!“І той поділив поміж ними маєток.
そのうちの年下のほうが父親に言った，『お父さん，財産のうちわたしの取り分を下さい』。父親は自分の資産を二人に分けてやった。
13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого кра́ю, і розтратив маєток свій там, живучи́ марнотра́тно.
何日もしないうちに，年下の息子はすべてを取りまとめて遠い地方に旅立った。彼はそこで羽目を外した生活をして自分の財産を浪費した。
14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім кра́ї, — і він став бідува́ти.
すべてを使い果たした時，その地方にひどいききんが起こって，彼は困窮し始めた。
15 І пішов він тоді і пристав до одно́го з мешка́нців тієї землі, а той вислав його на поля́ свої па́сти свине́й.
彼はその地方の住民たちの一人のところに行って身を寄せたが，その人は彼を自分の畑に送って豚の世話をさせた。
16 I бажав він напо́внити шлунка свого хоч стручка́ми, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому́.
彼は，豚たちの食べている豆のさやで腹を満たしたいと思ったが，彼に何かをくれる者はいなかった。
17 Тоді він спам'ята́вся й сказав: „Скільки в батька мого наймиті́в мають хліба аж на́дмір, а я отут з голоду гину!
だが，我に返った時，彼は言った，『父のところでは，あれほど大勢の雇い人たちにあり余るほどのパンがあるのに，わたしは飢えて死にそうだ！
18 Устану, і піду́ я до батька свого, та й скажу йому: „Прогрішився я, отче, против неба та су́проти тебе.
立ち上がって，父のところに行き，こう言おう，「お父さん，わたしは天に対しても，あなたの前でも罪を犯しました。
19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одно́го з своїх наймитів“.
わたしはもはやあなたの息子と呼ばれるには値しません。あなたの雇い人の一人のようにしてください」』。
20 І, вставши, пішов він до ба́тька свого́. А коли він далеко ще був, його ба́тько вгледів його, — і перепо́внився жа́лем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
「彼は立って，自分の父親のところに帰って来た。だが，彼がまだ遠くにいる間に，彼の父親は彼を見て，哀れみに動かされ，走り寄って，その首を抱き，彼に口づけした。
21 І озвався до нього той син: „Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм“.
息子は父親に言った，『お父さん，わたしは天に対しても，あなたの前でも罪を犯しました。わたしはもはやあなたの息子と呼ばれるには値しません』。
22 А батько рабам своїм каже: „Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягні́ть, і персня подайте на руку йому, а санда́лі на но́ги.
「だが，父親は召使いたちに言った，『最上の衣を持って来て，彼に着せなさい。手に指輪をはめ，足に履物をはかせなさい。
23 Приведіть теля відгодо́ване та заколіть, — будемо їсти й радіти,
肥えた子牛を連れて来て，それをほふりなさい。そして，食べて，お祝いをしよう。
24 бо цей син мій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“І почали веселитись вони.
このわたしの息子が，死んでいたのに生き返ったからだ。失われていたのに，見つかったのだ』。彼らは祝い始めた。
25 А син ста́рший його був на полі. І коли він ішов й наближа́вся до дому, почув музи́ки та танці.
「さて，年上の息子は畑にいた。家のそばに来ると，音楽や踊りの音が聞こえた。
26 І покли́кав одно́го зо слуг, та й спитав: „Що це таке?“
召使いたちの一人を呼び寄せ，どうしたのかと尋ねた。
27 А той каже йому: „То вернувся твій брат, і твій ба́тько звелів заколоти теля відгодо́ване, — бож здоровим його він прийняв“.
召使いは彼に言った，『あなたの弟さんが来られたのです。それで，あなたのお父様は，弟さんを無事に健康な姿で迎えたというので，肥えた子牛をほふられたのです』。
28 І розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
ところが，彼は腹を立て，中に入ろうとしなかった。そのため，彼の父親が出て来て，彼に懇願した。
29 А той відповів і до батька сказав: „Ото, стільки ро́ків служу́ я тобі, і ніко́ли нака́зу твого не пору́шив, — ти ж ніко́ли мені й козеняти не дав, щоб із при́ятелями своїми поті́шився я.
だが，彼は父親に答えた，『ご覧なさい，わたしはこれほど長い年月あなたに仕えてきて，一度もあなたのおきてに背いたことはありません。それでも，わたしには，わたしの友人たちと一緒に祝うために，ヤギ一匹さえ下さったことがありません。
30 Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудни́цями, — ти для нього звелів заколоти теля відгодо́ване“.
それなのに，あなたの財産を売春婦たちと一緒に食いつぶした，このあなたの息子がやって来ると，あなたは彼のために肥えた子牛をほふられました』。
31 І сказав він йому: „Ти за́вжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!
「父親は彼に言った，『息子よ，お前はいつもわたしと一緒にいるし，わたしのものは全部お前のものだ。
32 Веселитись та тішитись треба було́, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“
だが，このことは祝って喜ぶのにふさわしい。このお前の弟が，死んでいたのに生き返ったからだ。失われていたのに，見つかったのだ』」 。
