Від Луки 14
1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.
It happened on the Sabbath Day when he went into the house of a certain ruler among Pharisees to take a meal, that they were watching him.
2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.
And lo! there was in front of him a man who had dropsy.
3 Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“
So Jesus questioned the lawyers and the Pharisees, "Is it lawful to heal on the Sabbath Day or not?"
4 Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.
They kept silent. Then Jesus took him and healed him and let him go.
5 І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“
And to them he said, "Which of you when an ox or ass has fallen into a well, will at once pull him out on the Sabbath Day?"
6 І вони не могли відповісти на це.
They could not answer this.
7 А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:
He told a parable to the guests when he noticed how they began choosing the best seats. He said to them.
8 „Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,
"When you are invited by any one to a marriage-feast, do not sit down in the best seat, lest a guest more distinguished than yourself has been invited, and your host come to you and say,
9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.
"‘Give place to this man,’ and then with mortification you proceed to take the lowest place.
10 Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.
"But when you are invited, go and sit down in the lowest place, so that when your host arrives he may say to you, ‘My friend, come up higher.’ Then you will be honored before the other guest.
11 Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.
"For every one who exalts himself shall be humbled, and he who humbles himself shall be exalted."
12 А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.
Also to his host who had invited him, he continued, saying. "When you are making a dinner-party or a supper, do not invite your friends, or your brothers, or your relatives, or your rich neighbors, lest it chance that they invite you in return, and a recompense be made by you.
13 Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
"But when you make a reception, invite the poor, the maimed, the lame, the blind.
14 і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“
"Then you will be blessed, because they have no means to repay you, but you shall be paid in the Resurrection of the Just."
15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“
One of his fellow guest who was listening to him, said to him, "Blessed are those who eat bread in the kingdom of God."
16 Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.
Jesus answered. "A certain man was making a great feast to which he invited many guests.
17 І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.
"At dinnertime he sent his slave to say to those who had been invited, ‘Come, for all things are now ready.’
18 І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
"And they all, without exception, proceeded to excuse themselves. The first told him. ‘I have bought a field, and must needs go and see it. Pray have me excused.’
19 А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
"The second said. ‘I have bought five yolk of oxen and am on my way to try them. I pray that you will have me excused.’
20 І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.
"‘I have taken a wife,’ said the another, ‘and for that reason I am unable to come.’
21 І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.
"So the slave came and presented all these answers to his master. Then the master of the house was indignant, and said to his slave. ‘Go out, quickly, into the streets and alleys of the city, and bring in hither the poor, the maimed, the blind, the lame.’
22 І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.
"And the slave said, ‘My master, your orders have been carried out, but yet there is room.’
23 І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.
"Said the master to his slave. ‘Go out into the roads and the hedges, and make them come in, so that my house may be filled.
24 Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“
"‘For I tell you that not one of those invited guests shall taste my supper.’"
25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
Great crowds were along with him, and he turned to them and said.
26 „Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!
"If any one comes to me and does not hate father and his mother, his wife and children, his brothers and sisters, yes, and his own very life also, he cannot be a disciple of mine.
27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!
"Whoever does not carry his own cross and come after me, cannot be a disciple of mine.
28 Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,
"Which of you who is desirous of building a tower, does not sit down first and count the cost, to see if he has the means to complete it?
29 щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
"Lest it happen that after he has laid the foundations and is unable to complete it, all who see it shall begin to jeer at him saying,
30 говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.
"‘This fellow began to build and could not finish.’
31 Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?
"Or what king as he goes forth to join battle with another king in war does not sit down first and deliberate whether he can meet with ten thousand men the one who is advancing against him with twenty thousand?
32 Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.
"If he cannot, while the other king is yet a great way off, he sends an embassy to ask conditions of peace.
33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.
"Just so any one of you who does not renounce all that he has cannot be my disciple.
34 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?
"Salt is good, but if even the salt have lost its flavor, with what shall it be seasoned?
35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“
"It is fit neither for the land nor the dung-hill; men cast it out. He who has ears to hear let him listen to this!"
