Від Луки 14

1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.

息日，耶穌進了一個法利賽人首領的家中吃飯；他們就留心觀察他。

2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.

在他面前有一個患水臌症的人。

3 Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“

耶穌對法學士及法利賽人說道：「安息日不許治病﹖」

4 Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.

他們都默然不語。耶穌遂扶著那人，治好他，叫他走了。

5 І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“

然後向他們說：「你們中間，誰的兒子或牛掉在井裏，在安息日這一天，不立拉上來呢﹖」

6 І вони не могли відповісти на це.

他們這話不能答辯。

7 А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:

耶穌注意到被邀請的人，如何爭選首席，便對他們講了一個比喻說：「

8 „Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,

幾時你被人請去赴婚筵，不要坐在首席上，怕有比你更尊貴的客也被他請來，

9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.

那請你而又請他的人要來向你說：請讓坐給這個人! 那時，你就要含羞地去坐末席了。

10 Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.

你幾時被請，應去坐末席，等那請你的人走來給你說: 朋友，請上坐罷! 那時，在你同席的眾人面前，你才有光彩。

11 Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.

因為凡高舉自己的，必被貶抑；凡貶抑自己的，必被高舉。」

12 А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.

耶穌也向請他的人說：「幾時你設午宴或晚宴，不要請你的朋友、兄弟、親戚及富有的鄰人，怕他們也要回請而還報你。

13 Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

但你幾時設宴，要請貧窮的、殘廢的、瘸腿的、瞎眼的人。

14 і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“

如此，你有福了，因為他們沒有可報答你的；但在義人復活的時候，你必能得到償報。」

15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“

有一個同席的聽了這些話，就向耶穌說: 「將來能在天上的國裏吃飯的，才是有福的! 」

16 Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.

耶穌給他說: 「有一個人設了盛宴，邀請了許多人。

17 І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.

到了宴會的時刻，他便打發僕人去給被請的人說: 請來罷! 已經齊備了。

18 І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

眾人開始一致推辭。第一個給他說：我買了一塊田地，必須前去看一看，請你原諒我。

19 А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

另一個說：我買了五對牛，要去試試牠們，請你原諒我。

20 І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.

別的一個說：我才娶了妻，所以不能去。

21 І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.

僕人回來這事告訴了主人。家主就生了氣，給僕人說：你快出去，到城中的大街小巷，把那些貧窮的、殘廢的、瞎眼的、瘸腿的，都領到這裏來。

22 І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.

僕人說：主，已經照你的吩咐辦了，可是還有空位子。

23 І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.

主人對僕人說：你出去，到大道以及籬笆邊，勉強人進來，子坐滿我的屋子。

24 Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“

我告訴你們：先前被請到的那些人，沒有一個能嘗我這宴席的。」

25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

有許多群眾與耶穌同行，耶穌轉身向他們說：「

26 „Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!

如果誰來就我，而不惱恨自己的父親、母親、妻子、兒女、兄弟、姊妹，甚至自己的性命，不能做我的門徒。

27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!

不論誰，若不背著自己的十字架，在我後面走，不能做我的門徒。

28 Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,

你們中間誰願意建造一座塔，而不先坐下籌算費用，是否有力完成呢﹖

29 щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

免得他奠基以後，竟不能完工，所有看見的人都要譏笑他，

30 говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.

說這個人開始建造，而不能完工。

31 Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?

或者一個國王要去同別的國王交戰，那有不先坐下運籌一下，能否以一萬人，去抵抗那領著兩萬來攻打他的呢﹖

32 Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.

如果不能，就得趁那國王離得尚遠的時候，派遣使節去求和平的條款。

33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.

同樣，你們中不論是誰，如不捨棄他的有一切所，就不能做我的門徒。

34 Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

鹽原是好的，但如果鹽也失了味道，要用什麼來調和它呢﹖

35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

既不利於土壤，又不適於糞料，惟有把它丟在外面。有耳聽的，聽罷! 」