Від Луки 13
1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.
Lukumbi lwenulo vandu nunuyo, vabweli kumjovela Yesu, mambu ga vandu va ku Galilaya, vevakomiwa na Pilatu, lukumbi vihinja mifuya yavi ndava ya luteta.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?
Yesu akavayangula, “Ndava Vagalilaya vala vevakomiwi kwa njila yila mwihololela kuvya Vagalilaya vala, vambudili Chapanga kuliku Vagalilaya vangi, hati gavakolili mambu genago?
3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Chakaka nikuvajovela, lepi, changamuwuyila Chapanga winu, na nyenye yati mwifwa.
4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
Amala, kumi na nane vala, vevagwiliwi na mnala kuchijiji cha ku Siloamu, vafwili, ndi mwiholalela kuvya venavo, vahokili kuliku vandu voha vevatama ku Yelusalemu?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“
Chakaka nikuvajovela, lepi, nambu na nyenye changamuwuyila Chapanga, na nyenye mewawa yati mwifwa.”
6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
Kangi Yesu akavajovela luhumu ulu, “Mundu mmonga avi na mkongo wa mtini mumgunda waki wa mizabubu, mundu mwenuyo akahamba kuyava matunda mumkongo wula, nambu apatili lepi.
7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“
Ndi akamjovela mhenga lihengu wa mgunda, ‘Lola! Mumiyaka yidatu nakalibwela kuyava matunda mumkongo uwu wa mtini, nambu kawaka chindu chenigana. Hinu uhudumula! Ndava kyani ulalisa mgunda wangu?’
8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —
Nambu mhenga lihengu akamyangula, Bambu, ‘Tiuleka kavili namwaka, na nene yati niukulugila na kusopalela mabuli.
9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.
Ngati upambiki matunda kumwaka chabwina, ngati nakupambika, ndi udumulayi.’”
10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
Ligono limonga la Kupumulila, Yesu avi mukuwula munyumba ya kukonganekela Vayawudi.
11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.
Pavi na mdala mmonga mweavi na mzuka, mwealwalayi lukumbi lwa miyaka kumi na nane, mdala mwenuyo avi na chipindi ndi nakuhotola kuyima.
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.
Yesu peamuweni akamkemela na kumjovela, “Mau, ulekekiswi utamu waku!”
13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!
Yesu akamuvikila mawoko mdala yula na bahapo higa yaki yikagoloseka, na akatumbula akamlumbalila Chapanga.
14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.
Mkulu wa nyumba ya kukonganekela Vayawudi akayoma, ndava Yesu amulamisi mdala yula, Ligono la Kupumulila. Ndi akavajovela vandu vavavi penapo, “Muvi nagu magono sita gakuhenga mahengu. Hinu mubwela magono genago kulamisiwa utamu winu, nambu lepi kulamiswa Ligono la Kupumulila!”
15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?
Nambu Bambu akamyangula, “Vahomela nyenye! Yani mweavi pagati yinu mwangawopola ng'ombi yaki amala lipunda laki muchivaya na kuyipeleka kunywiha manji Ligono la Kupumulila.
16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“
Mdala yula avi wa chiveleku cha Ibulahimu, nambu Setani amkungili miyaka kumi na nane wu, chabwina lepi kumdindulila vifungu vyaki Ligono la Kupumulila?”
17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!
Yesu peamali kujova genago, makoko gaki vakoli soni, nambu vandu vangi voha vakaheka kwa mambu gakukangasa gahengili.
18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?
Yesu akavakota, “Unkosi wa Chapanga uwanangini na kiki? Wu, nikuwanangisa na kyani?
19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.
Ngati mbeyu ya mkongo wa haladali yeyitoliwi na mundu mmonga na kuhilalila mumgunda waki. Yikamela na kuvya mkongo, na videge vikajenga hisakanilu mumambanda gaki.”
20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?
Yesu akakota kavili, “Unkosi wa Chapanga nikuwanangisa na kyani?
21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.
Ngati ngemeku laatoli mdala mmonga na kuhangisana na uhembe madebe gavili na woha watutumwiki.”
22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.
Yesu paayendelela na lugendu lwaki kuhamba ku Yelusalemu apitayi mumiji na muhijiji, kuni avawulayi vandu.
23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“А Він відказав їм:
Mundu mmonga akamkota Yesu, “Bambu, wu, vandu vevisanguliwa ngavamahele?”
24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!
Yesu akavajovela, “Mukangamala neju kuyingila mumlyangu udebedebe, muni nikuvajovela vandu vamahele yati vilinga kuyingila nambu nakuhotola.
25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“
Lukumbi lubwela lwa mkolo nyumba kuyima na kudinda mlyangu. Ndi penapo yati muyima kuvala na kutumbula kuhodesa mlyangu kwa kujova, ‘Bambu utidindulilayi mlyangu!’ Nambu mwene yati akuvayangula, ‘Nakuvamanya nyenye wala nakumanya kwemwihuma!’
26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.
Na nyenye yati mwitumbula kumjovela, ‘Tete ndi vala vetalili na kunywelela na veve, mewa veve watiwulili hotohoto muhijiji yitu!’
27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“
Nambu mwene yati ijova, ‘Nakuvamanya nyenye wala kwemwihuma. Muwuka palongolo yangu, mwavoha nyenye vahenga gahakau!’
28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.
Ndi yati mwivembeneka na kuyaga minu, lukumbi pemkuvalola Ibulahimu na Izaki na Yakobo na vamlota voha va Chapanga vavi Muunkosi wa Chapanga, nambu nyenye muvi kuvala!
29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!
Vandu yati vibwela kuhuma pandi zoha za mulima, na kulya pamonga Muunkosi wa Chapanga.
30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“
Ndi vala vevavi va mwishu yati vivya va kutumbula na vala vevavi va kutumbula yati vivya va mwishu.”
31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.
Lukumbi lwenulo Vafalisayu vangi vamhambili Yesu na kumjovela, “Uwuka penapa uhamba pandu pangi muni Nkosi Helodi igana kukukoma.”
32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.
Yesu akavayangula, “Muhamba mukamjovela lihogo, ‘Lelu na chilau nivinga mizuka na kuvalamisa vatamu na pamalau yati nimalakisa lihengu langu.’
33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
Nambu yikunigana niyendelela na lugendu lwangu, lelu na chilau na pamalau, muni yihotoleka lepi mlota wa Chapanga, kukomiwa kuvala ya Yelusalemu.”
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!
“Wa Yelusalemu! Veve Yelusalemu! Mweukuvakoma vamlota va Chapanga, vevatumwili kwaku. Kwa kuvatova na maganga. Pamahele niganili kuvahegelesa vana vaku pamonga ngati nguku, cheyiyuvatila tuvana twaki mumagwaba, nambu mwaganili lepi.
35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“
Lola! Nyenye yati mulekewa muji winu. Na nene nikuvajovela yati nakunilola kavili mbaka lukumbi pa mwijova, Amotisiwa mweibwela kwa uhotola wa Bambu.”
