Від Луки 10
1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
Hagi ama anazama huteno, Ramo'a 72'a vahe huhampri zamanteno, Agra'ama vunaku'ma hia rankuma ene maka osi kuma tamimpi, ugote'za vihogu tare tare huzmantetere hu'ne.
2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Hozafina rama'a ne'zamo'a nena huno meanagi, hoza vasage vahe'mo'za osi'a mani'naze. E'ina hu'negu nunamu hutma hozamofo Nefa antahigenkeno, eriza vahera huzamantenkeno hoza ome vasageho.
3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.
Tamagra viho! Hianagi antahiho, sipisipi afu anenta naga, afi' kra nagamofo amunompi huzmanteankna hu'na huneramantoe.
4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
Tamagra zagoma eriri ku'ene ku'ene tmagamofo anona e'ori nevutma, kantegama vahe'ma zamagesuta huso'e sa'e huo zamanteho.
5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
Ina nompima ufresuta ese'zana ama nompina, Anumzamofo rimpa fruzamo mesie hutma ome hiho.
6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
Ana nomofo nefama rimpa fru ne'ma mani'nesnigeno'a, tamagri tamarimpa fruzamo'a, agrite megahie. Hianagi rimpa frune vahe'ma omani'nenkeno'a, ana asomu kemo rukrehe huno ete tamagrite egahie.
7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
Anama vnaza nompi umaninetma nazanoma tamisazana nenetma tina neho. Na'ankure eriza vahe'mo'a mizama'a e'nerie. Ru nontamimpina vutma etma osiho.
8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
Rankumate nevnageno vahe'mo'za tamavrente'za, ne'za retroma huramantesa zana neho.
9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
Ana kumate kri erinesaza vahera krizmia zamazeri so'e nehutma, anage hutma zmasamiho. Anumzamofo kumamo'a tamagrite erava'o nehie hiho!
10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
Hianagi ina kumate'ma vnagenoma vahe'mo'za otamavresagetma, atretma ana kuma kampi nevutma anage hiho.
11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
Tamagri kumate kugusopa tagia agusareti rupopo hutrona zamo'enena, Anumzamo'a ha' reneramante nehie. Hianagi antahiho, Anumzamofo kumamo'a ko tamagrite e'ne.
12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
Antahiho, Nagra anage hu'na neramasamue. Anumzamo'ma refko hania knazupa, Sodomu kumate vahe'mo'zama erisaza knazana, tamagra ageteretma ra knaza erigahaze.
13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
Nasunku hurmantoe Korasin vahe'mota! Nasunku hurmantoe Betsaida vahe'mota! Na'ankure kaguvazama tamagripi hu'noazana, Tairine Saidoni kumate huasina, ko zamasunku kukena nehu'za, tanefa fre'za zamasunku hu'za zamagua'a rukrehe hazasine.
14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
Hianagi Anumzamo'ma vahe'ma refkoma hania knazupa, Tairi vahe'mo'zane Saidoni vahe'mo'zanema erisaza knazana, tamagra agatereta ranknaza erigahaze.
Tamagra Kapaneamu kumate vahe'mota monafi marerigahazafi? A'o, tamavretresigetma fri vahe kumapi (Hedes) vugahaze. (Hadēs g86)
16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
Anante Jisasi'a disaipol nagakura anage huno zmasamine, Iza'zo tamagri kema antahi tamamisamo'za, Nagri ke antahi namigahaze. Iza'zo tamagrima tamatresamo'za Nagri natregahaze. Hagi Nagri'ma natresimo'a hunantege'na e'nomofo atregahie.
17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
Henka 72'a vahe'mo'za huzmantege'za vute'za ete muse hume ne-eza, anage eme hu'naze. Ramoka havi avamumo'zanena Kagri kagifi hunezmantonke'za ketia amage ante'naze!
18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
Jisasi'a ana kezmirera anage hu'ne, Sata'a monafinti kopsinamo hiankna huno takauneregena ke'noe!
19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
Antahiho, Nagra osifavene ha' segintavene, rehapati hihamua neramina, ha' vahe'mokizmi mika hanavema azeri agateresaza hanavea tami'noankino, mago'zamo'a tamazeri haviza osutfa hugahie.
20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
Hianagi havi avamumo tagri ketia antahino amage ante'ne hutma musena osiho. Hanki tamagri tamagima Anumzamo'ma monafi krente'nea zanku musena hiho.
21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Ana zupage, Ruotge Avamumo azeri muse Jisasina higeno, anage huno hu'ne. Nafanimoka monane mopamofo Ramoka susu huna muse hugantoe. Na'ankure kagra ama zana antahi'zane vahe'mofontera erifra nekinka, osi mofavre nagakna hu'naza nagate eri ama nehane. Izo, Nafanimoka ama'i kagrima kavesiaza hu'nane.
22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
Jisasi'ma nunamu huvagamareteno agafa huno kea zamasami'ne. Nafanimo'a maka'zama kegavahu hihamu namine. Mago vahe'mo'a, iza'ne Nagrira ke'za antahiza osu'nazanki, Nefake antahine, Nefa'a iza'e, Nemofoke antahine. Nemofo'ma avesite zmavrea vahe'mokizmia, Nefana zamaveri nehie.
23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
Anante Jisasi'a rukrehe huno amage'ma nentaza disaipol nagara zamagrike anage huno zamasami'ne, E'ima negazazama kesaza vahe'mokizmia asomu huzmantegahie.
24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
Na'ankure anage hu'na neramasamue, korapara rama'a kasnampa vahe'mo'zane, kini vahe'mo'za e'ima negaza'zana kenaku hunazanagi, anazana onke'naze. Nentahizaza antahinaku hu'nazanagi ontahi'naze.
25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“ (aiōnios g166)
Hagi mago nera kasegere ugota hu'nea ne'mo otino, Jisasi reheno kenaku anage hu'ne. Rempi hurami nemoka, nankna hutena manivava asimura erigahue? (aiōnios g166)
26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
Jisasi'a kenona'a anage huno asami'ne, Na'ane huno kasegefina krentene? Nankna hunka ana kasegemofo agu'agesa hamprinka kenka antahinka hunane?
27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
Higeno ana kasegere ugagota hu'nea nemo'a kenona huno, Anumzankamofona maka tumokareti'ene, kagu kamenteti'ene hanave kareti'ene, maka antahintahi kareti'ene avesinentenka, tva'onkare mani'nemofona, kagragu'ma kavemasinentanaza hunka, kavesinto. (Diu-Kas 6:5, Lev-Pri 19:18)
28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
Higeno Jisasi'a anage huno kenona'a asami'ne, Kagra fatgo hunka kenonana hananki, anama hana kema amage'ma antesunka mani vava kasimura erigahane.
29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
Hianagi ana ne'mo'a, agra'a fatgo hu'noe hunaku anage huno Jisasina antahige'ne, tavaonire'ma nemaniza nagaku'ma hanana inamokizmigu hane?
30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
Jisasi' kenona'a fronka ke huno, Mago ne'mo'a Jerusalemi kumateti Jeriko vunaku uneramigeno, kumzafa vahe'mo'za eme ahe'za kutuma'a nehanare'za, kukena'a eri varoro hutre'za ahetrageno fri'za huno nemasege'za, atre'za fre'naze.
31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
Mago pristi ne'mo ana kante uramino nevuno ana nera ome ke'ne. Hianagi ana nera eme agatereno magokazigati vu'ne.
32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
Anahu kna huno Livae ne'mo'a eramino, eme keme agatereno vu'ne.
33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
Hianagi magora Sameria ne'mo'a ana ne'ma masenea kantega ne-eno, eme negeno asuragi ante'ne.
34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
Ana huteno ana nete eno, ahenaza avufga'are, masavene wainine tagino frenenteno anakintene. Ana huteno donki afu'amofo agumpi avrenteno, avreno miza seza nemasaza nompi ome anteno, ana kenege kegava hunte'ne.
35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
Nanterana otino ana nomofo kva nera, tare silva zago nemino anage hu'ne. Nama'a zagoma atrenka mago'ane kegavama krintesanama'a, etenama esu'na atrenesanama'a eme miza segantegahue nehuno vu'ne.
36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
Ana 3'a vahepintira ina ne'mo kagrama kagesama antahinana, anama kumazafa vahe'mo'za ahe'naza ne'mofona tva'onte neknara huno manigahie?
37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
Kasegere ugota hu'nea ne'mo huno, asunkuma hunte'nea ne'mo'e higeno, Vunka anahukna ome huo huno Jisasi'a hunte'ne.
38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
Jisasi'ene amage'ma nentaza disipol naga'ane kantega nevu'za, mago kumapi zamagra vazageno, Mata'e nehaza a'mo Jisasina agi hige'za noma'afi ufre'naze.
39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
Matana nenunkna agi'a Meri'e hu'za nehaza a'kino, Ramofo agafi mani'neno, kema hiana antahine.
40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
Hianagi Mata'a ne'zama retromahu erizanku antahintahi hakare nehuno, Jisasinte eno anage hu'ne. Ramoka kagra nogano, nenanunknama natrege'na maka ne'zama nagrake'ma retro'ma nehuana? Huntegeno eme naza hino.
41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
Hianagi Ramo'a, kenona'a anage hu'ne, Mata, Mata, kagra antahintahi hakare maka'zanku nehunka antahigna nehane.
42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.
Hianagi magoke'zantfa razana me'ne, e'i anazana Meri'a hentofaza huhampriankino, anazana agripintira eri otregahaze.
