< Від Луки 1 >

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
પ્રથમતો યે સાક્ષિણો વાક્યપ્રચારકાશ્ચાસન્ તેઽસ્માકં મધ્યે યદ્યત્ સપ્રમાણં વાક્યમર્પયન્તિ સ્મ
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
તદનુસારતોઽન્યેપિ બહવસ્તદ્વૃત્તાન્તં રચયિતું પ્રવૃત્તાઃ|
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
અતએવ હે મહામહિમથિયફિલ્ ત્વં યા યાઃ કથા અશિક્ષ્યથાસ્તાસાં દૃઢપ્રમાણાનિ યથા પ્રાપ્નોષિ
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
તદર્થં પ્રથમમારભ્ય તાનિ સર્વ્વાણિ જ્ઞાત્વાહમપિ અનુક્રમાત્ સર્વ્વવૃત્તાન્તાન્ તુભ્યં લેખિતું મતિમકાર્ષમ્|
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
યિહૂદાદેશીયહેરોદ્નામકે રાજત્વં કુર્વ્વતિ અબીયયાજકસ્ય પર્ય્યાયાધિકારી સિખરિયનામક એકો યાજકો હારોણવંશોદ્ભવા ઇલીશેવાખ્યા
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
તસ્ય જાયા દ્વાવિમૌ નિર્દોષૌ પ્રભોઃ સર્વ્વાજ્ઞા વ્યવસ્થાશ્ચ સંમન્ય ઈશ્વરદૃષ્ટૌ ધાર્મ્મિકાવાસ્તામ્|
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
તયોઃ સન્તાન એકોપિ નાસીત્, યત ઇલીશેવા બન્ધ્યા તૌ દ્વાવેવ વૃદ્ધાવભવતામ્|
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
યદા સ્વપર્ય્યાનુક્રમેણ સિખરિય ઈશ્વાસ્ય સમક્ષં યાજકીયં કર્મ્મ કરોતિ
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
તદા યજ્ઞસ્ય દિનપરિપાય્યા પરમેશ્વરસ્ય મન્દિરે પ્રવેશકાલે ધૂપજ્વાલનં કર્મ્મ તસ્ય કરણીયમાસીત્|
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
તદ્ધૂપજ્વાલનકાલે લોકનિવહે પ્રાર્થનાં કર્તું બહિસ્તિષ્ઠતિ
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
સતિ સિખરિયો યસ્યાં વેદ્યાં ધૂપં જ્વાલયતિ તદ્દક્ષિણપાર્શ્વે પરમેશ્વરસ્ય દૂત એક ઉપસ્થિતો દર્શનં દદૌ|
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
તં દૃષ્ટ્વા સિખરિય ઉદ્વિવિજે શશઙ્કે ચ|
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
તદા સ દૂતસ્તં બભાષે હે સિખરિય મા ભૈસ્તવ પ્રાર્થના ગ્રાહ્યા જાતા તવ ભાર્ય્યા ઇલીશેવા પુત્રં પ્રસોષ્યતે તસ્ય નામ યોહન્ ઇતિ કરિષ્યસિ|
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
કિઞ્ચ ત્વં સાનન્દઃ સહર્ષશ્ચ ભવિષ્યસિ તસ્ય જન્મનિ બહવ આનન્દિષ્યન્તિ ચ|
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
યતો હેતોઃ સ પરમેશ્વરસ્ય ગોચરે મહાન્ ભવિષ્યતિ તથા દ્રાક્ષારસં સુરાં વા કિમપિ ન પાસ્યતિ, અપરં જન્મારભ્ય પવિત્રેણાત્મના પરિપૂર્ણઃ
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
સન્ ઇસ્રાયેલ્વંશીયાન્ અનેકાન્ પ્રભોઃ પરમેશ્વરસ્ય માર્ગમાનેષ્યતિ|
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
સન્તાનાન્ પ્રતિ પિતૃણાં મનાંસિ ધર્મ્મજ્ઞાનં પ્રત્યનાજ્ઞાગ્રાહિણશ્ચ પરાવર્ત્તયિતું, પ્રભોઃ પરમેશ્વરસ્ય સેવાર્થમ્ એકાં સજ્જિતજાતિં વિધાતુઞ્ચ સ એલિયરૂપાત્મશક્તિપ્રાપ્તસ્તસ્યાગ્રે ગમિષ્યતિ|
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
તદા સિખરિયો દૂતમવાદીત્ કથમેતદ્ વેત્સ્યામિ? યતોહં વૃદ્ધો મમ ભાર્ય્યા ચ વૃદ્ધા|
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
તતો દૂતઃ પ્રત્યુવાચ પશ્યેશ્વરસ્ય સાક્ષાદ્વર્ત્તી જિબ્રાયેલ્નામા દૂતોહં ત્વયા સહ કથાં ગદિતું તુભ્યમિમાં શુભવાર્ત્તાં દાતુઞ્ચ પ્રેષિતઃ|
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
કિન્તુ મદીયં વાક્યં કાલે ફલિષ્યતિ તત્ ત્વયા ન પ્રતીતમ્ અતઃ કારણાદ્ યાવદેવ તાનિ ન સેત્સ્યન્તિ તાવત્ ત્વં વક્તુંમશક્તો મૂકો ભવ|
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
તદાનીં યે યે લોકાઃ સિખરિયમપૈક્ષન્ત તે મધ્યેમન્દિરં તસ્ય બહુવિલમ્બાદ્ આશ્ચર્ય્યં મેનિરે|
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
સ બહિરાગતો યદા કિમપિ વાક્યં વક્તુમશક્તઃ સઙ્કેતં કૃત્વા નિઃશબ્દસ્તસ્યૌ તદા મધ્યેમન્દિરં કસ્યચિદ્ દર્શનં તેન પ્રાપ્તમ્ ઇતિ સર્વ્વે બુબુધિરે|
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
અનન્તરં તસ્ય સેવનપર્ય્યાયે સમ્પૂર્ણે સતિ સ નિજગેહં જગામ|
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
કતિપયદિનેષુ ગતેષુ તસ્ય ભાર્ય્યા ઇલીશેવા ગર્બ્ભવતી બભૂવ
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
પશ્ચાત્ સા પઞ્ચમાસાન્ સંગોપ્યાકથયત્ લોકાનાં સમક્ષં મમાપમાનં ખણ્ડયિતું પરમેશ્વરો મયિ દૃષ્ટિં પાતયિત્વા કર્મ્મેદૃશં કૃતવાન્|
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
અપરઞ્ચ તસ્યા ગર્બ્ભસ્ય ષષ્ઠે માસે જાતે ગાલીલ્પ્રદેશીયનાસરત્પુરે
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
દાયૂદો વંશીયાય યૂષફ્નામ્ને પુરુષાય યા મરિયમ્નામકુમારી વાગ્દત્તાસીત્ તસ્યાઃ સમીપં જિબ્રાયેલ્ દૂત ઈશ્વરેણ પ્રહિતઃ|
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
સ ગત્વા જગાદ હે ઈશ્વરાનુગૃહીતકન્યે તવ શુભં ભૂયાત્ પ્રભુઃ પરમેશ્વરસ્તવ સહાયોસ્તિ નારીણાં મધ્યે ત્વમેવ ધન્યા|
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
તદાનીં સા તં દૃષ્ટ્વા તસ્ય વાક્યત ઉદ્વિજ્ય કીદૃશં ભાષણમિદમ્ ઇતિ મનસા ચિન્તયામાસ|
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
તતો દૂતોઽવદત્ હે મરિયમ્ ભયં માકાર્ષીઃ, ત્વયિ પરમેશ્વરસ્યાનુગ્રહોસ્તિ|
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
પશ્ય ત્વં ગર્બ્ભં ધૃત્વા પુત્રં પ્રસોષ્યસે તસ્ય નામ યીશુરિતિ કરિષ્યસિ|
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
સ મહાન્ ભવિષ્યતિ તથા સર્વ્વેભ્યઃ શ્રેષ્ઠસ્ય પુત્ર ઇતિ ખ્યાસ્યતિ; અપરં પ્રભુઃ પરમેશ્વરસ્તસ્ય પિતુર્દાયૂદઃ સિંહાસનં તસ્મૈ દાસ્યતિ;
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
તથા સ યાકૂબો વંશોપરિ સર્વ્વદા રાજત્વં કરિષ્યતિ, તસ્ય રાજત્વસ્યાન્તો ન ભવિષ્યતિ| (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
તદા મરિયમ્ તં દૂતં બભાષે નાહં પુરુષસઙ્ગં કરોમિ તર્હિ કથમેતત્ સમ્ભવિષ્યતિ?
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
તતો દૂતોઽકથયત્ પવિત્ર આત્મા ત્વામાશ્રાયિષ્યતિ તથા સર્વ્વશ્રેષ્ઠસ્ય શક્તિસ્તવોપરિ છાયાં કરિષ્યતિ તતો હેતોસ્તવ ગર્બ્ભાદ્ યઃ પવિત્રબાલકો જનિષ્યતે સ ઈશ્વરપુત્ર ઇતિ ખ્યાતિં પ્રાપ્સ્યતિ|
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
અપરઞ્ચ પશ્ય તવ જ્ઞાતિરિલીશેવા યાં સર્વ્વે બન્ધ્યામવદન્ ઇદાનીં સા વાર્દ્ધક્યે સન્તાનમેકં ગર્બ્ભેઽધારયત્ તસ્ય ષષ્ઠમાસોભૂત્|
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
કિમપિ કર્મ્મ નાસાધ્યમ્ ઈશ્વરસ્ય|
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
તદા મરિયમ્ જગાદ, પશ્ય પ્રભેરહં દાસી મહ્યં તવ વાક્યાનુસારેણ સર્વ્વમેતદ્ ઘટતામ્; અનનતરં દૂતસ્તસ્યાઃ સમીપાત્ પ્રતસ્થે|
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
અથ કતિપયદિનાત્ પરં મરિયમ્ તસ્માત્ પર્વ્વતમયપ્રદેશીયયિહૂદાયા નગરમેકં શીઘ્રં ગત્વા
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
સિખરિયયાજકસ્ય ગૃહં પ્રવિશ્ય તસ્ય જાયામ્ ઇલીશેવાં સમ્બોધ્યાવદત્|
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
તતો મરિયમઃ સમ્બોધનવાક્યે ઇલીશેવાયાઃ કર્ણયોઃ પ્રવિષ્ટમાત્રે સતિ તસ્યા ગર્બ્ભસ્થબાલકો નનર્ત્ત| તત ઇલીશેવા પવિત્રેણાત્મના પરિપૂર્ણા સતી
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
પ્રોચ્ચૈર્ગદિતુમારેભે, યોષિતાં મધ્યે ત્વમેવ ધન્યા, તવ ગર્બ્ભસ્થઃ શિશુશ્ચ ધન્યઃ|
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
ત્વં પ્રભોર્માતા, મમ નિવેશને ત્વયા ચરણાવર્પિતૌ, મમાદ્ય સૌભાગ્યમેતત્|
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
પશ્ય તવ વાક્યે મમ કર્ણયોઃ પ્રવિષ્ટમાત્રે સતિ મમોદરસ્થઃ શિશુરાનન્દાન્ નનર્ત્ત|
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
યા સ્ત્રી વ્યશ્વસીત્ સા ધન્યા, યતો હેતોસ્તાં પ્રતિ પરમેશ્વરોક્તં વાક્યં સર્વ્વં સિદ્ધં ભવિષ્યતિ|
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
તદાનીં મરિયમ્ જગાદ| ધન્યવાદં પરેશસ્ય કરોતિ મામકં મનઃ|
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
મમાત્મા તારકેશે ચ સમુલ્લાસં પ્રગચ્છતિ|
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
અકરોત્ સ પ્રભુ ર્દુષ્ટિં સ્વદાસ્યા દુર્ગતિં પ્રતિ| પશ્યાદ્યારભ્ય માં ધન્યાં વક્ષ્યન્તિ પુરુષાઃ સદા|
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
યઃ સર્વ્વશક્તિમાન્ યસ્ય નામાપિ ચ પવિત્રકં| સ એવ સુમહત્કર્મ્મ કૃતવાન્ મન્નિમિત્તકં|
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
યે બિભ્યતિ જનાસ્તસ્માત્ તેષાં સન્તાનપંક્તિષુ| અનુકમ્પા તદીયા ચ સર્વ્વદૈવ સુતિષ્ઠતિ|
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
સ્વબાહુબલતસ્તેન પ્રાકાશ્યત પરાક્રમઃ| મનઃકુમન્ત્રણાસાર્દ્ધં વિકીર્ય્યન્તેઽભિમાનિનઃ|
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
સિંહાસનગતાલ્લોકાન્ બલિનશ્ચાવરોહ્ય સઃ| પદેષૂચ્ચેષુ લોકાંસ્તુ ક્ષુદ્રાન્ સંસ્થાપયત્યપિ|
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
ક્ષુધિતાન્ માનવાન્ દ્રવ્યૈરુત્તમૈઃ પરિતર્પ્ય સઃ| સકલાન્ ધનિનો લોકાન્ વિસૃજેદ્ રિક્તહસ્તકાન્|
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
ઇબ્રાહીમિ ચ તદ્વંશે યા દયાસ્તિ સદૈવ તાં| સ્મૃત્વા પુરા પિતૃણાં નો યથા સાક્ષાત્ પ્રતિશ્રુતં| (aiōn g165)
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
ઇસ્રાયેલ્સેવકસ્તેન તથોપક્રિયતે સ્વયં||
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
અનન્તરં મરિયમ્ પ્રાયેણ માસત્રયમ્ ઇલીશેવયા સહોષિત્વા વ્યાઘુય્ય નિજનિવેશનં યયૌ|
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
તદનન્તરમ્ ઇલીશેવાયાઃ પ્રસવકાલ ઉપસ્થિતે સતિ સા પુત્રં પ્રાસોષ્ટ|
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
તતઃ પરમેશ્વરસ્તસ્યાં મહાનુગ્રહં કૃતવાન્ એતત્ શ્રુત્વા સમીપવાસિનઃ કુટુમ્બાશ્ચાગત્ય તયા સહ મુમુદિરે|
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
તથાષ્ટમે દિને તે બાલકસ્ય ત્વચં છેત્તુમ્ એત્ય તસ્ય પિતૃનામાનુરૂપં તન્નામ સિખરિય ઇતિ કર્ત્તુમીષુઃ|
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
કિન્તુ તસ્ય માતાકથયત્ તન્ન, નામાસ્ય યોહન્ ઇતિ કર્ત્તવ્યમ્|
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
તદા તે વ્યાહરન્ તવ વંશમધ્યે નામેદૃશં કસ્યાપિ નાસ્તિ|
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
તતઃ પરં તસ્ય પિતરં સિખરિયં પ્રતિ સઙ્કેત્ય પપ્રચ્છુઃ શિશોઃ કિં નામ કારિષ્યતે?
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
તતઃ સ ફલકમેકં યાચિત્વા લિલેખ તસ્ય નામ યોહન્ ભવિષ્યતિ| તસ્માત્ સર્વ્વે આશ્ચર્ય્યં મેનિરે|
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
તત્ક્ષણં સિખરિયસ્ય જિહ્વાજાડ્યેઽપગતે સ મુખં વ્યાદાય સ્પષ્ટવર્ણમુચ્ચાર્ય્ય ઈશ્વરસ્ય ગુણાનુવાદં ચકાર|
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
તસ્માચ્ચતુર્દિક્સ્થાઃ સમીપવાસિલોકા ભીતા એવમેતાઃ સર્વ્વાઃ કથા યિહૂદાયાઃ પર્વ્વતમયપ્રદેશસ્ય સર્વ્વત્ર પ્રચારિતાઃ|
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
તસ્માત્ શ્રોતારો મનઃસુ સ્થાપયિત્વા કથયામ્બભૂવુઃ કીદૃશોયં બાલો ભવિષ્યતિ? અથ પરમેશ્વરસ્તસ્ય સહાયોભૂત્|
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
તદા યોહનઃ પિતા સિખરિયઃ પવિત્રેણાત્મના પરિપૂર્ણઃ સન્ એતાદૃશં ભવિષ્યદ્વાક્યં કથયામાસ|
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
ઇસ્રાયેલઃ પ્રભુ ર્યસ્તુ સ ધન્યઃ પરમેશ્વરઃ| અનુગૃહ્ય નિજાલ્લોકાન્ સ એવ પરિમોચયેત્|
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
વિપક્ષજનહસ્તેભ્યો યથા મોચ્યામહે વયં| યાવજ્જીવઞ્ચ ધર્મ્મેણ સારલ્યેન ચ નિર્ભયાઃ|
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
સેવામહૈ તમેવૈકમ્ એતત્કારણમેવ ચ| સ્વકીયં સુપવિત્રઞ્ચ સંસ્મૃત્ય નિયમં સદા|
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
કૃપયા પુરુષાન્ પૂર્વ્વાન્ નિકષાર્થાત્તુ નઃ પિતુઃ| ઇબ્રાહીમઃ સમીપે યં શપથં કૃતવાન્ પુરા|
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
તમેવ સફલં કર્ત્તં તથા શત્રુગણસ્ય ચ| ઋતીયાકારિણશ્ચૈવ કરેભ્યો રક્ષણાય નઃ|
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
સૃષ્ટેઃ પ્રથમતઃ સ્વીયૈઃ પવિત્રૈ ર્ભાવિવાદિભિઃ| (aiōn g165)
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
યથોક્તવાન્ તથા સ્વસ્ય દાયૂદઃ સેવકસ્ય તુ|
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
વંશે ત્રાતારમેકં સ સમુત્પાદિતવાન્ સ્વયમ્|
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
અતો હે બાલક ત્વન્તુ સર્વ્વેભ્યઃ શ્રેષ્ઠ એવ યઃ| તસ્યૈવ ભાવિવાદીતિ પ્રવિખ્યાતો ભવિષ્યસિ| અસ્માકં ચરણાન્ ક્ષેમે માર્ગે ચાલયિતું સદા| એવં ધ્વાન્તેઽર્થતો મૃત્યોશ્છાયાયાં યે તુ માનવાઃ|
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
ઉપવિષ્ટાસ્તુ તાનેવ પ્રકાશયિતુમેવ હિ| કૃત્વા મહાનુકમ્પાં હિ યામેવ પરમેશ્વરઃ|
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
ઊર્દ્વ્વાત્ સૂર્ય્યમુદાય્યૈવાસ્મભ્યં પ્રાદાત્તુ દર્શનં| તયાનુકમ્પયા સ્વસ્ય લોકાનાં પાપમોચને|
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
પરિત્રાણસ્ય તેભ્યો હિ જ્ઞાનવિશ્રાણનાય ચ| પ્રભો ર્માર્ગં પરિષ્કર્ત્તું તસ્યાગ્રાયી ભવિષ્યસિ||
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
અથ બાલકઃ શરીરેણ બુદ્ધ્યા ચ વર્દ્ધિતુમારેભે; અપરઞ્ચ સ ઇસ્રાયેલો વંશીયલોકાનાં સમીપે યાવન્ન પ્રકટીભૂતસ્તાસ્તાવત્ પ્રાન્તરે ન્યવસત્|

< Від Луки 1 >