Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Given that many have undertaken to set in order a narrative concerning those things that really did take place among us,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
just as those who became eyewitnesses, from the beginning, and ministers of the Word delivered them to us,
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
it seemed good to me also, most excellent Theophilus, having taken careful note of everything from Above, to write to you with precision and in sequence,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
so that you may know the certainty of the things in which you were instructed.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
In the days of Herod, the king of Judea, there was a certain priest named Zacharias, of the priestly division of Abijah. His wife was of the daughters of Aaron and her name was Elizabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
But they had no child, because Elizabeth was barren; and they both were well advanced in years.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Now it happened, as he was officiating as priest before God in the order of his division,
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
according to the custom of the priesthood, that his lot was to burn incense, upon entering the sanctuary of the Lord;
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
and the whole multitude of the people was praying outside at the hour of incense.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Then an angel of the Lord appeared to him, standing at the right side of the altar of incense;
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
and upon seeing him Zacharias was shaken, and a fear fell upon him.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
But the angel said to him: “Do not be afraid, Zacharias, because your prayer was heard, and your wife Elizabeth will bear you a son, and you shall call his name John.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
And you will have joy and exultation, and many will rejoice over his birth.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
For he will be great in the sight of the Lord; he must not drink either wine or strong drink; indeed, he will be filled with Holy Spirit already from his mother's womb.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
And he will turn many of the children of Israel to the Lord their God;
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
in fact he himself will go before Him in the spirit and power of Elijah, ‘to turn the hearts of fathers to children’ and the disobedient to the mindset of the righteous, to prepare a people made ready for the Lord.”
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
But Zacharias said to the angel: “How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years.”
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
So in answer the angel said to him: “I am Gabriel, who stands in the presence of God; I was sent to speak to you and bring you this good news.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Now look, you will be silent and not able to speak until the day in which these things happen, because you did not believe my words, which will be fulfilled in their proper time.”
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Now the people were waiting for Zacharias and wondering at his delay in the sanctuary.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
But when he came out he was unable to speak to them, and they understood that he had seen a vision in the sanctuary—he kept gesturing to them while remaining mute.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
And so, when the days of his service were fulfilled, he took off for home.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Well after those days his wife Elizabeth became pregnant and stayed in seclusion five months. She kept saying,
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
“So that's what the Lord has done for me in the days when He concerned Himself to take away my reproach among the people!”
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Now in the sixth month the angel Gabriel was sent by God to a town of Galilee named Natsareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
to a virgin betrothed to a man whose name was Joseph, of the house of David; the virgin's name was Mary.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
So upon entering where she was the angel said, “Rejoice, recipient of grace, the Lord is with you; blessed are you among women!”
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
But upon seeing him she was perplexed at his word and was trying to figure out what sort of greeting it might be.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
The angel said to her: “Do not be afraid, Mary, because you have found favor with God.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
Now then, you will conceive in your womb and give birth to a Son, and you shall call His name JESUS.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
He will be great, and will be called ‘Son of the Most High’; and the Lord God will give Him the throne of His father David,
and He will reign over the house of Jacob into the ages; indeed, of His kingdom there will be no end!” (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
So Mary said to the angel, “How shall this be, since I do not know a man?”
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
In answer the angel said to her: “Holy Spirit will come upon you and the power of the Most High will hover over you; precisely for this reason the holy One who is to be born will be called ‘Son of God’!
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Furthermore, your relative Elizabeth, she has actually conceived a son in her old age and this is now the sixth month for her who was called barren;
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
because any word spoken by God will be possible.”
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
So Mary said: “Yes, I am the Lord's slave! Let it happen to me according to your word.” And the angel departed from her.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Then Mary quickly got ready and went into the hill country in those days, to a town of Judah,
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
and entered the house of Zacharias and saluted Elizabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Well it happened that as Elizabeth heard Mary's salutation the babe bounced up and down in her womb, and Elizabeth was filled with Holy Spirit.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
And she cried out with a great voice and said: “Blessed are you among women, and blessed is the Fruit of your womb!
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Why am I so favored that the mother of my Lord should come to me?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
Yes indeed, because as the sound of your salutation came into my ears the babe bounced up and down in my womb for joy.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Blessed is she who believed, because there will be a fulfillment of the things that have been spoken to her from the Lord.”
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
So Mary said: “My soul magnifies the Lord,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
and my spirit has exulted over God my Savior,
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
in that He paid attention to the humble station of His slave (f). Yes indeed, because from now on all generations will declare me to be highly favored,
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
in that the Mighty One did sublime things for me, and Holy is His name.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
His mercy is for generations of generations to those fearing Him.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
He has done mighty deeds with His arm; He has dispersed the arrogant in the reasoning of their hearts.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
He has dethroned rulers and exalted the lowly.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
He has filled the hungry with good things and sent the rich away empty.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
He has taken the part of His servant Israel, in remembrance of mercy,
just as He spoke to our fathers, to Abraham and to his seed while there is an age.” (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
So Mary stayed with her about three months, and returned to her house.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Now the time for Elizabeth to give birth was completed and she bore a son.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Her neighbors and relatives heard that the Lord had used His great mercy with her, and they rejoiced with her.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
So it was, on the eighth day, that they came to circumcise the child, and they started calling him by the name of his father, Zacharias.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
His mother reacted and said, “Absolutely not; he shall be called John!”
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
So they said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
So they started motioning to his father, as to what he would have him called.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Asking for a writing tablet he wrote this: “His name is to be John!” They all marveled.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Immediately his mouth was opened and his tongue freed and he started to speak, blessing God.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
(Well a fear came on all who lived around them; and all these sayings kept being talked about throughout all the hill country of Judea.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
All who heard kept them in their hearts saying, “What then will this child be?” And the hand of the Lord was with him.)
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Now his father Zacharias was filled with Holy Spirit and prophesied saying:
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
“Blessed be the Lord, the God of Israel, because He has visited and provided redemption for His people;
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
and has raised up a horn of deliverance for us in the house of His servant David
—just as He spoke through the mouth of His holy prophets from antiquity— (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
deliverance from our enemies and out of the hand of all who hate us;
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
to use mercy with our fathers, even to remember His Holy covenant,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
the oath that He swore to our father Abraham;
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
to grant to us (having been rescued from the hand of our enemies) to serve Him without fear,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
in holiness and righteousness before Him all the days of our life.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
And you, child, will be called Prophet of the Most High, because you will go before the face of the Lord to prepare His ways,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
to give a knowledge of salvation to His people by the forgiveness of their sins,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
through the merciful compassions of our God, with which the divine Dawn has contemplated us,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
to give light to those who are sitting in darkness and the shadow of death, to guide our feet into the way of peace.”
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
So the child kept growing and being strengthened in spirit, and he stayed in uninhabited areas until the day of his manifestation to Israel.
