Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Nubo ɗuce wo tum nangen mulangka dor digero wo tim ɗong ɗong more beu,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
Nawo bou binen kang nubo wo kaba tom nuwe kanga nuweu kange cangatini kereu.
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
La yilam yarak tak minen wori min fuwam ɗigero wiyak ki kaba, nan mulang mwen ɗigero wo wank ki wank nii la ɗureu Tiyofila.
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
Nyori na mwi nyimon bilenke dikero ci merang mweneu.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
Ki kumeni Hiridu liya Yahuda, nii wabe kange wi dendo Zakariya wo mwanlor Abija; Wice Alicabatu ken naniyak Haruna.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
Gwam ce ci cak-cak ka kwama (ci manki) kurom mor werfun kange bidoti te luwe.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
Dila ciman ki bwe wori Alicabatu Combilome, ri cin cirarangum gwance.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
La kambo Zakariya ka kwama ma nangentini nii waberti wo bwangten cokka ce keu.
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
Ki nure ciki bwangten de naci cok nii wabe wo a wabtiyeu, la cin cok co ki dajen naci doken mor bi kur wabe Teluwe naci tui nuwanko ficange.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
Mwerka nibe ko gwam kuob dilo ti kale ki kwama wo nuwanko ficangeu tui tiye.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
La bwetomange Teluweu cer cinen lan tiken cattiyer tancilan ficanger.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
Kambo Zakariya toceri, kwomco, la taito tanco.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
Dila bwe tomange kwama yico “Cuware tai Zakariya, wori cin nuwam dilo mweu. Wi mwe Alicabatu an bo mwen bwe. Mwi Co dencero Yowana.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
Mwan yikam ki bilangtum kange fuwor nere, la nubo kila a bilangti ki borcere.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
Wori Canyi lan ki dur kabuni Te-luwe. Mani co no mwem bi tuittuibti kaka diker no karo kwam kwame, Catin din ki yiwa tangbe ko wucakeu mor fwiye nece.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
Naniyak Iciraila ko duce wo a yila cuko Teluwe kwama Cenen.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
Can ya kabum Teluwe mo yu wa tangbo kange bikwan Iliyak, Na yilau ki ner tebembo bibeyo nen kange wo bongi nyeu na ya mor nyomka cak-cake -na ci Ywel te luwe nin nubo wo ci cok cineneu.”
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Zakariya yi Bwetanange wucake “Ma nyom dike wo nyi? wori min cele ri wimi coro kilam”.
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
Nii tomangeu wucakeu Ciya yicoki “Mo Jibrai'lu, wo tire kabum kwamau. Cin tomu ye nami yinen ker, nan bo mwen ki kero lomlome.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
La to! Mwan yilam cōk, mani mwa dol tokka kere ti, dila diya dikero buro dimmeri ntimade. Wori mwi nebo bilenker ker miro nin, wo a diiti ki kwama dong-donge
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
La nubo ningtang Zakariya ti. Cin nyimangi wori cinti lenger mor bikur waber.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
Dila ki kwa'ma ci ceruweri, dolbo yici ker. La ciin nyimom ki cin to dukum ki kwamawo ci mor bikur-wabereu. La cin nungkancinen ti ki kank worimani citok ker ti.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
La yilam kambo kumeni nanger cero cume ri, cin cu lo co.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Kambo kume ni wo cumeri, wice Alicabatu tum fwer la cin yu rangum dorceri na cuwako nunge ce. Cin yiki,
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
“Wo lo diker kwama mamene kambo ci toye ki corciniyeu, naci tum kwenduwe miu ka nobe.
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
Ki ciwako nukkune, kwama tom nii tomange wuccake Jibrailu mor Cinanlor Galili ci coti ki Nazaret,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
bubiya nin wo cine ken nii kange wo den cero Yucufu, wo naniyak Dauda, la bubiya dendo Maryamu.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
Cin bow Cinenri ciki, “A Ysrumnen, mo wo fiya cini ducce! Teluwe wi kange mo”.
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
La cin kulongum duce, ki kercero la cin kwabi, ya rume ye wo.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
Bwe tomange wuccake yicoki, “Cuware tai, Maryamu, wori mwin fiya cini kwama nin.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
To, mwan tu fwed ri na mwi bo bwe. Mwa cun den cero 'Yecu'.
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
Can yilam nii dur la ci cuu ki Bibwe nii dur re. Teluwe kwama atin ne co kuti le liyare Tekwace Dauda.
Can ma liyar dor lo Yakubu diiri, Liyar cero manki dika”. (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Maryamu me bibwetomange wuccake ki; “Dike wo a bwinyi la mi nyumumbo nii na bare wiyeu?”
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
Bibwe tomange kwaama ciya ri yi co ki, “Yuwa tangba kwamako an bow mwinen, ri bi kwan nii dur reu atin bow dor mwer. La wucakke wo mwi bo tiyeu a coki Bibwe kwama.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
To, na niya mweko Alicabatu tu fwer ki ciraka ceko. Wo co cuwiyak ceko mukkune, co wo no ci cuoti ki combilomeu.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
Di kero kange mani wo mani a mati kabum kwama”.
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Maryamu yi ki, “To, min bubiya canga kwama. A yila men na tomange meu”. Dila bwe tomange kwama dob co.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Dila Maryamu kweni ki kume tini co wulom wulom yaken mor bi ten kongtini, yaken bi ten Yahuda.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
Ciin yaken mor luwe Zakariya ri cin yarum Alicabatu.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Yilam kambo Alicabatu nuwa yarume Maryamu ri bwe mor fwe ce mokangi la Alicabatu diim ki yuwa tangbako wucake.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
Ciin kung dir cero kibi kwan ciki, “Mwin nii bi bwiyere mor natube, ri nii bwiyere bwe wo mor fwiye meu.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Ye bwi wo fiya yenye, la ne Te luwe mi a bou ti mi nene?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
La ta kambo diir yaru mer mwero bou tu miyeri bwe fwe.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Nii bi bwiyere co nawiye wo ne bilenke ki digero wo ciyi co fiye kwama wiye atin dii me.
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Maryamu yiki “Dume miu caklang Te luwe
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
re, yuwa tangba miu bilangi kwama nii cyer yerenin.
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
Wori cin to cukka dorek bubiya canga ce. La to, nawo kange kab kaltini gwam a co yeki nii bi bwiyere.
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Wori co, wo nii bi kwaneu, ma men digero dur, la den cero wucak.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
Jire duwe ceu tii nyo kal ya ciko kaleu ki buro wo nuwa taicero tiyeu.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
Cin nung bi kwancero ki kank cek, cin yalum buro ki kunka duwek keu ki dike ci kwati neer cere.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
Cin cukkangum bi bei liyabbe dor kutile cero nin, la cin kungum nob fuebbo.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
Cin cam ki nob wurabbo ki diketi no ken, dila nubo cuwe cuweu cin yoken ci kang kwicer.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
Cin ne canga ce Iciraila tikali, nyori naci kwabi naci nung jire duwe
(Nawo ci yi tebbe beu) ciyi Ibrahim kange naniyak ceke diri. (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Maryamu yi kange Alicabatu cuyako ta'ar ri cin yilaken lo co.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
La kwama bou na Alicabatu a bom bwi bwece, la cin bou bwe bwayile.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Nubo bi dom kange ca kange na niyak ceko nuwa ki kwama nung cinen Jire duwe ce durko, la cin bilangi kange co.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
La yilam ki diye naruberi cin bow naci mwatum lar bwero. Ciikin cuom co “Zakariya”, na den te cero.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
Dila neele ciya ki o, onga. “A cuoco ki Yuwana”
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
Cin yicoki, “Nii kange man mor naniya kumek wo cico tiki dendo we”.
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
Cin nung tece ninki kang kambo ci cuiti naci ne co dendeu.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
Tece me ci ya neco ter mulankar la cin mulangi, “Den cero Yohanna”. Cin nyimangi gwam dor dikero wo.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Dangjang dangjang nyi ceu wumom ri la biyen cero fiya cyer ka. cin tok ker la cin cak lang kwama.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Taito bou dor nubo gwam wo yim Cunga cekeu. Kerowo yalati gwam mor biten kongni Yahuda.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
Nubo gwam wo nuwa ri, yoken mor nere ce, tokti ki “La ye bwewo a yila tiye?” La kang Te luwe ko wi kange co.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Tece Zakariya diim ki yuwa tangbe ko wuccake la tok ker dukumer, ki
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
“Caklanka fiye Teluwe wiye, kwama Iciraila, cin bow naci ma tikali la cinma nob cebo nin cerka.
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
Cin kung binek cume fuloka lo canga ce Dauda,
(nawo ci tokki nyi nob tomange ceu kwattiye), (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
fuloka nob kiyeb beu kange nubo wo kwerbo nyeu.
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Can ma wuro naci nung, tebbe bo nin jire duwe ri la naci kwa nor cero wucak keu,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
weri wo ci yii tebo Ibrahim.
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
Cii weri naci nebo co kambo ci cokum bo kange nob kiyeb bekeri, nabi bwangci nenten kibi kwan neret
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
mor wucakke kange cak-cake kabum cem ki kumetinibeu kale we nin gwam.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
O, kange mo, bwe, ciya co nen ki bwe tomange nii durre, la mwan yaken kabum tikobe Te-luwe ri na mwi ywel nure ceu, na mwi ywel nubo ki boka ceko
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
na ne nob cebo nyom ka fulokak ki tab ka bwirank kerer cero.
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Wo an bwi wori jire duwe kwama beu duwi kabo, wo kercer di filango ceru dii yeu atin bou na tikangbo,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
na ne filang ki nubo wo yim kumta cilenen kange kakulok bwareke. Ca tin ma wuro na bwangten ki nabe ko mor nure lima nereke
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
La bweu dwi la yilam ki bi kwan mor yuwa tangba, la ciki no mor yere na nyimde diye ci ter cerkako yanglang Iciraila.
