Левит 21

1 І сказав Господь до Мойсея: „Говори до священиків, Ааро́нових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечи́ститься через доторкнення до померлого серед свого наро́ду.

2 Бо тільки через доторкнення до близьки́х однокровних своїх, — через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,

3 і через сестру свою, ді́вчину близьку́ йому, що не була́ замужем, — через тих він може занечиститися доторкненням.

4 Бувши одру́жений, нехай не занечи́ститься серед рідні своєї, щоб не збезче́стити себе.

5 Не зроблять вони ли́сини на голові своїй, і кра́ю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.

6 Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні́ Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.

7 Жінки блудли́вої та збезчещеної вони не ві́зьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.

8 І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, — святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!

9 А священикова дочка́, коли зачне́ робити блуд, вона безчестить батька свого, — ув огні буде спа́лена.

10 А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива пома́зання, і буде посвячений на одяга́ння шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,

11 і до жодного вмерлого не вві́йде, — навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечи́ститься.

12 І він не віді́йде від святині, і не занечи́стить святині Бога свого, бо на ньому посвя́чення оливи пома́зання його Бога. Я — Господь!

13 І він ві́зьме жінку в дівоцтві її.

14 Удови́, і розве́деної, і збезчещеної, блудливої, — тих він не ві́зьме, а тільки діви́цю з-поміж рідні своєї він ві́зьме за жінку.

15 І не збезче́стить він насіння свого в рідні своїй, бо Я — Господь, що освячує його“.

16 I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

17 Промовляй до Ааро́на, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб прино́сити хліб свого Бога.

18 Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульга́вий, або кирпа́тий або довготеле́сий,

19 або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,

20 або горбатий, або ви́сохлий, або більмо́ на оці його, або коро́стявий, або парши́вий, або з розчавленими я́драми, —

21 кожен чоловік із насіння священика Ааро́на, що на нім ця вада, не приступить, щоб прино́сити Господні огняні жертви, — вада в нім, не приступить він, щоб прино́сити хліб свого Бога.

22 Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.

23 Та до завіси не піді́йде він, і до жертівника не присту́пить, бо вада в нім, — і не збезче́стить святині Моєї, бо Я — Госпо́дь, що освячує їх“.

24 І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізра́їлевих.